Ухвала суду № 54951229, 12.01.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 р.Справа № 820/2103/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старосуда М.І.

Суддів: Яковенка М.М. , Лях О.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про постановлення додаткової ухвали по адміністративній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2015р. по справі № 820/2103/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Державної судової адміністрації України, Держави Україна (в особі Державної казначейської служби України), Міністерства фінансів України

про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення суми, стягнення моральної шкоди, визнання бездіяльності протиправною,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 05.01.2014 року звернувся до суду з заявою, в якій просив: визнати бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2013 р. по справі №820/2103/13-а протиправною та такою, що порушує права його як людини; зобовязати Державну казначейську службу України стягнути з Державного бюджету України в особі Державної судової адміністрації України на його користь витрати на правову допомогу в сумі 2430 грн. шляхом безспірного списання зазначених коштів в межах видатків, передбачених Державній судовій адміністрації України на здійснення правосуддя місцевими загальними та місцевими адміністративними судами; зобовязати Державну казначейську службу України, як субєкта владних повноважень, подати протягом пяти днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч.1 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України; стягнути на його користь спричинену моральну шкоду в сумі 65 772 грн. з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом безспірного списання коштів з Єдиного казначейського рахунку.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2015 року вказана заява повернута заявникові.

На зазначену ухвалу суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2015 року оскаржувана ухвала від 15.01.2015 р. по справі №820/2103/13-а скасована, а справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

19.02.2015 року до Харківського апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про постановлення додаткової ухвали щодо стягнення судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2015 року заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткового судового рішення задоволено.

Постановлено додаткову ухвалу до ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року по справі №820/2103/13-а, якою стягнуто з Державного бюджету України в особі УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова ГУ Харківської області (розрахунковий рахунок 31210206781011, ідентифікаційний код отримувача 37999628, код установи банку 851011) на користь ОСОБА_1 (і.н.2443310290) витрати по сплаті судового збору у розмірі 60 (шістдесят гривень) 90 копійок .

Стягнуто з Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ 37567646, місце знаходження вул. Бастіонна 6, м. Київ, 01601) компенсацію за відрив від звичайних занять на користь ОСОБА_1 в сумі 7 грн. 29 коп.

На зазначену ухвалу в частині стягнення компенсації за відрив від звичайних занять Державною казначейською службою України подано касаційну скаргу.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.11.2015 року касаційну скаргу Державної казначейської служби України задоволено частково. Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року скасовано в частині стягнення з Державної казначейської служби України компенсації за відрив від звичайних занять і справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. У решті судове рішення залишено без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку щодо відмови в ухваленні додаткового судового рішення в частині стягнення компенсації за відрив від звичайних занять з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 91 КАС України, стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно ч. 1 ст. 168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:

- 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

- 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

- 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 19.02.2015 року звернувся до Харківського апеляційного адміністративного суду з заявою про постановлення додаткової ухвали щодо стягнення судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Отже, з заявою про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення компенсації за відрив від звичайних занять ОСОБА_1 не звертався.

А частиною 1 статті 11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

У звязку з тим, що ОСОБА_1 з заявою про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення компенсації за відрив від звичайних занять до теперішнього часу до суду не звертався та не надав доказів для розрахунку суми компенсації за відрив від звичайних занять, колегія суддів приходить до висновку щодо відмови в ухваленні додаткового судового рішення в частині стягнення компенсації за відрив від звичайних занять.

Керуючись ст. ст. 160,168, 195,197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Відмовити ОСОБА_1 в ухваленні додаткового судового рішення щодо стягнення компенсації за відрив від звичайних занять.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4