Ухвала суду № 54952425, 11.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

11 січня 2016 року м. Київ К/800/54407/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши дотримання ст.ст.17, 20, 210, 211, 212 КАС України та відповідність вимогам ст.213 КАС України касаційної скарги Державної фіскальної служби України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства доходів і зборів України , Державної податкової інспекція у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області , Державної фіскальної служби України про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и л а :

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Державної фіскальної служби України на вказані судові рішення, в результаті вивчення якої встановлено її невідповідність вимогам ст.213 КАС України, оскільки до скарги не додано документа про сплату судового збору (Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі, рахунок отримувача: 31210255700007, код ЄДРПОУ: 38004897, Код банку отримувача: 820019, Банк отримувач ГУ ДКСУ у м.Києві, Код класифікації доходу бюджету: 22030005 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075), символ звітності: 255").

Посилання ж відповідача на відсутність у нього обов'язку зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, оскільки п.п.3 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставку судового збору в розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" не передбачалась сплата судового збору за подання позовних заяв у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не можуть бути взяті до уваги, оскільки є безпідставними з огляду на приписи ч.2 ст.5 КАС України та діючої на час подачі касаційної скарги редакції Закону України "Про судовий збір"; крім того, в будь-якому випадку п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" передбачалось звільнення від сплати судового збору лише позивачів за подання позовної заяви про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно із ч.3 ст.214 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст.213 цього Кодексу, застосовуються правила ст.108 цього Кодексу, які передбачають, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.108, 213, 214 КАС України,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства доходів і зборів України , Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області , Державної фіскальної служби України про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без руху та надати строк до 27.01.2016р. для усунення недоліків.

У разі невиконання вимог суду касаційна скарга буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С.