Постанова № 54953085, 16.11.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2015 р. Справа № 804/14514/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяОСОБА_1, при секретаріОСОБА_2, за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Придніпровський ремонтно-механічний завод" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Придніпровський ремонтно-механічний завод" (надалі Позивач, ПАТ "ПРМЗ") звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (надалі - Відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002622204 від 07.09.2015р. про збільшення позивачу суми грошових зобов'язань в розмірі 793008,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що вважає висновки податкової перевірки хибними, такими, що не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зробленими у звязку з невірним застосуванням норм податкового та цивільного законодавства, а зазначене податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийняте податковим органом без достатніх на те правових підстав.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року до участі у справі 804/14514/15 в якості свідка було залучено особу, яка на момент виникнення спірних правовідносин, займала посаду директора ПП «ТРАНС СТРОЙ-Д» (код ЄДРПОУ 39291062), якого викликано на судовий розгляд адміністративної справи для допиту.

Представник позивача в судове засідання зявився, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання зявився, зазначив, що перевірка позивача проведена правомірно, а оскаржуване позивачем рішення винесене в межах та у відповідності до вимог чинного законодавства України, у задоволенні позову просив відмовити.

Свідок в судове засідання не зявився.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Лівобережною об'єднаною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання податкового законодавства України з податку на додану вартість ПАТ «ПРМЗ» (податковий номер 01528536) під час здійснення взаємовідносин з ПП «ТРАНС СТРОЙ-Д» (податковий номер 39291062) за період квітень 2015 року.

За результатами вказаної перевірки складено Акт №1572/04-64-22-04/1528536 від 21.08.2015р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання податкового законодавства України з податку на додану вартість ПАТ «ПРМЗ» (податковий номер 01528536) під час здійснення взаємовідносин з ПП «ТРАНС СТРОЙ-Д» (податковий номер 39291062) за період квітень 2015 року» (надалі за текстом - Акт).

Згідно висновків акту:

1.Встановлено нереальність здійснення господарських відносин ПАТ «ПРМЗ», а саме: встановлено відсутність обєктів оподаткування та неможливість реального здійснення ПАТ «ПРМЗ» операцій по ланцюгу з постачальниками ПП «ТРАНС СТРОЙ-Д» на суму ПДВ 528672,00 грн.;

2.Встановлено порушення п.198.1, 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010, в результаті чого занижено податок на додану вартість у квітні 2015 року на загальну суму 528672,00 грн.

18 вересня 2015 року Позивачем було отримано податкове повідомлення-рішення №0002622204 від 07.09.2015р., в якому вказано про порушення: п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-IV. із змінами та доповненнями (надалі за текстом - ПКУ), в зв'язку із чим збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 793008,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно акту перевірки відповідач зробив висновок про відсутність реального здійснених господарських відносин позивача із контрагентом ПП «ТРАНС СТРОЙ-Д», встановлено проведення ПП «ПРМЗ» операцій з неправомірної податкової вигоди шляхом віднесення до складу податкового кредиту сум не підтверджених первинними документами та податковими накладними.

Висновки інспектора в акті перевірки базуються на тому, що ПП «ПРМЗ» не надано документів які відображають отримання товарів: акти приймання-передачі, сертифікати якості, калькуляція виготовлення продукції тощо.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобовязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обовязкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, господарські операції для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або лише за умови сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що у періоді, що перевірявся, ПАТ «ПРМЗ» (Покупець) документувало з ПП «ТРАНС СТРОЙ-Д» (Продавець) договір поставки від 01.10.2014 №85/3-2014, щодо поставки товарів (круг, відливка, лист, груг латунний, поковка, труба).

Відповідно до умов договору ПП «ТРАНС СТРОЙ-Д» складено видаткові та податкові накладні.

Весь товар, придбаний у ПП «ТРАНС СТРОЙ-Д» транспортувався перевізником Концерном «СоюзЕнерго» (код ЄДРПОУ 31965106) на підставі Договору на перевезення вантажів №8-П від 03.01.2013р. автомобілем НОМЕР_1, що підтверджується товарно-транспортними накладними: №1893 від 15.04.2015р., №1892 від 21.04.2015р., №1935 від 17.04.2015р., №1987 від 21.04.2015р., та актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг): №ОУ-000030 від 25.05.2015р.

Придбаний у ПП «ТРАНС СТРОЙ-Д» товар доставлявся безпосередньо на склад за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська 8 та оприбутковувався згідно видаткових накладних, наданих разом із товаром та ТТН.

Позивач зазначає, що під час перевірки та судового розгляду справи позивачем надано первинну документацію підприємства на підтвердження реальності укладання оскаржуваної угоди: договір, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні.

Разом з тим, суд зазначає, що для цілей податкового обліку беруться до уваги насамперед економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення відповідних операцій. При цьому немає значення, яким цивільно-правовим договором опосередковано господарську операцію, а також те, чи визнаний відповідний договір недійсним у судовому порядку. Складені первинні документи не свідчать безпосередньо про реальність укладеної угоди.

Податкові обовязки визначаються виходячи з реального економічного змісту господарської операції та спрямування її на досягнення певного економічного ефекту. Для зясування дійсного економічного змісту господарської операції варто аналізувати кінцевий економічний ефект у вигляді фактичного приросту (зміни вартості) активів, який настав або повинен був настати в результаті здійснення відповідної операції, незалежно від зафіксованих у документах намірів її учасників. З цією метою варто використовувати документальні та інші дані, що свідчать про фактичне отримання тих чи інших активів учасниками операції. Такі дані мають перевагу перед задекларованим документально змістом спірної господарської операції.

Доказами наявності таких обставин можуть бути документи або показання свідків, що свідчать про наявність прямих стосунків між набувачем і виробником або імпортером активу; інформація (у тому числі з відкритих джерел) щодо звичайних умов ділової поведінки на певному ринку; дані, отримані від виробника або перевізника, які засвідчують прямий шлях руху активів від виробника до набувача, без фактичної участі посередників у цьому процесі тощо. Докази, що можуть використовуватися при аналізі реальності операції дані про існування активу (чи вироблявся, ким і коли), про його рух на шляху до платника податків-набувача (як транспортувався, де зберігався, ким приймався, у тому числі встановлення посадових осіб постачальника і покупця, задіяних у такому процесі), як використовувався далі (чи реалізовувався, чи споживався тощо).

Реальність потребує також зясування того факту, чи справді актив отриманий від указаного в первинних документах контрагента. Для цього треба встановлювати, за яких обставин і в який спосіб були налагоджені господарські звязки між платником податків та його задекларованим контрагентом, хто персонально брав у цьому участь. Доцільно встановити фактичний альтернативний рух активу у порівнянні із задекларованим.

Також у такому разі варто встановлювати технічну можливість виконання господарської операції із урахуванням фактичних господарських ресурсів постачальника (наявність виробничих потужностей, персоналу тощо) та фактичного змісту операції (чи необхідні спеціальні навички персоналу для її вчинення, чи потрібні для цього власні або залучені засоби, час та спеціальна обстановка тощо).

Згідно положень статі 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

З метою зясування реальності оскаржуваної господарської операції між вказаними в первинних документах контрагентами, встановлення обставин, способу та руху активів Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року до участі у справі 804/14514/15 в якості свідка було залучено особу, котра на момент виникнення спірних правовідносин, займала посаду директора ПП «ТРАНС СТРОЙ-Д» (код ЄДРПОУ 39291062), якого викликано на судовий розгляд адміністративної справи для допиту.

Однак в судове засідання вказана особа не зявилася, жодних усних чи письмових пояснень щодо предмету спору не надала.

Позивачем, натомість, не розяснено та не доведено належними доказами (показаннями робітників-свідків) порядок, спосіб отримання товарів, порядок надання послуг з зазначенням виконавців, за яких обставин і в який спосіб були налагоджені господарські звязки між ПП «ПРМЗ» та ПП «ТРАНС СТРОЙ-Д», хто персонально брав у цьому участь тощо.

При цьому, надана первинна документація позивача, - за відсутності підтвердження зокрема показаннями свідків - виконавців договору поставки від 01.10.2014 №85/3-2014 та за наявності наведених відповідачем обставин, які вказують на неможливість здійснення даних операцій, не є достатнім доказом реальності вказаної господарської операції та не свідчить про фактичне її укладення та виконання.

Таким чином, під час судового розгляду справи позивачем не підтверджено належними та достатніми доказами факт отримання товарів від ПП «ТРАНС СТРОЙ-Д», а отже й правомірність формування податкового кредиту.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У звязку з викладеним вище, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Придніпровський ремонтно-механічний завод" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Згідно частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Придніпровський ремонтно-механічний завод" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Судові витрати у справі не стягуються.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 20 листопада 2015 року.

Суддя ОСОБА_1