Ухвала суду № 54952523, 02.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2015 року м. Київ К/9991/56530/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 лютого 2012 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року

у справі №2а-18738/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0022541510 від 30 листопада 2011 року (в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 05 січня 2012 року вих. № 9/01).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 лютого 2012 року позов був задоволений. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 30 листопада 2011 року № 0022541510. Стягнуто з Державного бюджету України через відповідний орган державної казначейської служби на користь ТОВ «Аскоп-Україна» судовий збір у сумі 28,23 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Дніпровському районі м. Києва.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 лютого 2012 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 лютого 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва провела камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «Аскоп-Україна» з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, за результатами якої був складений акт № 7302-15/30579869 від 08 листопада 2011 року.

За висновками акта перевірки позивачем були порушені вимоги пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, які полягали у несвоєчасній сплаті узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року.

30 листопада 2011 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0022541510, яким на підставі абзацу 2 пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 42 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 164907,28 грн. застосувала до позивача штраф у розмірі 20 % в сумі 32981,46 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковим органом не було доведено належними доказами факту сплати позивачем узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року у сумі 164907,28 грн. із порушенням строку, визначеного пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, оскільки згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань за період, у якому виявлено помилку, поданого позивачем разом з декларацією з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року, позивач зменшив суму нарахованого податку за 1 квартал 2011 року на 165007,00 грн., з огляду на що сума податку до сплати в бюджет за результатами 2 кварталу 2011 року склала 1504995,00 грн. (1670002,00 грн. - 165007,00 грн.) та була сплачена товариством у визначений законодавством строк, що підтверджується платіжним дорученням № 700 від 19 серпня 2011 року.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календар них днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці більше 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 05 травня 2011 року ТОВ «Аскоп-Україна» подало до податкового органу декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року, в якій визначило суму податку до сплати в бюджет у розмірі 727662,00 грн., яка була перерахована позивачем повністю згідно платіжного доручення від 19 травня 2011 року № 385 (арк. справи 9-13).

05 серпня 2011 року ТОВ «Аскоп-Україна» подало до податкового органу декларацію з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року, у рядках 14, 16 якої задекларувало податок на прибуток за вказаний звітний (податковий) період у розмірі 1670002,00 грн., а також у рядку 26 задекларувало до зменшення податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду на 165007,00 грн. у зв'язку виправленням самостійно виявленої помилки за 1 квартал 2011 року (арк. справи 14-16).

Також, 05 серпня 2011 року разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за 2 квартал ТОВ «Аскоп-Україна» подало розрахунок податкових зобов'язань за період, в якому виявлено помилку, згідно якого позивач зменшив суму нарахованого за 1 квартал 2011 року податку на 165007,00 грн. (арк. справи 17).

Таким чином, за результатами 2 кварталу 2011 року сума податку на прибуток, яка підлягає сплаті до бюджету, склала 1504995,00 грн.

З урахуванням підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яким встановлено 40-денний термін по дання квартальної декларації, що настає за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, граничний термін сплати визначеного в декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року податкового зобов'язання закінчувався 19 серпня 2011 року.

ТОВ «Аскоп-Україна» надано платіжне доручення від 19 серпня 2011 року № 700 на суму 1504995,00 грн. з відмітками банківської установи про проведення платежу 19 серпня 2011 року, яким підтверджується фактична сплата позивачем самостійно узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року у повному обсязі та в межах граничного строку (арк. справи 24).

У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що зазначені обставини податковим органом не заперечувалися, при цьому відповідач в обґрунтування своїх доводів послався лише на те, що позивач невірно заповнив рядок 26 декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, а саме вказав суму 165007 зі знаком «-», з огляду на що ДПІ у Дніпровському районі м. Києва даний показник не був взятий до уваги.

Колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що посилання на недоліки в оформленні позивачем декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вказана декларація прийнята відповідачем, отже її показники повинні бути перенесенні до електрон них баз звітності та враховані відповідачем. Податковий орган вправі відмовити платнику податків в прийнятті його податкової декларації, якщо така не відповідає встановленим вимогам щодо її форми і змісту, проте, прийнявши декларацію, податковий орган не вправі на власний розсуд змінювати суми узгоджених податкових зобов'язань чи не враховувати окремі показники декларації.

Крім цього, показник рядка 26 декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року вказує на зменшення податкового зобов'язання, тому його зміст не залежить і не змінюється від наявності знаку «+» чи «-». При цьому, детальний розрахунок вказаного показника чітко і зрозуміло відображено ТОВ «Аскоп-Україна» в додатку ВП до декларації, що є її невід'ємною частиною, та давав змогу відповідачу об'єктивно оцінити зміст показника.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що твердження податкового органу не спростовують факт, що сума податку до сплати за 2 квартал 2011 року становила 1504995,00 грн., і за вказаних вище обставин необґрунтоване неприйняття відповідачем показника рядка 26 декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року не може обумовлювати достовірність виникнення податкового боргу у сумі 164907,28 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 лютого 2012 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 лютого 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна