Постанова № 54951190, 21.12.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2015 р. Справа № 581/856/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Спаскіна О.А. , Сіренко О.І.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника прокуратури - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Прокуратури Липоводолинського району Сумської області на постанову Липоводолинського районного суду Сумської області від 15.09.2015 по справі № 581/856/15-а

за позовом ОСОБА_2

до Прокуратури Липоводолинського району Сумської області

про зобов'язання розглянути звернення громадянина, вжити заходів по здійсненню нагляду за законністю надання психіатричної допомоги,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 (далі позивач, ОСОБА_2М.) звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив зобовязати відповідача розглянути по суті скаргу, подану позивачем, і дати належну оцінку порушенням закону, викладеним в ній та провести нагляд за дотриманням законності при наданні психіатричної допомоги.

Постановою Липоводолинського районного суду Сумської області від 15.09.2015 задоволено адміністративний позов ОСОБА_2

Зобовязано прокуратуру Липоводолинського району Сумської області (далі відповідач, прокуратура Липоводолинського р-ну Сумської обл.) в особі прокурора Липоводолинського р-ну Сумської обл. повно розглянути звернення ОСОБА_2 від 08.05.2015 (вхідний номер 65) з вирішенням питання про наявність чи відсутність підстав для представництва прокурором інтересів позивача в суді апеляційної інстанції при перегляді в апеляційному порядку рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13.12.2006.

Зобовязано прокуратуру Липоводолинського р-ну Сумської обл. в особі прокурора Липоводолинського р-ну Сумської обл. вжити заходів в порядку здійснення нагляду за наданням психіатричної допомоги на території Липоводолинського р-ну Сумської обл. ОСОБА_2, зясувавши при цьому питання законності проведення чи непроведення в порядку ст.11 Закону України «Про психіатричну допомогу» психіатричного огляду ОСОБА_2 лікарем психіатром на території Липоводолинського р-ну Сумської обл. у 2006 році за його згодою чи в примусовому порядку на підставі рішення суду, витребувати копію рішення суду про примусову госпіталізацію позивача до Першої спеціалізованої психіатричної лікарні м. Ромни і перевірити чи були порушені інші вимоги вказаного вище спеціального закону на території Липоводолинського р-ну Сумської обл. при наданні психіатричної допомоги позивачу.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Липоводолинського районного суду Сумської області від 15.09.2015 та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що на особистому прийомі заявника було зясовано обставини справи, задані питання щодо наявності або відсутності підстав для представництва інтересів громадянина в суді згідно ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», чинного станом на 08.05.2015 та запропоновано надати відповідні документи. Також було встановлено, що заявник двічі звертався до суду з клопотаннями про поновлення строку апеляційного оскарження було відмовлено. Крім того абз. 3 ч.3 ст. 297 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) встановлено річний строк на подачу апеляційної скарги прокурора з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення. Відповідач вважає, що оскаржуване судове рішення ґрунтується на припущеннях щодо проведення в порядку ст.11 Закону України «Про психіатричну допомогу» психіатричного огляду позивача, також вважає, що судом першої інстанції не вірно встановлено коло питань, які порушені в зверненні позивача від 08.05.2015, а відповідач не має повноважень на здійснення таких дій.

Позивач в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, місце та час розгляду справи, що підтверджується телефонограмою, наявною в матеріалах справи.

Відповідно до положень ч.4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) справа розглянута без участі позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, представника прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відмова відповідача є неправомірною та такою, що порушує права позивача.

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується частково, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 08 травня 2015 року ОСОБА_2 подав письмове звернення до Липоводолинської прокуратури Сумської області, в якому зазначив, що рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13.12.2006 позивача було засуджено до примусового лікування в спеціалізованій лікарні м. Ромни. Позивач вважає незаконним дане рішення, оскільки останнє було ухвалено з порушенням ст.ст. 281-282 ЦПК України, відповідно до яких дані справи розглядаються в присутності особи шодо якої розглядається справа та її представника. Крім того, в зазначеному рішенні суду неправильно зазначене прізвище позивача, що є підставою для скасування такого рішення. У звязку з чим позивач просив відповідача на підставі п.п. 4, 5 Закону України «Про прокуратуру» здійснити заходи щодо перегляду незаконного судового рішення.

Згідно письмової відповіді прокуратури Липоводолинського р-ну Сумської обл. від 05.06.2015 та довідки про результати розгляду звернення ОСОБА_2, позивачу рекомендовано звернутися до апеляційного суду з оскарженням рішення Роменського міськрайонного суду та до Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги для отримання безоплатної правової допомоги.

Перевіряючи правомірність доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно положень п.п.2, 4 ч.1 ст.5 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 N 1789-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон України N 1789-XII) прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються функції, зокрема представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Відповідно до ч.ч.1,2,5 ст.36-1 Закону України N 1789-XII представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва в суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження. Наявність таких підстав має бути підтверджена прокурором шляхом надання суду відповідних доказів.

Згідно ч.1 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі Закону України № 393)органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Як вбачається із звернення ОСОБА_2 від 08.05.2015, позивачем були наведені відомості про можливі порушення законодавства України, проте з наданої відповідачем відповіді слідує, що викладені в даній заяві факти перевірені відповідачем не були, посадові особи прокуратури Липоводолинського р-ну Сумської обл., як субєкта владних повноважень в силу закону України «Про прокуратуру», належним чином не відреагували, застосувавши свої повноваження щодо здійснення нагляду за дотриманням законів України, не зясувавши при цьому дійсної наявності або відсутності таких порушень.

Доводи апеляційної скарги щодо надання відповіді на звернення позивача по суті порушеного питання колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки зазначене не підтверджується письмовими доказами у справі.

Посилання апелянта на збіг передбаченого абз. 3 ч.3 ст. 297 ЦПК України річного строку колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки таке посилання не спростовує наявність у відповідача обовязку надати відповідь по суті заявлених позивачем вимог.

Разом з тим, відповідно до ч.2 статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Звертаючись до адміністративного суду, позивач просив зобовязати відповідача розглянути по суті скаргу, подану позивачем, і дати належну оцінку порушенням закону, викладеним в ній. Згідно доповнень до позовної заяви, позивач також просив зобовязати відповідача провести нагляд за дотриманням законності при наданні психіатричної допомоги, зокрема щодо розгляду справи за його відсутності, відсутності законного представника та без повідомлення про судове засідання, що є порушенням ст.. 22 Закону України «Про психіатричну допомогу».

Як вбачається з письмових доказів у справі, позивач не заявляв вимог про зобовязання прокуратури Липоводолинського р-ну Сумської обл. в особі прокурора Липоводолинського р-ну Сумської обл. вжити заходів в порядку здійснення нагляду за наданням психіатричної допомоги на території Липоводолинського р-ну Сумської обл. ОСОБА_2, зясувавши при цьому питання законності проведення чи непроведення в порядку ст.11 Закону України «Про психіатричну допомогу» психіатричного огляду ОСОБА_2 лікарем психіатром на території Липоводолинського р-ну Сумської обл. у 2006 році за його згодою чи в примусовому порядку на підставі рішення суду, витребувати копію рішення суду про примусову госпіталізацію позивача до Першої спеціалізованої психіатричної лікарні м. Ромни і перевірити чи були порушені інші вимоги вказаного вище спеціального закону на території Липоводолинського р-ну Сумської обл. при наданні психіатричної допомоги позивачу.

Приймаючи в цій частині рішення, суд першої інстанції вийшов за межі заявлених позовних вимог, однак дане рішення нічим не обґрунтував.

З огляду на наведене, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та безпідставно зобовязав прокуратуру Липоводолинського р-ну Сумської обл. здійснити дії в частині не заявленого позову.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції в цій частині, а постанову такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Прокуратури Липоводолинського району Сумської області задовольнити частково.

Постанову Липоводолинського районного суду Сумської області від 15 вересня 2015 року по справі № 581/856/15-а скасувати в частині зобовязання прокуратури Липоводолинського району Сумської області в особі прокурора Липоводолинського району Сумської області вжити заходів в порядку здійснення нагляду за наданням психіатричної допомоги на території Липоводолинського району Сумської області ОСОБА_2, зясувавши при цьому питання законності проведення чи не проведення в порядку ст.. 11 Закону України «Про психіатричну допомогу» психіатричного огляду ОСОБА_2 лікарем психіатром на території Липоводолинського району Сумської області у 2006 році за його згодою чи в примусовому порядку на підставі рішення суду, витребування копії рішення суду про примусову госпіталізацію позивача до Першої спеціалізованої психіатричної лікарні м. Ромни і перевірки чи були порушені інші вимоги вказаного вище спеціального закону на території Липоводолинського району Сумської області при наданні психіатричної допомоги позивачу.

В іншій частині постанову Липоводолинського районного суду Сумської області від 15 вересня 2015 року по справі № 581/856/15-а залишити без змін

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя ОСОБА_3Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5Повний текст постанови виготовлений 25.12.2015.