ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
__________
10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Недашківська К.М.
Суддя-доповідач:ОСОБА_1
УХВАЛА
іменем України
"11" січня 2016 р. Справа № 2а/1770/1551/2011
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Мацького Є.М.
суддів: Євпак В.В.
ОСОБА_2,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "29" жовтня 2015 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,
ВСТАНОВИВ:
04 квітня 2011 року ТОВ "Рівнетранссервіс" звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне №0000142344 від 28 березня 2011 року.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 09.06.2011, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2012 року, у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Рівнетранссервіс» відмовлено повністю.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.07.2015 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетранссервіс» задоволено частково: постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 09.06.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2012 скасовано; справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 29.10.2015 позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області від 28 березня 2011 року №0000142344.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст.195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що з 21 лютого по 04 березня 2011 року фіскальним органом проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Рівнетранссервіс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованого на розрахунковий рахунок за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.11.2010 року по 30.11.2010 року та достовірності формування залишку відємного значення (рядка 26) в декларації за грудень 2010 року, за результатами якої складено акт від 10.03.2011 №257/23-300/33276798 (далі Акт перевірки) (а.с. 10 том 1).
У Акті перевірки контролюючий орган прийшов до висновку, що позивач порушив підпункт 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого підприємство завищило залишок від'ємного значення (рядок 26) по декларації з ПДВ за грудень 2010 року на суму 464386,00 грн., яка складається із залишків від'ємного значення, що виникло в податкових періодах: грудень 2007 року - 97 072 грн. 00 коп., лютий 2008 року - 310 679 грн. 00 коп., січень 2009 року 285 грн. 00 коп., лютий 2009 року - 56 000 грн. 00 коп., липень 2009 року 350 грн. 00 коп. Оскільки податковий кредит вересня 2007 року, січня 2008 року сформовано за рахунок погашення податкових векселів у попередніх періодах шляхом включення суми зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань, а не грошовими коштами, та виникнення суми від'ємного значення (різниця між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом) з терміном понад 1095 днів. Також фахівці контролюючого органу зазначили, що позивач не відобразив результати попередньої перевірки за період з 01.10.2008 по 30.06.2010 (акт від 28.10.2010 № 1689/23-100/33276798), за наслідками якої товариству зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації за червень 2010 року).
На підставі вказаного Акту перевірки фіскальним органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000142344 від 28.03.2011, яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 464386 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 116096 грн. 50 коп. (а.с. 9 том 1).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі по тексту постанови Закон № 168/97-ВР) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду (підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР).
Відповідно до пункту 11.5 статті 11 Закону № 168/97-ВР платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку. При цьому податковий вексель вважається погашеним, а сума податку, визначена у векселі, окремо до бюджету не сплачується та враховується в розрахунках податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, в якому вексель погашено.
Включення сум ПДВ, зазначених у податковому векселі, до складу податкового кредиту здійснюється платником податку відповідно до порядку формування податкового кредиту, а саме платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.
Платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом. Якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю.
Отож, при наявності у платника податків на дату поставки податкового векселя органу митного контролю, підтвердженої податковим органом суми бюджетного відшкодування, що дорівнює або більше ніж сума зобов'язання по такому податковому векселю, платник податків може включити суму, що підлягає оплаті в декларацію по податку на додану вартість того звітного періоду, в якому такий вексель виданий органам митного контролю. При цьому, вексель буде вважатися погашеним, а у платника податків в наступному податковому періоді виникає право на податковий кредит на суму такого податкового векселя.
Відповідно до підпункту 5.12.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), у рядку 26 декларації з ПДВ наводиться залишок від'ємного значення ПДВ, тобто сума, що залишилася після отримання бюджетного відшкодування. Цей залишок підлягає включенню до складу податкового кредиту (рядка 23.2) наступного податкового періоду. Тобто, у рядку 26 декларації платники податків декларують суми податкового кредиту від придбань, за якими ще не було розрахунків з постачальниками, і тому у підприємства ще немає права задекларувати бюджетне відшкодування (пп. 7.7.2 "а" Закону № 168/97-ВР).
Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до поданої 20.01.2011 ТОВ «Рівнетранссервіс» податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року залишок відємного значення, який включається після бюджетного відшкодування до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) становить 464386 грн., що складається з залишків від'ємного значення, що виникло в податкових періодах: грудень 2007 року - 97 072 грн. 00 коп., лютий 2008 року - 310 679 грн. 00 коп., січень 2009 року 285 грн. 00 коп., лютий 2009 року - 56 000 грн. 00 коп., липень 2009 року 350 грн. 00 коп.
Так у податковій декларації з ПДВ за вересень 2007 року позивач відобразив відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 21 декларації) в розмірі 151088 грн. 00 коп., що сформувалося за рахунок внесення до податкового кредиту суми погашених податкових векселів шляхом включення до податкових зобовязань у податковій декларації з ПДВ за серпень 2007 року. У декларації за жовтень 2007 року товариство з врахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного періоду в розмірі 16856 грн. (рядок 20) і залишку відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного періоду (рядок 23) в розмірі 151088 грн., визначило суму залишку відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду в розмірі 134232 грн. (рядок 24). З даної суми 37160 грн. позивач заявив до бюджетного відшкодування, а 97072 грн. вніс в залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту (рядок 26). Значення рядка 26 податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2007 року в розмірі 97072 грн. перенеслося в рядок 23 декларації за листопад 2007 року та заявлене до бюджетного відшкодування за листопад 2007 року.
21.12.2007 ТОВ «Рівнетранссервіс» подало уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2007 року, в якому зменшило суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню шляхом збільшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 97072 грн. (рядок 26 декларації з перенесенням в рядок 23.4 податкової декларації наступного періоду січень 2008 року).
Враховуючи вище наведене суд першої інстанції вірно зазначив, що формування залишку відємного значення за грудень 2007 року в розмірі 97072 грн. з врахуванням поданого уточнюючого розрахунку здійснено позивачем правомірно та обґрунтовано.
Залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду в розмірі 310679 грн., заявлений позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2008 року, сформований на підставі відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 21 декларації) за січень 2008 року в розмірі 374479 грн. 00 коп., що утворилося в результаті збільшення податкового кредиту січня 2008 року на суму погашених податкових векселів шляхом включення до податкових зобовязань у податковій декларації з ПДВ за грудень 2007 року. З врахуванням поданої до бюджетного відшкодування за лютий 2008 року суми податку на додану вартість в розмірі 63800 грн., залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного попереднього періоду (рядок 26), сформований в лютому 2008 року, склав 310679 грн. (407751 грн. 97072 грн.( залишок відємного значення за грудень 2007 року).
Таким чином, формування ТОВ «Рівнетранссервіс» залишку відємного значення за лютий 2008 року в розмірі 310679 грн. здійснено відповідно до вимог податкового законодавства.
Відємне значення податкового кредиту в розмірі 56000 грн. виникло в лютому 2009 року за рахунок відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання і сумою податкового кредиту з ПДВ за лютий 2009 року в розмірі 78907 грн. та заявленої суми бюджетного відшкодування за березень 2009 року в розмірі 22907 грн. (78907 грн. 22907 грн. = 56000 грн.).
Відємне значення податкового кредиту наступного податкового періоду за січень 2009 року в розмірі 285 грн. утворилося за рахунок відємного значення різниці поточного періоду за січень 2009 року в розмірі 24277 грн. з врахуванням уточнюючого розрахунку, поданого позивачем 08.02.2010 року за січень 2009 року, де суму бюджетного відшкодування товариство зменшило на 285 грн., а суму, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду збільшило на 285 грн.
Також, аналогічно, сформований залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду за липень 2009 року в розмірі 350 грн., на підставі відємного значення різниці поточного періоду за липень 2009 року в розмірі 30389 грн. з врахуванням уточнюючого розрахунку, поданого позивачем 08.02.2010 року за серпень 2009 року, де суму бюджетного відшкодування зменшено на 350 грн., а відємне значення податкового кредиту, що підлягає зарахування до наступного податкового періоду збільшено на 350 грн.
Разом з тим, суд першої інстанції вірно зазначив, що будь-яких обґрунтувань неправомірності віднесення до залишку відємного значення, який включається після бюджетного відшкодування до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за грудень 2010 року сум залишків відємного значення, що виникли за податкові періоди: січень 2009 року в розмірі 285 грн., липень 2009 року в розмірі 350 грн., в акті перевірки від 10.03.2011 року № 257/23-300/33276798 не наведено.
Посилання апелянта на відсутність права позивача на включення залишку від'ємного значення за грудень 2007 року в розмірі 97072 грн. до складу залишку відємного значення, який включається після бюджетного відшкодування до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) в податковій декларації з ПДВ за грудень 2010 року у зв'язку із закінченням строків давності, оскільки така сума відємного значення до бюджетного відшкодування не заявлялась та не включалась до раніше поданих декларацій як залишок відємного значення податкового кредиту, спростовується нормами законодавства, які були чинні на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до приписів підпунктів 7.7.1, 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, та підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ дає підстави для висновку, що встановлені граничні строки у 1 095 передбачені лише для подання заяви на повернення надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування, та не обмежують платника податку у формуванні залишку від'ємного значення податку, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Враховуючи викладене, попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному податковому періоду, а залишок від'ємного значення податку на додану вартість після бюджетного відшкодування, включений до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, може бути включений до залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26), у будь-який з наступних звітних періодів.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач належним чином реалізував своє право на включення залишків від'ємного значення звітних періодів, що передували грудню 2010 року, до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Разом з тим, контролюючим органом проводилася перевірка ТОВ «Рівнетранссервіс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, задекларованого на розрахунковий рахунок, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, за результатами яких складені довідки від 21.01.2008 за № 18/11/23-300/33276798 та від 18.02.2010 за № 182/137/23-300/33276798, від 17.12.2010 за № 2075/23-300/33276798, від 01.02.2011 за № 3/07/33276798 (т. ІІ а.с. 211-218).
У вказаних довідках відсутні факти будь-яких відхилень даних платника податку від даних перевірки щодо залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації), за грудень 2007 року 97072 грн., за лютий 2008 року 310679 грн., за січень 2009 року 285 грн., за лютий 2009 року 56000 грн., за липень 2009 року 350 грн.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, щодо позиції відносно посилань Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області в акті перевірки від 10.03.2011 року № 257/23-300/33276798 про нездійснення позивачем самостійного коригування шляхом зменшення у декларації значення рядка 26 на суму 31408 грн. у звязку з виявленими порушеннями за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.2010 (акт від 28.10.2010 № 1689/23-100/33276798).
Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №327 від 10.08.2005 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року №925/11205 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), акт є документом, який оформляється за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання. Дана норма Порядку під актом розуміє службовий документ, що стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Таким чином, акт перевірки за своєю правовою природою є службовим документом, який містить висновки податкового органу щодо результатів перевірки, не є актом державного чи іншого органу, оскільки такий акт не породжує жодних правових наслідків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для платника податків. Викладені в акті перевірки обставини можуть бути підставою для прийняття фіскальним органом відповідного рішення, яке має містити для платника податків конкретні приписи.
Отже, твердження перевіряючих, викладене в акті перевірки, не породжує зобовязання позивача самостійно скоригувати значення рядка 26 податкової декларації шляхом зменшення на суму 31408 грн.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення вказаних позовних вимог, що податкове повідомлення-рішення від 28.03.2011 №0000142344 не відповідає критеріям правомірності, порушує права та законні інтереси платника податків, які підлягають до судового захисту шляхом визнання протиправним та скасування протиправного рішення суб'єкта владних повноважень.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду без змін.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "29" жовтня 2015 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Є.М. Мацький
судді: В.В. Євпак
ОСОБА_2
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс" вул.І.Мазепи,29/20,м.Рівне,33028
3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області вул.Відінська,8,м.Рівне,33023
- ,
Судове рішення № 54951347, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.01.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/1770/1551/2011. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: