Постанова № 54950629, 24.12.2015, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2015 р. Справа №818/3633/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелета С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.,

представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Український професійний банк" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Український професійний банк" (далі - відповідач 1, уповноважена особа ФГВФО), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач 2, ФГВФО), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог (а.с.33), просить визнати протиправними дії уповноваженої особи ФГВФО на здійснення ліквідації ПАТ "Український професійний банк" щодо не включення даних ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "УПБ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу "Стандарт" від 28.05.2015 року № 350790; зобовязати уповноважену особу ФГВФО на здійснення ліквідації ПАТ "Український професійний банк" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок ОСОБА_3, якій необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "УПБ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобовязати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити відшкодування коштів за вкладом ОСОБА_3 згідно договору банківського вкладу "Стандарт" від 28.05.2015 року № 350790 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між ОСОБА_3 та ПАТ "УПБ" укладено договір строкового банківського вкладу "Стандарт" на суму 8000,00 доларів США. Згідно вказаного договору на імя позивача в банку відкрито особовий рахунок, на який з поточного рахунку іншої фізичної особи зараховано грошові кошти в сумі 8000,00 доларів США. В звязку з віднесенням Національним банком України ПАТ "УПБ" до категорії неплатоспроможних, ФГВФО прийнято рішення про виведення вказаного банку з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи на здійснення тимчасової адміністрації. Для отримання вкладу позивач звернулась до АТ "ОТП ОСОБА_4", однак вкладу не отримала та дізналась, що вона не включена до переліку вкладників, чиї вклади підлягають відшкодуванню через вказаний банк. У вересні 2015 року позивач отримала листа уповноваженої особи, яким її повідомлено, що відповідно до ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", договір депозиту, укладений ОСОБА_3 з ПАТ "УПБ" є нікчемним. Вказане рішення позивач вважає необґрунтованим та таким, що порушує його права на отримання вкладу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити.

Представник уповноваженої особи ФГВФО в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд відмовити в їх задоволенні та зазначила, що Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ФГВФО зобовязаний зобовязаний провести перевірку правочинів (у тому числі договорів) вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними. Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідаційної процедури уповноважена особа повідомляє сторони за договорами про нікчемність цих договорів. Правочин є нікчемним не в силу рішення уповноваженої особи та не з моменту прийняття такого рішення, а є нікчемним в силу закону та з моменту укладення правочину. В ході перевірки договорів, укладених з ПАТ "УПБ", в тому числі договору ОСОБА_3, було встановлено, що операція за її рахунком - № 26304000350790, здійснена 28.05.2015 року, тобто у період, коли діяла постанова Національного банку України "Про віднесення ПАТ "УПБ" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку", відповідно до якої діяло обмеження не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб ФГВФО. Крім того кошти на її рахунок надійшли з рахунку ОСОБА_5, який також є вкладником банку та його грошовий залишок перевищував суму граничного розміру відшкодування ФГВФО. Для отримання гарантованої суми відшкодування ОСОБА_5 роздробив суму свого вкладу та частину перерахував ОСОБА_3

Відповідач 2 - ФГВФО, проти позовних вимог заперечував, в письмовому відзиві, поданому до суду зазначив, що з 29.05.2015 року в ПАТ "УПБ" запроваджено тимчасову адміністрацію. З 31.08.2015 року розпочато процедуру ліквідації вказаного банку. Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ФГВФО зобовязаний зобовязаний провести перевірку правочинів (у тому числі договорів) вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними. Уповноважена особа, протягом дії тимчасової адміністрації, а також ліквідації банку, направляє письмове повідомлення про нікчемність правочину. При цьому виконавча дирекція ФГВФО затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду Переліку вкладників. Інформація щодо позивача у Переліку вкладників відсутня, в звязку з чим у ФГВФО відсутня можливість включити до Загального реєстру вкладників.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд частково задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 28.05.2015 року між ОСОБА_3 та ПАТ "УПБ" укладено договір строкового банківського вкладу "Стандарт" № 350790 (а.с.11). На імя позивача відкрито особовий рахунок № 26304000350790.

Згідно вказаного договору ПАТ "УПБ" приймає грошові кошти у розмірі 8000,00 доларів США строком на 1 місяць (до 30.06.2015 року) та нараховує відсотки у розмірі 7,5 % річних (п.1.1, 1.2 договору).

Згідно п. 2.1 вказаного договору вкладник передає банку вклад готівкою або шляхом безготівкового перерахування зі свого поточного або іншого рахунку, відкритого в банку чи в іншому уповноваженому банку України. Також на вкладний рахунок вкладника можуть зараховуватися кошти, перераховані з поточного рахунку іншої фізичної особи.

28.05.2015 року Виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення № 107 "Про запровадження з 29.05.2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "УПБ" (а.с.61). 28.08.2015 року Виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення № 158 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УПБ" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Листом уповноваженої особи ФГВФО ОСОБА_6 позивача повідомлено, що договір банківського вкладу 28.05.2015 року № 350790, укладений між ОСОБА_3 та ПАТ "УПБ" визнано нікчемним на підставі ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (а.с.21).

Суд не погоджується із таким рішенням уповноваженої особи та частково задовольняючи позовні вимоги, виходить із наступного.

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Метою Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Згідно ч. 1 ст. 3 та ч. 1 ст. 4 вказаного Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, основним завданням якого є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Статтею 27 Закону визначено порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами. Так, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами фізичних осіб, а також порядок здійснення виплат коштів за вкладами протягом дії тимчасової адміністрації в межах суми, гарантованої Фондом, за рахунок цільової позики Фонду визначається Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 року за №1548/21860) (Далі - Положення № 14).

Відповідно до положень пунктів 3, 4, 5 розділу ІІІ Положення № 14 уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Пунктом 6 розділу ІІІ Положення № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Отже, з метою належного захисту прав і законних інтересів вкладників банків, зокрема забезпечення гарантованого Законом України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб" відшкодування коштів за вкладами, уповноважену особу Фонду наділено правом складати відповідний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, та подавати додаткову інформацію про вкладників, у разі їх збільшення, на підставі яких в подальшому Виконавчою дирекцією Фонду затверджується реєстр вкладників.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує три місяці, а для системоутворюючих банків - шість місяців. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Положеннями статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті (частини перша та друга).

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України (частина третя статті); 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, повязаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів (частина четверта).

Підстави для визнання договору нікчемним містяться також у Цивільному кодексі України, зокрема, у ч. 2 ст. 228 ЦК України передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Вказані нормативно-правові акти передбачають, що у відповідних випадках договори є нікчемними в силу закону. Відповідно, визнання договорів нікчемними не потребує видання певного акту.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

З огляду на викладене, суд приходить висновку про те, що до порушення права позивача призводить саме застосування уповноваженою особою ФГВФО наслідків нікчемності договору, тобто не включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Отже, повідомлення про визнання правочинів нікчемними є лише формою листа, наданим уповноваженою особою Фонду з метою повідомлення сторони за договором про його нікчемність відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

В даному випадку відповідачем фактично реалізовано обов'язок по забезпеченню перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

Проте, суд вважає, що уповноваженою особою ФГВФО не визначено конкретної підстави нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені у ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та не наведено, що договір банківського вкладу (депозиту) має ознаки нікчемного правочину; доказів щодо визнання вказаного договору недійсним в судовому порядку також не надано.

Судом встановлено, що згідно платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах від 28.05.2015 року № 2, кошти з рахунку ОСОБА_5 перераховано на депозитний рахунок № 26304000350790 ОСОБА_3 згідно договору від 28.05.2015 року № 350790. ОСОБА_7 отримувача - Полтавське відділення ПАТ "УПБ" (а.с.12).

На підтвердження факту внесення грошових коштів на рахунок до банку позивач надав належним чином оформлений документ банківської установи, який свідчить про те, що грошові кошти відповідно до укладеного договору позивачем були зараховані на рахунок № 26304000350790, тоді як відповідачем доказів того, що зазначені кошти фактично не вносилися, надано не було.

Суд також вважає, що відповідачами не надано доказів, які б свідчили про те, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави; що внаслідок укладання договору банківського вкладу (депозиту) банк взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим, або умови договору передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

При цьому, суд зазначає про безпідставність висновків відповідача, що внаслідок „дроблення" великого вкладу іншої особи, розмір якого становив більше, ніж 200000,00 грн. позивач набував гарантоване право на отримання коштів в сумі до 200000 грн. безпосередньо від Фонду та отримував перевагу перед іншими кредиторами ОСОБА_7, що є порушенням п.7 ч.3 ст.38 Закону № 4452-VI, оскільки відповідачем не надано доказів того, що позивачем кошти фактично не вносилися на рахунок за спірними договорами, крім того, відповідачем не спростована наявність у позивачів квитанцій, яка є доказом внесення на рахунок банку грошових коштів. Пунктом 2.1 Договору між сторонами визначено, що кошти можуть бути внесені із поточного рахунку іншої фізичної особи, доказів внесення змін до даного договору матеріали справи не містять. Відповідно до довідки банківської установи, кошти, які було перераховано на рахунок позивача відбувалися саме із поточного рахунку, тобто умови договору не було порушено.

Виходячи з наведеного Уповноваженою особою Фонду не доведена наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "УПБ", яка мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, тому рішення про визнання нікчемними договорів банківського вкладу є протиправними.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_3 в частині зобовязання уповноваженої особи ФГВФО на здійснення ліквідації ПАТ "Український професійний банк" включити ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "УПБ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому суд вважає безпідставними позовні вимоги про визнання протиправними дій уповноваженої особи ФГВФО на здійснення ліквідації ПАТ "Український професійний банк" щодо не включення даних ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "УПБ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки обраний позивачем спосіб захисту (відновлення) порушеного права не може в повному обсязі захистити права ОСОБА_3 на отримання відшкодування за рахунок ФГВФО, так як належним способом захисту є саме зобовязання уповноваженої особи ФГВФО включити ОСОБА_3 до переліку вкладників ПАТ "УПБ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Таким чином суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог про зобовязання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснити відшкодування коштів за вкладом ОСОБА_3 згідно договору банківського вкладу "Стандарт" від 28.05.2015 року № 350790 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Положення № 14 уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в силу вищевказаних норм зобов'язаний включити позивача до загального реєстру вкладників ПАТ "УПБ" для здійснення виплат коштів за банківськими вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб після подання уповноваженою особою Фонду інформації щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

На час вирішення справи відсутні спірні правовідносини безпосередньо між позивачем та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб щодо включення останнього до Загального реєстру вкладників, дані вимоги є передчасними.

Враховуючи те, що перелік вкладників, який складається уповноваженою особою Фонду, по суті має характер попереднього документу, який надалі у формі Загального реєстру затверджується Фондом, а у переданому уповноваженою особою Фонду переліку вкладників ПАТ "УПБ" інформація стосовно позивача відсутня, суд вважає позовні вимоги про зобовязання ФГВФО здійснити відшкодування коштів за вкладом ОСОБА_3 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню, згідно частини задоволених вимог, за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, понесені позивачем судові витрати у виді судового збору в розмірі 487,20 грн., сплачені згідно квитанції від 30.10.2015 року № 29, копія якої знаходиться в матеріалах справи (а.с.3).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Український ОСОБА_4", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про зобовязання вчинити дії задовольнити частково.

Зобовязати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Український ОСОБА_4" включити ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Український ОСОБА_4" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором строкового банківського вкладу №350790 від 28.05.2015р.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, і.к. НОМЕР_1) суму судового збору в розмірі 487,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 25.12.2015 року.

Суддя С.М. Гелета