Ухвала суду № 54955384, 12.01.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №278/413/15-ц Головуючий у 1-й інст. Мокрецький В. І.

Категорія 19 Доповідач Косигіна Л. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області

в складі: головуючої судді Косигіної Л.М.

суддів: Худякова А.М., Григорусь Н.Й.

при секретарі Гайдамащук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, треті особи: Реєстраційна служба Житомирського районного управління юстиції, Управління Державної міграційної служби у Житомирській області, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 19 листопада 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

16.11.2015 року ОСОБА_1 звернулася до Житомирського районного суду з заявою про роз'яснення рішення цього суду від 02.06.2015 року по даній справі, з врахуванням змін, внесених рішенням апеляційного суду Житомирської області від 21.10.2015 року, оскільки їй дане рішення є незрозумілим.

Ухвалою Житомирського районного суду від 19.11.2015 року у задоволенні заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу. Зазначила, що суд першої інстанції неправильно зазначив про те, що рішення Житомирського районного суду від 02.06.2015 року скасовано рішенням апеляційного суду Житомирської області від 21.10.2015 року, оскільки апеляційний суд лише змінив це рішення. Крім того, рішення районного суду є незрозумілим для неї.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 ЦПК України якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

З роз'яснень, викладених у п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 просила роз'яснити рішення Житомирського районного суду від 02.06.2015 року з врахуванням змін, внесених рішенням апеляційного суду Житомирської області від 21.10.2015 року. При цьому, нею не вказано, що їй є незрозумілим і що може викликати труднощі в його реалізації.

Встановлено, що у лютому 2015 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося до суду з позовом, в якому просило в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №03-06-Ил/24 від 13.04.2006 року в сумі 1540339 грн. 45 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок №10 по 2-му пров. Саєнка в с. Вереси Житомирського району, земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, та виселити відповідачів із спірного будинку.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 02 червня 2015 року позов задоволено.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №03-06-Ил/24 від 13.04.2006 року, укладеним між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1, в сумі 1540339 грн. 45 коп., що складається з простроченої заборгованості по основному боргу кредиту - 20380,58 доларів США (еквівалент 307869 грн. 04 коп.), з суми простроченої заборгованості по процентам - 8013,95 доларів США (еквівалент 121058 грн. 73 коп.), з суми пені за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсоткам та комісії 1111411 грн. 68 коп., звернуто стягнення на предмет іпотеки, який належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом визнання за ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» права власності на будинок №10 по 2-му пров. Саєнка в с. Вереси Житомирського району, жилою площею 89,7 кв.м., загальною площею 191,6 кв.м., до якого належать сарай, літера «Б», гараж, літера «В», огорожа №1-3, криниця №4, та на земельну ділянку площею 0,10 га, яка призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку і розташована на території Вересівської сільської ради Житомирського району і області, за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб'єкта оціночної діяльності на момент проведення державної реєстрації права власності на зазначене майно, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виселено з будинку №10 по 2-му пров. Саєнка в с. Вереси Житомирського району.

Стягнуто з відповідачів на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» з кожного по 121 грн. 80 коп. судового збору.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 21.10.2015 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 02 червня 2015 року змінено. Абзац перший резолютивної частини рішення викладено в такій редакції: «Позов задовольнити частково».

Доповнено резолютивну частину рішення абзацом наступного змісту: «Виконання даного рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки зупинити на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Рішення Житомирського районного суду від 02.06.2015 року в частині виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» у задоволенні вимог до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, треті особи: Реєстраційна служба Житомирського районного управління юстиції, Управління Державної міграційної служби у Житомирській області, про виселення без надання іншого постійного житла.

Рішення в частині стягнення судового збору скасовано. У решті рішення залишено без змін.

Отже, апеляційним судом Житомирської області залишено без змін рішення суду першої інстанції в частині звернення стягнення на іпотечне майно житловий будинок і земельну ділянку, та зупинено виконання рішення в цій частині на підставі Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що рішення суду в цій частині є зрозумілим та не потребує додаткового роз'яснення. В іншій частині щодо виселення відповідачів та відшкодування судових витрат, рішення скасовано апеляційним судом Житомирської області, а відтак не підлягає роз'ясненню Житомирським районним судом.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують, підстав для скасування ухвали немає.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 19 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуюча Судді