Ухвала суду № 54949257, 12.01.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

12.01.2016

Справа № 910/358/16

Суддя Турчин С.О., розглянувши позовну заяву Приватного підприємства "КОНСАЛТІНГОВО-ІНЖИНІРІНГОВИЙ ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЦЕНТР "БРАНДМАУЕР"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Штайгер Буд"

про стягнення 105 996,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Консалтінгово-інжинірінговий протипожежний центр «Брандмауер» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Штайгер Буд» про стягнення 105 996,40 грн.

Суд вважає за необхідне повернути позовну заяву з доданими до неї документами без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

При цьому ч. 1 ст. 58 ГПК України визначає тільки можливість, а не обов’язковість об’єднання кількох вимог в одній позовній заяві.

Під вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги. Також, можна об’єднати вимоги, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

Доказами, відповідно до ст. 32 ГПК України, визнаються будь - які фактичні дані, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, виходячи з положень ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, підставами об'єднання позовних вимог для позивача, який звертається з позовом до суду є наявність між такими позовними вимогами одного із зв'язків:

- одна підстава виникнення;

- одні докази, якими підтверджуються заявлені вимоги.

Отже, об’єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.

Відтак, допускається можливість об’єднання в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами. При цьому, порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Відповідно до п. 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” наголошено, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.

Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об'єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т.п.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, заборгованості, яка виникла з:

- договору № 95/14-М від 23.09.2014 р.

- договору № 96/14-М від 23.09.2014 р.

- договору № 115/14-М від 25.06.2015 р.

- договору № 204/15-М від 15.11.2015 р.

Сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо підстав якими обґрунтовується стягнення заборгованості за кожним з договорів, що укладені між сторонами.

Тобто, позивачем у поданій до суду позовній заяві об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів що, як встановлено в п. 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” є підставою для повернення позовної заяви позивачу.

Навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Таким чином, враховуючи все викладене вище в сукупності суд дійшов висновку, що позивачем порушено правила об’єднання позовних вимог, що суперечить правилам ст. 58 ГПК України, внаслідок чого, зазначений позов підлягає поверненню без розгляду.

Вказану правову позицію також висловлено в постанові Вищого господарського суду України № 905/2792/13 від 18.07.13., постанові Вищого господарського суду України № 917/207/13-г від 30.04.13.

Крім того, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Виходячи з аналізу вимог ч.1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обов'язок позивача, прокурора направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до ч. 4 ст. 89 ЦК України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.

Згідно із ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців – це автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Статтею 17 вказаного Закону передбачено, що відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. В Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

Одночасно, згідно із ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, у позовній заяві має бути вказано місцезнаходження сторони - юридичної особи відповідно до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

В якості доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами позивачем до позовної заяви додано фіскальний чек від 06.01.2016 року № та опис вкладення у цінний лист від 06.01.2016 року.

Згідно наведеного опису вкладення у цінний лист та чеку, вбачається, що позивачем направлено позовну заяву з доданими до неї документами ТОВ «Штайгер Буд» на адресу: 01103, м. Київ, вул. Дружби Народів, 28-А, офіс Ѕ.

В той же час, із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 01103, м. Київ, бульвар Дружби народів, будинок 28-А, нежиле приміщення 6, офіс 1/2.

Отже, позивачем не надано суду доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів за адресою місцезнаходження відповідача, що визначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Також суд зазначає, що згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у Постанові від 04.12.2012 року по справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.

Отже, суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача усувати вказані недоліки.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.

Керуючись п. 5, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Додаток: позовна заява з додатками на 52 аркушів, в тому числі оригінал платіжного доручення № 684 від 06.01.2016 про сплату судового збору та поштовий конверт.

Суддя С.О.Турчин