Ухвала суду № 54954112, 16.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 грудня 2015 рокусправа № 808/1851/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді:Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "СІАТА" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року по справі за позовом Приватного підприємства "СІАТА" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ

Приватне підприємство Сіата звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 00025208262211 від 04.12.2014р.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі позивач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає розгляду справи за відсутністю останнього.

Представник позивача зазначив, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 05.11.2014 по 12.11.2014, на підставі наказу № 706 від 04.11.2014, згідно з п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, фахівцями ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя проведено позапланову документальну виїзну перевірку ПП «Сіата» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків: ТОВ «Моноліт Трейд Систем» (код ЄДРПОУ 38747781) у квітні 2014 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 95/08/08-26-22-11/32469799 від 18.11.2014.

Висновками акту перевірки встановлені порушення ПП «Сіата» вимог п.п.198.1, п.п.198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, підприємством завищено податковий кредит, занижено податок на додану вартість у розмірі 49167,00 грн.

На підставі акту перевірки № 95/08/08-26-22-11/32469799 від 18.11.2014 ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 00025208262211 від 04.12.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 73750,50 грн., у т.ч. за основним платежем 49167,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 24583,50 грн.

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду, виходить з наступного.

Встановлено, що між ПП «Сіата» (замовник) та ТОВ «Моноліт Трейд Систем» (виконавець) укладені договори про надання послуг №24-04/14 від 31.03.2014, №23-04/14 від 31.03.2014, №21-04/14 від 31.03.2014, №22-04/14 від 31.03.2014, №20-04/14 від 31.03.2014, №25-04/14 від 31.03.2014.

Згідно з умовами договорів, виконавець зобовязується виконати ремонтні роботи суден т/х «Валя Котик», Р-0478, т/х «Заправщик-8», т/х «Росава», т/х «Саша Чекалин», нс 3111, а замовник зобовязується прийняти та оплатити роботи у порядку на умовах передбачених Договором. Вартість робіт формується виходячи з попередньої смети. Роботи виконуються з запчастин, обладнання та комплектуючих виконавця (ТОВ Моноліт Трейд Систем»). Замовник зобовязаний за 1 добу до початку робіт провести підготовку судна до робіт, а саме звільнити місце та забезпечити техніку безпеки. Виконавець зобовязаний виконати роботи в строк обумовлений договором, а саме 30 календарних днів з дня підписання договорів, строк може бути змінений, шляхом підписання доп. угоди.

На підтвердження виконання умов договору про надання послуг позивачем надано податкові та видаткові накладні, акт здачі-приймання виконаних робіт, розрахунки проводились в безготівковій формі.

В акті перевірки податковим органом встановлено завищення позивачем податкового кредиту за квітень 2014 року всього на суму 49167,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Моноліт Трейд Систем».

Такий висновок податкового органу, між іншого, ґрунтується на отриманому акті ДПІ Дарницького району ГУ Міндоходів у м.Києві від 26.05.2014 №352/22-03/38747781 «Про неможливість проведення зустрічної звірки субєкта господарювання ТОВ «Моноліт Трейд Систем» (код ЄДРПОУ 38747781) за період діяльності з 01.10.2013 по 30.04.2014». При проведенні аналізу наявної в органі ДПС інформації та її документального підтвердження співробітниками ОУ ДПІ у Дарницькому районі м.Києва службовою запискою №1194/7/26-51-07-03 від 22.05.2014 було надано: висновок про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативним підрозділом ГУ Міністерства доходів і зборів України, в якому зазначено: а) місцезнаходження ТОВ «Моноліт Трейд Систем» не встановлено. За адресою: м.Київ, вул. Срібнокільська, 21, вказаною в реєстраційних документах, як адреса реєстрації, підприємство не знаходиться; б) за результатами опитування директора та відпрацювання підприємства не можливо встановити легітимність підприємства та його службових осіб. Місцезнаходження ТОВ «Моноліт Трейд Систем» та його службових осіб не встановлено, запит про надання підтверджуючих документів директору вручити не надалось можливим, відповідно підтверджуючі документи відсутні. 30.04.2014 проведено експертне дослідження підписів виконаних від імені ОСОБА_1 на реєстраційних документах ТОВ «Моноліт Трейд Систем», отримано висновок експерта №158 від 30.04.2014 відповідно якого підписи виконанні на реєстраційних документах (статут, протокол зборів) однією особою, а підписи у реєстраційній картці іншою, тобто різними особами.

Згідно «Розрахунку вартості робіт», додатку 1 до договорів між ТОВ "Моноліт Трейд Систем» та позивачем, ТОВ "Моноліт Трейд Систем" повино здійснити такі ремонтні роботи:

-судно Р-0478: роботи по очистці піскоструєм у кількості 707 м.кв., зачистці трюмів від їлу,піску,ржи у кількості 640м.кв., покраска корпусу у кількості 894 м.кв.,уборка слипа від піску та мушлів, вивіз мусору вантажністю 9,3т.

-судно т/х «Заправщик-8»: роботи по очистці піскоструєм у кількості 430 м.кв.та 260м.кв., здійснити дефекацію забортного ящику у кількості 2шт., провести разборку, дефіктацію клин кетів у кількості 2шт., провести разборку, дефіктацію кінгстонів у кількості 2шт., провести гідравлічні іспити забортних ящиків, кінгстонів, клинкетів, провести інші гідравлічні іспити.

-судно нс 3111: ремонт палуби у кількості 904,3 кг. заміна зовнішньої обшивки скулової частини у кількості 824,25 кг, ремонт кутів корми 238,7кг, ремонт набору по корпусу 434,Зкг,заміна зовнішньої обшивки днища 1413кг.

-судно Т/х «Росава»: роботи по очистці піскоструєм у кількості 700 м.кв., покраска корпусу у кількості 700м.кв., уборка слипа від піску та мушлів, вивіз мусору вантажністю 14т., провести ватерлінію 140 м.кв.

-судно «Саша Чекалін»: роботи по очистці піскоструєм у кількості 95м.кв., заміна зовнішньої обшивки судна у кількості 642кг, провести проварку швів зовнішньої обшивки у кількості 5 м, провести дефіктацію привального брусу, зварні роботи у кількості 15м., провести дефіктацію топлівної цистерни, заміна металу 94,2кг, роботи по підводній частині у кількості 95 м.кв., роботи надводного борта у кількості 58 м.кв., провести ватерлінію 36м, нанести марки заглиблення 1 комплект, провести дефіктацію, ремонт клінкеру 2шт, провести дефіктацію, ремонт кутового заборного клапану, пожежного насосу, клапану виходу за борт, клапану охолодження, провести дефіктацію забортного ящику Ішт, провести демонтаж головних двигунів 2 комплекта, провести інші гідравлічні іспити систем.

-судно «Валя Котик»: заміна якірних цепей 2шт., роботи надводного борта у кількості 58 м.кв., провести ватерлінію 36м, роботи по підводній частині у кількості 95 м.кв., ремонт клапану осуш.системи, клапану охолодження 1шт., ремонт з установкою насів, ремонт вентиляції на камбузі, провести іспити гаку биксирного, гідравлічні іспити систем, замінити скло у рулевій рубці 4шт.,заміна та регулювання зазорів компресора 2шт.

Пісумовуючи вищенаведенне, ТОВ "Моноліт Трейд Систем" маючи незначний штат працюючих осіб (а саме 1 особу, відповідно поданої звітності 1ДФ) протягом лише 30 календарних днів, відповідно до договорів та актів виконаних робіт, не мало змоги здіснити обєм наведених робіт на суднах т/х «Валя Котик», Р-0478, т/х «Заправщик-8», Т/х «Росава», т/х «Саша Чекалин», не 3111, Р-0478.

Вході перевірки посадовим особам ПП «Сіата» надано запит №10788/10/08-26-22-11 від 10.11.2014року щодо надання копій документів та інформації стосовно відображення в журналах реєстрації входу/виходу працівників прохідного пункту підприємства з метою здобуття доказів присутності працівників ТОВ "Моноліт Трейд Систем" на території замовника у квітні 2014року.

До ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя керівництвом підприємства ПП «Сіата» надано лист №1467 від 11.11.2014р., в якому зазначені конкретні адреси де проводилися ремонтні роботи, у т.ч. адреса м.Запоріжжя, вул.Глісерна 14, за якою знаходиться контрольно-прохідний пункт, на якому ведеться журнал реєстрації входу/виходу працівників та відвідувачів. До перевірки не надано копій журналу чи іншу інформацію, що може підтвердити присутність працівників ТОВ "Моноліт Трейд Систем" на виробничій території замовника.

Перевіркою встановленно, що згідно данних табелю обліку використання робочого часу та штатного розпису ПП "СІАТА" у квітні 2014року на підприємстві нараховується 28 працівників виробничої дільниці, серед них працівники таких спеціальностей: суднокорпусники-ремонтники 3 розряду, суднокорпусники-ремонтники 4 розряду, суднокорпусники-ремонтники 5 розряду, суднокорпусник-ремонтник 6 розряду, головний механік; електрогазозварники 5 розряду, електрогазозварники 6 розряду, слюсарі-судоремонтники 5 розряду; слюсарі-судоремонтники 6 розряду; електромонтажники 6 розряду; майстер виробничої дільниці.

Також, слід зазначити, що відповідно до наданих під час перевірки документів у тому числі виконавчо-ремонтних відомостей, ПП «Сіата» надає послуги з ремонту суднів т/х «Валя Котик», Р-0478, т/х «Заправщик-8», т/х «Росава», т/х «Саша Чекалин», нс 3111 своїм контрагентам- замовникам (покупцям), аналогічні за переліком робіт ТОВ «Моноліт Трейд Систем», у звязку з чим відповідач дійшов правомірного висновку про можливість здійснювати позивачем ремонт суден власними силами, без участі ТОВ «Моноліт Трейд Систем».

Таким чином, суд першої інстанції вірно погодився з висновком відповідача зробленим у акті перевірки, що постачання робіт (послуг) від ТОВ «Моноліт Трейд Систем» за період липень 2014 року до позивача фактично не відбулось, проведено лише документування фінансових потоків з метою мінімізації сплати ПДВ в бюджет ПП "СІАТА", а зворотнього позивачем не доведено.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, вимоги до первинних документів викладені у частині 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно з пунктами 2.15 та 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документа на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

У відповідності до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пункту 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постачання товарів це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків іі надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно статті 1 Закону № 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

Із наведеного вбачається, що господарські операції (поставка, продаж, фінансова допомога, інвестиція тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. Аналіз реальності господарських операцій може здійснюватися на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків та інших обставин. При цьому не виключається розгляд господарських операцій відповідно до їх реального економічного змісту.

Оцінка господарських операцій судом під час розгляду справ, що виникають з податкових відносин, змісту господарських операцій може здійснюватися і окремо від застосування положень про цивільні правочини чи господарські зобов'язання.

Презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширена на реальність господарських операцій.

Отже, якщо цивільні правочини є сферою приватного права й можуть розглядатися лише з урахуванням норм Цивільного та Господарського кодексів, то господарські зобов'язання підприємства повинні оцінюватися, передусім, з огляду на норми податкового законодавства. При цьому дотримання норм цивільного чи господарського права не означає автоматично реальності вчинення господарської операції. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Встановлено, що за результатами перевірки позивача були виявлені порушення податкового законодавства, викладені в акті перевірки, на підставі чого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. При цьому, слід звернути увагу, що наслідки порушення податкового законодавства можуть (і повинні) застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності.

Крім того, слід зазначити, що до загальновизнаних у світі дієвих механізмів, завдяки яким здійснюється аналіз господарських угод, виявлення та класифікація протиправних схем та методик незаконного ухилення від сплати податків, відносяться спеціальні судові доктрини.

Щодо правочинів між позивачем та контрагентами доречним є застосування доктрини "ділова мета".

Сутність доктрини ділової мети полягає в тому, що передбачені податковим законодавством податкові вигоди поширюються лише на операції, що мають розумну економічну причину.

Вказана доктрина закріплена у підпункті 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України, згідно якого розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків мав намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, суд першої інстанції вірно погодився з податковим органом, що первинні документи, оформлені спірними контрагентами не мають юридичної сили та доказовості, оскільки складені з метою надання вигоди покупцеві, а не фіксування фактично здійснених господарських операцій.

Зі змісту вищевказаних обставин справи, слід дійти висновку про відсутність реального вчинення господарських операцій за вищевказаними правочинами, у звязку із чим, в порушення п.198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України позивачем безпідставно сформований податковий кредит у квітні 2014 року за рахунок податкових накладних, виписаних ТОВ «Моноліт Трейд Систем» на суму 49167,00грн.

Щодо посилання позивача на порушення відповідачем порядку проведення перевірки, як на підставу для скасування спірного рішення, а саме зазначення в акті від 18.11.2014 "Про результати зустрічної звірки...." замість "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки..." колегія суддів не бере їх до уваги, оскільки як було встановлено у судовому засіданні, відповідачем було допущено технічну описку.

Частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, у звязку з тим, що позивачем не спростовані висновки податкового органу за результатами проведеної перевірки, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем доведено правомірність та законність висновків зроблених в акті перевірки та обґрунтованість податкового повідомлення рішення № 00025208262211 від 04.12.2014.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, ст.196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "СІАТА" залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року по справі за позовом Приватного підприємства "СІАТА" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий:С.М. Іванов

Суддя:С.В. Чабаненко

Суддя:А.В. Шлай