Постанова № 54951832, 11.01.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 січня 2016 року № 826/15328/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О. вирішив у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Форвест Трейд"доДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.01.2015р. № 8826552209

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Форвест Трейд" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Печерському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.01.2015р. № 8826552209.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що податковим органом необґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.01.2015р. № 8826552209, висновки акту перевірки від 23.12.2014 р. № 1278/26-55-22-09/39193555 про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо недоведеності реальності виконання договорів, укладених позивачем з ТОВ "Енкі Констракт" та ТОВ "Успіх ЮА" не відповідають дійсності, оскільки, у позивача наявні документи, що підтверджують виконання зазначених договорів, висновки акта перевірки є неправомірними.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.10.2015 р. подав заперечення на позов від 05.10.2015р., мотивація яких співпадає з викладеним в акті перевірки від 23.12.2014 р. № 1278/26-55-22-09/39193555.

Відповідно до ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України судовому засіданні 08.10.2015 року за згодою представника позивача судом було здійснено заміну відповідача ДПІ у Печерському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві на належного відповідача ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

В судовому засіданні 08.10.2015 року за згодою представників сторін, відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України судом було ухвалено подальший розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 30.01.2015р. № 8826552209 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі

110 096,00 грн. та застосовано штрафні санкції з цього податку у розмірі 27 524,00 грн.

Дане податкове повідомлення-рішення відповідача за правилами ст.56 Податкового кодексу України позивачем було оскаржено у адміністративному порядку до Головного управління ДФС у м. Києві; за результатами розгляду скарги, оскаржуване податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Відповідно до п.56.1. ст.56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків Акта від 23.12.2014 р. № 1278/26-55-22-09/39193555 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських відносин з ТОВ "Енкі Констракт" та ТОВ "Успіх ЮА" за період з 01.08.2014 р. по 31.08.2014 р.

За результатами перевірки податковим органом було встановлено порушення позивачем вимог ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість податків за серпень 2014 р. у сумі 110 096,00 грн.

Так, перевіркою було встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ за серпень 2014 року включено податкову накладну №28 від 08.08.2014р. на загальну суму 148 104,00 грн. (в т.ч. ПДВ 24 684,00 грн.) виписану ТОВ "Енкі Констракт" та податкові накладні: від 01.08.2014р. № 1 на загальну суму 48 612,00 грн. (в т.ч. ПДВ 8 102,00 грн.); від 01.08.2014р. № 8 на загальну суму 51 119,20 грн. (в т.ч. ПДВ 8 533,20 грн.); від 01.08.2014р. № 9 на загальну суму 34 132,80 грн. (в т.ч. ПДВ 5 688,80 грн.); від 13.08.2014р. № 57 на загальну суму 137 841,60 грн. (в т.ч. ПДВ 22 973,60 грн.); від 21.08.2014р. № 114 на загальну суму 126 941,40 грн. (в т.ч. ПДВ 21 156,90 грн.); від 28.08.2014р. № 140 на загальну суму 113 742,00 грн. (в т.ч. ПДВ 18 957,00 грн.), виписані ТОВ "Успіх ЮА" на виконання договору поставки №02/300714 від 30.07.2014 р.

Перевіркою встановлено, що податкові накладні №1, 8, 9, виписані ТОВ "Успіх ЮА" в один день - 1 серпня 2014 року, а суми ПДВ до 10 тис. грн., свідчать про удаваність проведених господарських операцій з купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей, які фактично спрямовані на формування податкових вигод третім особам. Тобто, перевіркою встановлено, що ТОВ "Успіх ЮА" маніпулює податковою звітністю шляхом формування податкового кредиту за рахунок податкових накладних, сума ПДВ по яких становить до 10,0 тис. грн., при цьому в один робочий день по операціях з одним контрагентом - постачальником формується декілька податкових накладних.

Перевіряючими було встановлено, що у ТОВ «Успіх ЮА» відсутні достатні трудові ресурси (згідно звіту нарахування єдиного внеску кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховані виплати, 10 осіб, з них чоловіки - 6 осіб, жінки - 4 осіб), складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Відповідно до аналізу даних ІАС «Єдиний реєстр податкових накладних», перевіркою було встановлено невідповідність придбаного та реалізованого товару та відсутність фактів реального здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями.

В ході проведеного аналізу постачальників та враховуючи вищенаведене неможливо зробити висновок щодо джерел походження товару (манжета багаторазова, діод, електроліт, конденсатор, світлодіод, транзистор, зчитувач, модуль), який було реалізовано на адресу ТОВ «Форвест Трейд», отже неможливо підтвердити факт придбання вищезазначеного товару ТОВ «Успіх ЮА» від контрагентів-постачальників. Згідно із зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, виявлено невідповідність між придбаним товаром та реалізованим на користь ТОВ «Форвест Трейд» в повному обсязі.

Крім того, встановлено факт відсутності реєстрації податкових накладних в ЄРПН постачальниками ТОВ «Успіх ЮА» товарів, які мають код УКТ ЗЕД та реалізовано в подальшому ТОВ «Форвест Трейд».

Оскільки, номенклатура придбаних товарів (робіт, послуг) не відповідає номенклатурі реалізованих, та зважаючи на те, що ТОВ «Успіх ЮА» не знаходиться за податковою адресою, відсутня інформація щодо наявності у ТОВ «Успіх ЮА» зареєстрованих транспортних засобів, немає достатньо робітників для здійснення господарських операцій у такому обсязі, на думку податкового органу придбана продукція не реалізовувалась, а реалізована не придбавалась, що свідчить про здійснення безтоварних операцій.

Крім того, в акті перевірки зафіксовано, що позивачем не надано пояснень та документального підтвердження щодо транспортування товару, придбаного у ТОВ "Енкі Констракт".

Так, посилаючись на те, що до перевірки не надано товарно-транспортні накладні, які б свідчили про фізичне переміщення товарів, а також те, що контрагент позивача по третьому ланцюгу постачання ТОВ «Гамма Бізнес Груп» зареєстровано за грошову винагороду, без наміру здійснення фінансово-господарської діяльності. Згідно Акта перевірки Ірпінської ОДПІ від 05.11.2014 №280/22-4/39078179 «Про проведення зустрічної звірки ТОВ «Гамма Бізнес Груп» з питань підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та покупцями за червень-вересень 2014 року», опитана гр. ОСОБА_3 (засновник, директор та бухгалтер), яка пояснила, що зареєструвала підприємство за грошову винагороду, без наміру здійснення фінансово-господарської діяльності. Перевіряючими зроблено висновок про невстановлення походження товарів по ланцюгу постачання, натомість, встановлено неідентичність придбаних та реалізованих товарів, подрібнення податкових накладних в сумі до 10 000 грн. з метою ухилення від реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та маніпуляції при складанні податкової звітності, що може свідчити про отримання податкової вигоди підприємством-покупцем ТОВ "Форвест Трейд".

Враховуючи викладене, перевіряючими зроблено висновок про те, що ТОВ «Успіх ЮА» та ТОВ "Енкі Констракт" здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Отже, первинні документи були складені ТОВ «Успіх ЮА» та ТОВ "Енкі Констракт" на користь позивача без фактичного здійснення господарських операцій. Позивач отримав від ТОВ «Успіх ЮА» та ТОВ "Енкі Констракт" паперові носії за формою первинних документів, в яких наведені відомості, що не відповідають фактичним (реальним) обставинам, оскільки вони складені на підставі недійсності господарських операцій та, відповідно, не можуть бути підставою для відображення в бухгалтерському обліку та податковому обліку.

Суд бере до уваги, що висновки ДПІ щодо фіктивності діяльності контрагентів позивача - ТОВ «Успіх ЮА» та ТОВ "Енкі Констракт", не знайшли свого підтвердження, оскільки належні та допустимі докази на підтвердження нікчемності правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Успіх ЮА» та ТОВ "Енкі Констракт" відповідачем суду не надано. Відповідачем також не надано суду вироку суду щодо посадових осіб контрагента позивача.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

На підтвердження правомірності віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій з ТОВ "Успіх ЮА" позивачем суду надано договір поставки №02/300714 від 30.07.2014 р.

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов'язується поставляти (передавати у власність) па умовах, вказаних у цьому договорі другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець -зобов'язується прийняти вказаний товар.

Згідно п. 1.2 договору визначено, що предметом поставки є комп'ютерна техніка, оргтехніка, комплектуючі та витратні матеріали до неї, ліцензоване програмне забезпечення, а також інші супутні та технічні товари з найменуванням, кількістю та цінами, зазначеними у специфікаціях, та/або видатково-прибуткових накладних та/або актах приймання-передачі товару постачальника.

Відповідно до п.2.1 договору поставка товарів здійснюється на умовах ІНКОТЕРМС 2000

(в тому об'ємі, що може бути застосований та території України) ЕХW (м.Київ, вул. Куренівська, буд. 14-Б).

Згідно п. 1.2 договору за запитом покупця, постачальник постачає товари разом з усією відповідною документацією, яка вимагається за законодавством України для оптової та/чи роздрібної реалізації товару. Документація має бути дана в оригіналах чи належним чином посвідчених копіях.

Відповідно до п.3.1 договору загальна кількість товарів, що підлягають поставці за цим договором, їх часткове співвідношення (асортимент, номенклатура, види, марки та інше) визначаються заявками (замовленнями) покупця і підтверджуються специфікаціями та/або видатково-прибутковими накладними та/або акту приймання-передачі товару.

Згідно п. 4.1 договору строк поставки товарів за цим договором становитиме 30 календарних днів з моменту отримання заявки від покупця або погодження специфікації та при умові наявності товару у постачальника. Товари можуть постачатися однією або окремими партіями згідно заявок покупця або погодженої специфікації.

Сума договору складається з суми вартості (ціни) партій товарів, поставлених постачальником з видатково-прибутковими накладними та/або специфікаціями та/або актам приймання-передачі товару на протязі строку дії цього договору. Загальна сума цього договору становитиме 12 000 000,00 грн. (п. 7.4, п. 7.5 договору).

На підтвердження отримання комп'ютерної та офісної техніки позивач надав суду видані ТОВ "Успіх ЮА" податкові накладні: від 01.08.2014р. № 1 на загальну суму 48 612,00 грн. (в т.ч. ПДВ

8 102,00 грн.); від 01.08.2014р. № 8 на загальну суму 51 119,20 грн. (в т.ч. ПДВ 8 533,20 грн.); від 01.08.2014р. № 9 на загальну суму 34 132,80 грн. (в т.ч. ПДВ 5 688,80 грн.); від 13.08.2014р. № 57 на загальну суму 137 841,60 грн. (в т.ч. ПДВ 22 973,60 грн.); від 21.08.2014р. № 114 на загальну суму

126 941,40 грн. (в т.ч. ПДВ 21 156,90 грн.); від 28.08.2014р. № 140 на загальну суму 113 742,00 грн.

(в т.ч. ПДВ 18 957,00 грн.) виписані на виконання договору поставки №02/300714 від 30.07.2014 р.

Грошові кошти на виконання договору поставки №02/300714 від 30.07.2014 р. на загальну суму

512 389,00 грн. позивачем сплачено. Факт перерахунку грошових коштів позивачем на користь ТОВ "Успіх ЮА" не заперечується перевіряючими в акті перевірки.

Проаналізувавши умови договору про надання поставки №02/300714 від 30.07.2014 р., суд дійшов висновку, що у разі реального виконання умов даного договору сторонами за договором повинні були складені супутні документи, що оброблялися сторонами. Зокрема, позивач повинен був подати ТОВ "Успіх ЮА" заявки, в яких визначав найменування та кількість товару, який бажає придбати. А ТОВ "Успіх ЮА" відповідно до п. 4.5 умов договору надає позивачу підтвердження про отримання заявки на поставку товару.

Крім того, саме від моменту здійснення позивачем заявки починається відлік часу, а саме 30 днів для поставки ТОВ "Успіх ЮА" позивачу товарів.

Натомість, жодної заявки на підтвердження замовлення у ТОВ "Успіх ЮА" товарів щодо визначення асортименту та його кількості, позивачем суду не надано.

Суд, також звертає увагу на те, що відповідно до умов п.2.1 договору поставка товарів здійснюється на умовах ІНКОТЕРМС 2000 за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, буд. 14-Б.

При цьому, жодного доказу на підтвердження того, що позивач отримав від ТОВ "Успіх ЮА" товари, саме за вказаною адресою, суду не надано. Так, суду не надано специфікацій, видаткових накладних, актів приймання-передачі товару чи інших супроводжуючих товар документів, які мали б складатися у разі реального виконання сторонами договору, складання яких передбачено самим договором.

Суду також не надано жодного документального підтвердження, що товари згідно вказаних податкових накладних поставлялися ТОВ "Успіх ЮА", наявність такої документації прямо передбачена п. 1.2 договору.

Отже, надані позивачем суду податкові накладні та платіжні доручення не є беззаперечним доказом та не підтверджує, що постачання товарів за договором №02/300714 від 30.07.2014 р. здійснювалося позивачу, саме ТОВ "Успіх ЮА".

Таким чином, позивачем не доведено, що договір №02/300714 від 30.07.2014 р., укладений з ТОВ "Успіх ЮА", реально виконувався сторонами, зокрема, у серпні 2014 року.

Крім того, позивачем з ТОВ "Енкі Констракт" було укладено усний договір відповідно до умов якого позивач замовив комп'ютерну техніку.

На підтвердження виконання умов усного договору та поставки товарів ТОВ "Енкі Констракт" виписав позивачу податкову накладну №28 від 08.08.2014р. на загальну суму 148 104,00 грн.

(в т.ч. ПДВ 24 684,00 грн.).

Факт перерахунку грошових коштів у сумі 148 104,00 грн. позивачем на користь ТОВ "Енкі Констракт" не заперечується перевіряючими в акті перевірки.

При цьому, жодного доказу на підтвердження того, що позивач отримав від ТОВ "Енкі Констракт" товари за податковою накладною №28 від 08.08.2014р. суду не надано. Суду також не надано специфікацій, видаткових накладних, актів приймання-передачі товару чи інших супроводжуючих товар документів, які мали б складатися у разі реального виконання сторонами даного договору.

Так, документального підтвердження щодо транспортування товару, придбаного у ТОВ "Енкі Констракт", позивачем суду не надано. Крім того, не надано суду доказів оприбуткування позивачем придбаних у ТОВ "Енкі Констракт" товарів.

Отже, надані позивачем суду податкова накладна та платіжне доручення не є беззаперечним доказом та не підтверджує, що постачання товарів здійснювалося позивачу, саме ТОВ "Енкі Констракт". Таким чином, позивачем не доведено, що усний договір постачання укладений з ТОВ "Енкі Констракт" реально виконувався сторонами, зокрема, у серпні 2014 року.

Частиною 1 статті 42 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

У п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань».

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п.19 ст. 2 та ст.9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти); доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти; податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Законом України "Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товару тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

Закон України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст. 2).

Частиною 2 ст. 3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку

Відповідно до ст. 1 Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, первинні документи, які складені суб'єктами господарської діяльності на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, та такі що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 07.02.2012 № 21-425во10, наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови встановлення судом факту нездійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту

Аналізуючи обставини даної справи та наявні в ній докази, суд приходить до висновку, що укладені позивачем угоди не мали на меті настання реальних правових наслідків, що відповідно свідчить про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ "Енкі Констракт" та ТОВ "Успіх ЮА".

У зв'язку з цим, дії платника податку позивача вказують на його недобросовісність, а вчинені ним господарські операції викликають сумнів у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011 судам необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, Податковим кодексом України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку на додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає й те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до позиції Вищого адміністративного суду України відсутність реального вчинення господарських операцій та як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ПКУ не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податків - учасників відповідних операцій.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною.

Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності. Зазначене стосується також і випадків, коли певні товари чи послуги придбаваються не в межах господарської діяльності платника податків.

Таким чином, як випливає з визначень даних термінів, господарська операція є дія або подія, яка викликає зміни в структурі ресурсів, контрольованих підприємством, у результаті минулих подій, виконання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому, та зобов'язань, у власному капіталі підприємства.

Оскільки, позивачем не доведено належними доказами здійснення реальності операцій на виконання договору з ТОВ "Енкі Констракт" та ТОВ "Успіх ЮА" у серпні 2014 р., позовні вимоги є такими, що не підлягають до задоволення у зв'язку їх необґрунтованістю та не доведеністю.

Враховуючи, те що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, податкове повідомлення-рішення від 30.01.2015р. № 8826552209 прийнято з урахуванням всіх обставин.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу, зокрема, передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, враховуючи, що докази, наведені позивачем не спростовують висновків Акта перевірки, позивачем не доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 30.01.2015р. № 8826552209 прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що докази, наведені податковим органом, спростовують доводи позивача, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 52, 69-71, 94, ч. 4 ст. 122, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвест Трейд" відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвест Трейд" решту суму судового збору у розмірі 2477,15 грн.

3. Стягнення решти суми судового збору доручити ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук