Постанова № 54955663, 13.01.2016, Миронівський районний суд Київської області

13.01.2016 Єдиний унікальний № 371/1886/15-п

Миронівський районний суд Київської області

ЄУН 371/ 1886 /15-п

Провадження № 3/371/ 1 /16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2016 року м. Миронівка

Суддя Миронівського районного суду Київської області Поліщук А.С., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення від 12.11.2015 № 821/941, складений за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ВМ № 399543, виданий 13 серпня 1997 року Житомирським РВ УМВС України в Житомирській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, працює керівником ТОВ «ПАРТНЕР ОСОБА_2», проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, та додані до протоколу матеріали,

У С Т А Н О В И В :

Відносно ОСОБА_1 12 листопада 2015 року начальником відділу контролю за декларуванням ПДВ Миронівської ОДПІ ОСОБА_3 складено протокол № 821/941 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

Частина 1 ст. 163-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

Згідно з п. 1.30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Тобто, зазначеними нормами законодавства встановлено адміністративну відповідальність за бездіяльність, що проявляється у двох формах.

Перша форма - це неподання посадовими особами підприємств, установ та організацій до установи банку платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

Друга форма - це несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій до установи банку платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

Відповідно до протоколу ОСОБА_1, будучи керівником ТОВ «ПАРТНЕР ОСОБА_2», не подав (несвоєчасно подав) платіжне доручення до установ банку на перерахування належного до сплати ПДВ за липень 2015 року в сумі 40311 грн., граничний термін сплати 30.08.2015, фактично сплачено 03.09.2015, що призвело до порушення ст. 57 Податкового кодексу України.

Таким чином, вищезазначений протокол, складений за вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, що проявились у формі неподання та несвоєчасного подання платіжних доручень до установ банку на перерахування належного до сплати ПДВ за липень 2015 року в сумі 40311 грн.

Відповідно до акту про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податків до бюджету від 10 листопада 2015 року № 213/1601/39420477, під час перевірки ТОВ «ПАРТНЕР ОСОБА_2», керівником якого є ОСОБА_1, встановлено несвоєчасне подання платіжних доручень до установ банку про сплату податку на додану вартість за липень-серпень 2015 року, відповідальність за що передбачена пунктом 126.1 ст. 126 розділу II Податкового кодексу України.

Тобто, під час перевірки виявлено несвоєчасне подання платіжних доручень до установ банку про сплату ПДВ за липень 2015 року в сумі 40311 гривень.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судове засідання ОСОБА_1 не зявився, надав до суду заяву, в якій просив розгляд справи про адміністративне правопорушення проводити за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, а саме несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати обовязкових платежів.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується письмовими матеріалами справи: даними протоколу про адміністративне правопорушення № 821/941 від 12 листопада 2015 року, акту про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податків до бюджету від 10 листопада 2015 року № 213/1601/39420477.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення може бути накладене не пізніш як через три місяці з дня його вчинення.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Для подання ОСОБА_1 платіжного доручення до установи банку був визначений граничний термін 30 серпня 2015 року, неподання доручення вчинюється один раз і утворює закінчений склад адміністративного правопорушення. Вчинення такого діяння порушує конкретну норму податкового законодавства, після чого правопорушення є закінченим і починають спливати строки накладення стягнення.

З часу вчинення правопорушення пройшло більше трьох місяців, тобто закінчився строк накладення адміністративного стягнення, визначений ст. 38 КУпАП. Зазначені обставини виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, у формі неподання платіжного доручення до установ банку на перерахування належного до сплати ПДВ за липень 2015 року в сумі 40311 грн., то суддя зазначає наступне.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1, працюючи керівником ТОВ «ПАРТНЕР ОСОБА_2», допустив також неподання платіжних доручень на перерахування належного до сплати ПДВ за липень 2015 року в сумі 40311 грн., граничний термін сплати 30.08.2015, фактично сплачено 03.09.2015, що призвело до порушення ст. 57 Податкового кодексу України.

Однак, як видно з висновку ОСОБА_4 перевірки, ОСОБА_1 допущено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, у формі саме несвоєчасного подання платіжного доручення на перерахування належного до сплати ПДВ за липень 2015 року в сумі 40311 грн. - що саме по собі виключає факт неподання таких платіжних доручень за той же період.

Матеріали справи не містять доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, у формі неподання платіжних доручень на перерахування належного до сплати ПДВ за липень 2015 року в сумі 40311 грн.

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та співставленні, наявну в матеріалах справи копію ОСОБА_4 перевірки, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, у формі неподання платіжних доручень на перерахування належного до сплати ПДВ за липень 2015 року в сумі 40311 грн. не підтверджена наявними у справі доказами, у звязку з чим в цій частині відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 247 КУпАП провадження підлягає закриттю.

Враховуючи вищевикладене, керуючись 38, 247, 276, 277, 280, 283, 284, 285 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

1.Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, в частині несвоєчасного подання платіжних доручень до установ банку про сплату ПДВ за липень 2015 року в сумі 40311 грн.

2.Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, в частині несвоєчасного подання ОСОБА_1 платіжного доручення до установ банку про сплату ПДВ за липень 2015 року в сумі 40311 грн. - закрити у звязку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП.

3.Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, в частині неподання ОСОБА_1 платіжного доручення до установ банку про сплату ПДВ за липень 2015 року в сумі 40311 грн. - закрити за відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.

4.Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд Київської області.

5.Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги

Суддя підпис ОСОБА_4

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя А.С. Поліщук