Ухвала суду № 54952533, 02.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" грудня 2015 р. м. Київ К/9991/56109/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Громадської організації «Садове товариство «Масив Кийлівський»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року

у справі № 2а-6197/11/1070

за позовом Громадської організації «Садове товариство «Масив Кийлівський»

до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними рішень про результати розгляду скарги, -

В С Т А Н О В И Л А :

Громадська організація «Садове товариство «Масив Кийлівський» (далі - позивач) звернулась до суду із позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі - відповідач) про: скасування податкового повідомлення-рішення № 0013492340 від 28 вересня 2011 року; визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0006392340 від 12 липня 2011 року; визнання протиправними рішення про результати розгляду скарги від 16 вересня 2011 року № 2347/10/25-017/234-1200, прийнятого ДПА в Київській області, в частині залишення без змін штрафних санкцій на суму 38281,00 грн. та рішення про результати розгляду повторної скарги від 25 листопада 2011 року №5953/6/10-2415, прийнятого ДПС України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі в частині вимог про визнання протиправними рішення про результати розгляду скарги від 16 вересня 2011 року №2347/10/25-017/234-1200, прийнятого ДПА в Київській області, в частині залишення без змін штрафних санкцій на суму 38281,00 грн. та рішення про результати розгляду повторної скарги від 25 листопада 2011 року №5953/6/10-2415, прийнятого ДПС України.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19 січня 2012 року позов був задоволений частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 28 вересня 2011 року № 0013492340, винесене Бориспільською ОДПІ на підставі акту фактичної перевірки від 01 липня 2011 року № 0103/1004/23/26426110, яким застосовано до товариства суму штрафних санкцій в розмірі 38281,00 грн. В решті позовних вимог було відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ГО «Cадове товариство «Масив Кийлівський» судовий збір у розмірі 14,12 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 січня 2012 року було скасовано в частині задоволених позовних вимог ГО «Садове товариство «Масив Кийлівський» до Бориспільської ОДПІ Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0013492340 від 28 вересня 2011 року, винесеного Бориспільською ОДПІ Київської області на підставі акту фактичної перевірки № 0103/1004/23/26426110 від 01 липня 2011 року, яким застосовано до товариства суму штрафних санкцій в розмірі 38281,00 грн., та постановлено в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. В решті постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 січня 2012 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі ГО «Садове товариство «Масив Кийлівський», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року і залишити в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 січня 2012 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

29 червня 2011 року між ГО «Садове товариство «Масив Кийлівський» (споживачем) та ПАТ «АЕС Київобленерго» (постачальником) був укладений договір про постачання електричної енергії № 335 220009877, відповідно умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача потужністю 630 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору (арк. справи 21-30).

Для забезпечення взаєморозрахунків з ПАТ «АЕС Київобленерго» позивач щомісяця отримував від своїх членів грошові кошти в рахунок оплати послуг за спожиту електроенергію за тарифом, визначеним між сторонами договору з електропостачання, а запис про отримання таких коштів заносився до відомості сплати платежів за використану електроенергію (арк. справи. 31-41), а також до повідомлення про оплату послуг за спожиту електроенергію, що отримувалися членами ГО «Садове товариство «Масив Кийлівський».

Отримані кошти за спожиту електроенергію вносилися позивачем на розрахунковий рахунок у банку і в подальшому після отримання розрахунку за активну електроенергію на підставі платіжних доручень перераховувалися на користь ПАТ «АЕС Київобленерго» (арк. справи 42-62).

Бориспільська ОДПІ провела фактичну перевірку господарської одиниці - пункту прийому платежів, що розташований за адресою: Бориспільський район, с. Кийлів, та належить суб'єкту господарської діяльності - ГО «Садове товариство «Масив Кийлівський», за результатами якої був складений акт № 000040 від 01 липня 2011 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги пункту 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які полягали у прийманні платежів за електроенергію та членських внесків готівковими коштами від членів товариства без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі розрахункових документів, а саме: за період з січня по травень 2011 року позивачем було прийнято готівкові кошти у загальній сумі 54845,15 грн.

12 липня 2011 року Бориспільська ОДПІ Київської області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення (форми «С») № 0006392340, яким згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг» застосувала до ГО «Садове товариство «Масив Кийлівський» штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 46270,85 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку.

Рішенням ДПА в Київській області від 16 вересня 2011 року № 2347/10/25-017/234-1200 «Про результати розгляду скарги» було скасоване податкове повідомлення-рішення №0006392340 від 12 липня 2011 року в частині 7989,85 грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій (штрафу), а в іншій частині податкове повідомлення-рішення було залишене без змін.

28 вересня 2011 року Бориспільська ОДПІ Київської області на підставі вказаного акту перевірки та з урахуванням процедури адміністративного оскарження прийняла податкове повідомлення-рішення (форми «С») № 0013492340, яким згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг», застосувала до ГО «Садове товариство «Масив Кийлівський» штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 38281,00 грн.

Рішенням ДПС України від 25 листопада 2011 року № 5953/6/10-2415 «Про результати розгляду повторної скарги» оспорювань податкове повідомлення-рішення № 0006392340 від 12 липня 2011 року (з урахуванням рішення ДПА в Київській області від 16 вересня 2011 року № 2347/10/25-017/234-1200 «Про результати розгляду скарги») було залишене без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за незастосування реєстратора розрахункових операцій та невидачу відповідних розрахункових документів при прийнятті коштів за електроенергію є неправомірним, оскільки податковим органом не надано належних доказів, що одержання позивачем від своїх членів готівкових коштів за електроенергію, є розрахунковою операцією, оскільки товариство не являється її продавцем, з урахуванням того, що згідно умов договору про постачання електричної енергії від 29 червня 2011 року № 335220009877 ГО садове товариство «Масив Кийлівський» є споживачем електроенергії та не здійснює її перепродаж. Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, виходив з того, що податкове повідомлення рішення Бориспільської ОДПІ Київської області № 0006392340 від 12 липня 2011 року вважається відкликаним в силу положень підпункту «а» пункту 5.3 розділу 5, розділу 6 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року № 985.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та відмовляючи в цій частині, виходив з того, що позивачем не була дотримана касова дисципліна щодо застосування реєстратора розрахункових операцій при отриманні готівки від членів товариства для оплати спожитої електричної енергії.

Однак, з такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Згідно абзацу 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

За визначеннями, наведеними у статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), реєстратор розрахункових операцій - це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг); розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Статтею 3 Закону України «Про об'єднання громадян» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що громадською організацією є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів..

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про об'єднання громадян» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з метою виконання статутних завдань і цілей зареєстровані об'єднання громадян можуть здійснювати необхідну господарську та іншу комерційну діяльність шляхом створення госпрозрахункових установ і організацій із статусом юридичної особи, заснування підприємств в порядку, встановленому законодавством.

Тобто, для здійснення господарської діяльності, громадські організації можуть засновувати юридичні особи.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №149441 від 08 червня 2010 року ГО «Садове товариство «Масив Кийлівський» являється громадською організацією, здійснює за КВЕД діяльність громадських організацій, не віднесених до інших групувань (91.33.0) та є некомерційною організацією, що обслуговує домашні господарства (арк. справи 74).

Відповідно до статуту ГО «Садове товариство «Масив Кийлівський» є неприбутковою організацією і має право займатись діяльністю, яка не протирічить чинному законодавству (арк. справи 64-73).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки позивач є некомерційною громадською організацією, яка обслуговує домашні господарства та не отримує прибутків від власної діяльності, не являється продавцем електроенергії або особою, що надає послуги за договором енергопостачання, а також не здійснює діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) на відносини щодо оплати послуг енергопостачання членами громадської організації не поширюється.

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки правова природа членських внесків, в тому числі й внесків за електроенергію, обумовлена специфікою функціонування громадської організації та її правовим статусом, оскільки такі внески спрямовані на утримання самої громадської організації та на забезпечення виконання її статутних завдань, з огляду на що членські внески не можуть ототожнюватися з оплатою послуг покупцями, на яку поширюється дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Київського окружного адміністративного суду від 19 січня 2012 року.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Громадської організації «Садове товариство «Масив Кийлівський» задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року скасувати, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 січня 2012 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна