Ухвала суду № 54954051, 11.01.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

11 січня 2016 року Справа № 805/7005/14

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Мар’їнського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Мар’їнської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Державного підприємства Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2015 року ДП Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” звернулось до суду із заявою про відстрочення виконання судового рішення. В обґрунтування зазначив, що виконання постанови суду ускладнене тяжким фінансово-економічним становищем Державного підприємства Шахтоуправління “Південнодонбаське №1”. Просив відстрочити виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 25.06.2014 року по стягненню податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 1013681,00 грн. строком на один рік.

11 січня 2016 року постановою Донецького окружного адміністративного суду відновлено втрачене судове провадження по адміністративній справі №805/7005/14 в частині постанови Донецького окружного адміністративного суду №805/7005/14 від 25.06.2014 року.

Представник заявника до судового засідання не з’явився, через відділ діловодства надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник позивача до судового засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через відділ діловодства надав заперечення, в якому просив відмовити у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.

25 червня 2014 року Донецьким окружним адміністративним судом прийнято постанову щодо стягнення з розрахункових рахунків ДП Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” кошти за податковим боргом з податку на додану вартість в розмірі 1013681,00 грн.

Відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

При цьому, підставою для застосування зазначеної вище норми є обставини, що перешкоджають належним чином виконати судове рішення в адміністративній справі - ускладнюють його виконання або роблять його неможливим (відсутність коштів або присудженого майна в натурі).

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п.6.1 ст.6 Податкового кодексу України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

За приписами п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Відповідно до п. 100.2 ст. 100 Податкового кодексу України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 100.5 с. 100 Податкового кодексу України визначено, що підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

В свою чергу вичерпний перелік обставин, що свідчить про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 року № 1235.

Відповідно до п. 100.9 ст. 100 ПК України рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу стосовно загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного бюджетного року, приймається керівником (заступником керівника) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політки.

Пунктом 100.13 статті 100 ПК України встановлено, що порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Так, Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2012 року №1263 (далі – Порядок), в пункті 1.4 закріплює, що розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу державної податкової служби та укладено договір про розстрочення (відстрочення). Визначення сум грошових зобов’язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними автоматизованої інформаційної системи, що ведеться органами державної податкової служби.

Суд зазначає, що а ні позивачем, а ні відповідачем не надано суду доказів звернення відповідачем до контролюючого органу про надання відстрочення сплати податкового боргу, а також рішення, яке може бути прийнято податковим органом за результатом розгляду такої заяви.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про відсутність доказів, які б підтверджували існування обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та є підставою для задоволення заяви про відстрочення виконання постанови, а отже заявлені вимоги про надання відстрочки виконання судового рішення є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 4-12, 23, 69, 71, 160, 165, 185, 186, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволені заяви Державного підприємства Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” про відстрочення виконання судового рішення відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали з подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кошкош О.О.