Ухвала суду № 54951526, 31.12.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

31 грудня 2015 року № 810/5954/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про визнання незаконним рішення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до державного реєстратора РС Ірпінського МУЮ Київської області ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про визнання незаконним рішення державного реєстратора РС Ірпінського МУЮ Київської області ОСОБА_2 від 12.05.2015 індексний номер 21216788 про реєстрацію обєкту нерухомого майна незавершеного будівництва за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Надсонова, буд. 4 «В», загальною площею 34, 1 кв. м. за ОСОБА_3

Відповідно до ст. 107 КАСУ, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Надаючи оцінку зазначеним обставинам судом встановлено, що адміністративний позов було подано без додержання вимог ст. 99 КАСУ.

Згідно вимог ч. 2 ст. 5 КАСУ, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАСУ, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 99 КАСУ, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом» означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, який встановлений законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, не зловживаючи ними.

За загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 103 КАСУ встановлені правила обчислення процесуального строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 КАСУ, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок.

З поданої до суду позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує рішення державного реєстратора РС Ірпінського МУЮ Київської області ОСОБА_2 від 12.05.2015 індексний номер 21216788 про реєстрацію обєкту нерухомого майна незавершеного будівництва за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Надсонова, буд. 4 «В», загальною площею 34, 1 кв. м. за ОСОБА_3.

Зі змісту позовної заяви встановлено, що позивачці стало відомо про оскаржуване рішення 02.07.2015 під час розгляду Ірпінським міським судом Київської області цивільної справи № 367/2733/15-ц.

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин у позивачки був шестимісячний строк для звернення до суду, який повинен був відраховуватися з наступного дня після того, як позивачка дізналася про оскаржуване рішення, натомість документально підтверджуючих доказів суду не надала.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАСУ, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. В силу положень ч. 1 ст. 70 КАСУ, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Суд не приймає до уваги твердження позивачки, що про оскаржуване рішення їй стало відомо лише під час розгляду цивільної справи № 367/2733/15-ц саме 02.07.2015, оскільки з матеріалів позовної заяви документальними доказами не підтверджено, що по-перше, позивачка ознайомлювалася з вищевказаною цивільною справою 02.07.2015, по-друге, з наданої копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.05.2015 № 37685694 не вбачається, що його фотокопія була зроблена саме з цивільної справи № 367/2733/15-ц 02.07.2015, по-третє, доказів того, що ОСОБА_3 оскаржуване рішення або вказаний вище Витяг не надався раніше під час розгляду цивільної справи позивачкою також документально не підтверджено. У звязку з викладеним, клопотання позивачки про визнання причин пропуску строку для звернення до суду поважними слід залишити без задоволення.

Адміністративний позов зареєстрований 29.12.2015 (вхідний № 6220/15).

Отже, оскільки доказів того, що позивачці про оскаржуване рішення від 12.05.2015 стало відомо лише 02.07.2015 не надано, суд вважає, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду. Крім того слід зазначити, що позивачка вже зверталась з аналогічним позовом до Ірпінського міського суду Київської області, у відкритті провадження за яким ОСОБА_1 було відмовлено згідно ухвали суду від 31.07.2015 у цивільній справі № 367/5377/15-ц на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України. Відповідних пояснень та документально підтверджуючих доказів неможливості звернутися до суду впродовж строку на оскарження в судовому порядку рішення державного реєстратора РС Ірпінського МУЮ Київської області ОСОБА_2 від 12.05.2015 індексний номер 21216788 про реєстрацію обєкту нерухомого майна незавершеного будівництва за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Надсонова, буд. 4 «В», загальною площею 34, 1 кв. м. за ОСОБА_3, а саме починаючи з 31.07.2015 включно та до дня закінчення строку на оскарження вказаного рішення (листопад 2015 року), позивачкою не зазначено та не підтверджено, хоча у останньої була реальна можливість звернутися до суду завчасно, а не через 5 (пять) місяців після відмови у відкритті провадження у справі № 367/5377/15-ц, то за таких підстав суд не вбачає поважності причини пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАСУ, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 102 КАСУ, правила даної статті не поширюються на строки звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ст. 100 КАСУ, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Отже, суд не в праві поновити строки звернення до суду, а може тільки визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними, на підставі позовної заяви та доданих матеріалів.

Доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачкою не надано, а зазначені обставини в частині, коли позивачці стало відомо про оскаржуване рішення жодними документальними доказами також не підтверджено, тому у задоволенні клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними відмовлено.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду у звязку з пропущенням строків звернення до суду і відсутності підстав вважати, що строки були пропущені з поважних причин.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 99, 100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до державного реєстратора реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про визнання незаконним рішення, - залишити без розгляду.

Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.