ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2015 р. Справа № 820/10259/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Старостіна В.В.
Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С.
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2015р. по справі № 820/10259/15
за позовом ОСОБА_1
до Виконуючого обов'язки головного лікаря Чугуївської районної лікарні ім. М.І. Кононенка ОСОБА_2
про визнання відмови незаконною та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
22.09.2015 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконуючого обов'язки головного лікаря Чугуївської районної лікарні ім. М.І. Кононенка ОСОБА_2, в якому просив суд: зобов'язати виконуючого обов'язки головного лікаря Чугуївської районної лікарні ім. М.І. Кононенка ОСОБА_2 надати позивачу копію його звернення на Урядову "гарячу лінію", яка містить інформацію про нього та членів його родини, яка є в розпорядженні Чугуївської районної лікарні ім. М.І. Кононенка.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що 20.07.2015 року ним направлено запит на ім'я головного лікаря Чугуївської центральної районної лікарні ОСОБА_4 з проханням надати йому копію його звернення на Урядову "гарячу лінію" (реєстраційний індекс СА-2077352). Однак, листом від 19.08.2015 року відповідач відмовив в наданні йому копії його звернення, так як відповідач не є розпорядником такої інформації. На думку позивача, відповідач своєю відмовою у наданні запитуваної інформації порушує його права визначені в ст. 32, ст. 40 Конституції України.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 до виконуючого обов'язки головного лікаря Чугуївської районної лікарні ім. М.І. Кононенка ОСОБА_2 про визнання відмови незаконною та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Відповідач та представник відповідача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просили залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторін по справі, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 20.07.2015 року позивач звернувся із запитом до головного лікаря Чугуївської ЦРЛ ОСОБА_4 з проханням надати йому копію його звернення на Урядову "гарячу лінію" (реєстраційний індекс СА-2077352) (а.с. 6).
Листом від 19.08.2015 року №2272, в.о. головного лікаря Чугуївської центральної районної лікарні ім. М.І. Кононенка ОСОБА_2 зазначила, що відповідач не є розпорядником запитуваної інформації, у зв'язку із чим ОСОБА_1 необхідно звернутись до Урядової "гарячої лінії" як розпорядника інформації для отримання відповідної інформації (а.с. 7).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач відмовляючи в наданні позивачу копії його звернення, діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх положень законодавства, обставин даної справи та на підставі усіх матеріалів, які мають значення для конкретної ситуації, а, отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно ст.1 Закону України «Про інформацію» під інформацією законодавець розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Як встановлено ч.1 ст.7 цього закону, право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.
Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом (ч.2 ст.7 Закону України «Про інформацію»).
Колегія суддів зазначає, що порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначається Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Визначення поняття «публічна інформація» наведено у ч.1 ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідно до якої публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Положеннями ст. 12 Закону України Про доступ до публічної інформації до суб'єктів відносин у сфері доступу до публічної інформації законодавцем віднесено запитувачів інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень, розпорядників інформації - суб'єктів, визначених у статті 13 цього Закону, структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
Пункт 1 частини 1 статті 14 Закону України Про доступ до публічної інформації визначає обовязок розпорядників інформації надавати достовірну, точну та повну інформацію. Достовірність, точність і повність наданої інформації може бути встановлена лише, якщо її носій (копії документів) належним чином засвідчений уповноваженим органом.
Згідно до ч. 3 ст. 10 Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобовязані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 року №2657-ХІI кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 11.04.2014 року зателефонував на Урядову "гарячу лінію", працівником якої, оформлено його звернення та присвоєно реєстраційний номер СА-2077352. У подальшому оформлену Урядовою "гарячою лінією" заяву направлено до Харківської обласної державної адміністрації, в.о.заступника голови якої 16.04.2014 року направив її до Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації. Створена за наслідками розгляду заяви заявника на Урядову "гарячу лінію" реєстраційно-контрольна картка направлена для розгляду та відповіді в ДОЗ та для підготовки проекту відповіді ОДА до Чугуївської центральної районної лікарні (а.с. 33).
У подальшому Чугуївською центральної районної лікарнею надано відповідь на реєстраційно-контрольну картку до Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначається Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 року №2939-VI, за яким публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 22 вказаного Закону, розпорядник має право відмовити в задоволенні запиту у разі, якщо: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини 2 статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною 5 статті 19 цього Закону.
У ході судового засідання суду першої інстанції встановлено, що фактичною підставою для відмови у задоволенні запиту слугувало те, що відповідач не є розпорядником запитуваної інформації та у нього відсутнє звернення ОСОБА_1 на Урядову "гарячу лінію".
Урядова "гаряча лінія" (Національна система опрацювання звернень до органів виконавчої влади) - центр спілкування Уряду з громадянами за допомогою засобів телефонного зв'язку та через веб-сайт Урядового контактного центру, що дозволяє їм оперативно отримувати інформацію від органів виконавчої влади. Усі дзвінки приймають фахівці Урядового контактного центру та надсилають їх відповідним органам виконавчої влади відповідно до компетенції, які розглядають звернення та надають відповіді заявникам (а.с.34).
Тобто, звернення позивача оформлено фахівцем Урядової "гарячої лінії" та надіслано до відповідного компетентного органу виконавчої влади для його розгляду та надання відповіді.
З пояснень відповідача наданих в судовому засіданні суду першої інстанції вбачається, що оригінал, оформленого Урядовою "гарячою лінією", звернення позивача до лікарні не надходив і не знаходиться у Чугуївській ЦРЛ, так як не направлявся до неї, а відповідачем отримано для розгляду та надання відповіді в ДОЗ тільки реєстраційно-контрольну картку.
З матеріалів справи вбачається, що на адресу відповідача від Урядової "гарячої лінії" надійшла лише реєстраційно-контрольна картка за зверненням позивача щодо надання інформації для подальшої відповіді на його звернення та зазначено строк для підготовки відповіді на звернення ОСОБА_1
Судом першої інстанції встановлено, що оригінал звернення позивача оформлений Урядовою "гарячою лінією" на адресу Чугуївської районної лікарні ім. М.І. Кононенка не надходив.
Положеннями ч. 3 ст. 22 Закону України Про доступ до публічної інформації, розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши наведені норми, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідачем не виконані вимоги ч. 3 ст. 22 Закону України Про доступ до публічної інформації та інформаційний запит ОСОБА_1 не направлено цей запит належному розпоряднику інформації Харківській обласній державній адміністрації для розгляду та надання відповіді.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2015 року не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки прийнята судом першої інстанції з неповним з'ясуванням судом обставим, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Таким чином, враховуючи наведене та вимоги ч. 2 ст. 11 КАС України , колегія суддів дійшла висновку, що належним способом захистом порушених прав позивача у сфері публічно-правових відносин буде зобов'язанння Чугуївської центральної районної лікарні ім. М.І. Кононенка напрвити запит ОСОБА_1 від 20.07.2015 року належному розпоряднику інформації Харківській обласній державній адміністрації для розгляду та надання відповіді.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Оскільки для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача є необхідність вийти за межі позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення вимог апеляційної скарги щодо скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2015 року по справі № 820/10259/15.
Відповідно до п. 1, 4 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставим, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, не у повному обсязі з'ясовано судом обставини, що мають значення для справи та допущено порушення норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 1, 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2015р. по справі № 820/10259/15 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Виконуючого обов'язки головного лікаря Чугуївської районної лікарні ім. М.І. Кононенка ОСОБА_2 про визнання відмови незаконною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Чугуївську центральну районну лікарню ім. М.І. Кононенка напрвити запит ОСОБА_1 від 20.07.2015 року належному розпоряднику інформації Харківській обласній державній адміністрації для розгляду та надання відповіді.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст постанови виготовлений 24.12.2015 р.
Судове рішення № 54951202, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 21.12.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/10259/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: