Постанова № 54953315, 29.10.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2015 року 14:00Справа № 808/8757/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за заявою Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

до Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправною та скасування вимоги від 17.11.2014 № Ф-531,

ВСТАНОВИВ:

05.12.2014 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі позивач) до Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі відповідача, Мелітопольска ОДПІ) про визнання протиправною та скасування вимоги від 17.11.2014 № Ф-531.

Ухвалою суду від 16.02.2015 відкрито провадження у справі №808/8757/14, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи.

Представник позивача у судове засідання не зявився, направив суду клопотання про розгляд справи без участі. На задоволенні позовних вимог наполягає у повному обсязі. Згідно з позовною заявою зазначає, що позивач є фізичною особою підприємцем, знаходиться на спрощеній системі оподаткування та є пенсіонером за віком з червня 2012 року, а тому згідно ч.4 ст.4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон України від 08.07.2010 № 2464-VІ) звільняється від сплати єдиного внеску. Отже, вважає вимогу про сплату боргу (недоїмки) у розмірі на загальну суму 3 026 грн. 26 коп. від 17.11.2014 № Ф-531 протиправною, та такою, що підлягає скасуванню. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, письмові заперечення на позов не направив. Надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з ч.1 ст.41 КАС України, у звязку із неявкою сторін, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області та отримує пенсію за віком з 02.01.2009 відповідно до Тимчасової Угоди між Урядом України і Урядом Російської федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Північної та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993, як особа, у якої стаж роботи в Районах Крайньої Півночі складає понад 20 років та яка досягла 50-річного віку. Відповідно до пенсійного посвідчення №2126401126, Пенсійним фондом України, ОСОБА_1 призначена пенсія за віком довічно.

Позивач зареєстрована 07.06.1999 виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області як фізична особа-підприємець.

Відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку серії Ж №2843892 від 17.12.2010, виданого Мелітопольскою ОДПІ, ОСОБА_1 є платником єдиного податку.

Крім того, згідно із посвідченням від 17.03.2009 серії ААД №400133 позивач набула статус пенсіонера за віком та отримує пенсію.

Дані правовідносини регулюються нормами Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ, згідно з п.2 ч.1 ст.1 якого визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.1.6 ст.1 цього Закону недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом. Платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування (п.2.1, п.2.4 ст.6 Закону).

Як вбачається з п.1.7 ст.13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

В той же час суд звертає увагу на те, що п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" передбачено, що органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування.

За таких умов органи Пенсійного фонду на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи", продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування: проводять перевірки, узгодження їх результатів та вимог про сплату боргу, оскарження рішень про застосування фінансових санкцій, стягнення за виконавчими документами.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області має продовжувати процедуру такого адміністрування.

Згідно Закону України від 07.07.2011 № 3609-VІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" доповнено статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" частиною четвертою такого змісту: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком, відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Також, згідно вищезазначеної статті такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачені такі види пенсійних виплат, як пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) та пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Враховуючи вищезазначене, положення частини четвертої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" поширюється на осіб, яким призначено пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 16 Прикінцевих положень Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до приведення законодавства у відповідність із цим законом, закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону.

Згідно ст. 26 цього Закону особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. Тобто, позивач є пенсіонером за віком у розумінні наведених норм права. А тому, й рішення про застосування штрафних санкцій до позивача є протиправними.

Згідно ч.2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 08.07.2014, від 16.09.2014.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач як фізична особа-підприємець, якій призначено пенсію зі зменшенням пенсійного віку, є пенсіонером за віком, та яка зареєстрована платником єдиного податку, не повинна сплачувати єдиний внесок, у зв'язку з чим вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-531 від 17.11.2014 у розмірі 3026,26 грн., прийнята з порушенням вимог Закону, а тому дії відповідача щодо прийняття вищезазначеної вимоги є незаконними, і як наслідок, вимога підлягає скасуванню.

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-531 від 17.11.2014 на суму 3026 грн. 26 коп., винесену Мелітопольською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області відносно Фізичної особи підприємця ОСОБА_1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Мелітопольською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 38700002) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) збір у розмірі 74 (сімдесят чотири) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Нестеренко