Ухвала суду № 54949137, 11.01.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

11.01.2016Справа № 910/29732/15

Суддя Головатюк Л.Д., розглянувши зустрічну позовну заяву по справі № 910/29732/15

Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альта Експерт"

про стягнення 1 000,00 доларів США

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альта Експерт"

До Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ"

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альта Експерт" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ" (далі по тексту - відповідач), у відповідності до якої просить суд визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О. В. та зареєстрованого у реєстрі за № 2111 від 20.04.2015 за договором застави, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С. П. та зареєстрованого в реєстрі за № 4875 від 14.09.2011 таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не було дотримано позасудового порядку звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а у позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" була відсутня заборгованість перед відповідачем у розмірі вказаному в спірному виконавчому написі, відповідно у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської О. В. були відсутні підстави вчиняти спірний виконавчий напис.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2015 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/29732/15, розгляд справи призначено на 24.12.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 змінено найменування відповідача з Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ" на Публічне акціонерне товариство "СБЕРБАНК", уточнено ідентифікаційний код третьої особи, прийнято до розгляду скаргу позивача на бездіяльність виконавчого органу та відкладено розгляд справи на 14.01.2016.

05.01.2016 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "СБЕРБАНК" надійшов зустрічний позов про звернення стягнення на заставлене майно, в якому відповідач просить суд стягнути на його користь з позивача кошти в сумі 1 000 доларів США, які є частиною загальної заборгованості за кредитним договором, шляхом звернення стягнення на заставлене майно - прості іменні акції Публічного акціонерного товариства "РІТЕЙЛ ГРУП" (ідентифікаційний код 33785657) в кількості 77 500 штук номінальною вартістю 1 гривня шляхом їх продажу через органи державної виконавчої служби за початковою ціною, визначеною у процесі здійснення виконавчого провадження.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що заборгованість позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" (лише за сумою кредиту) перед позивачем за зустрічним позовом (відповідачем) складає 13 345 286, 60 доларів США та прострочена до сплати з 25.12.2014.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Статтею 60 ГПК України передбачено, що відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

З юридичного аналізу наведеної правової норми вбачається, що подання зустрічного позову має певну специфіку, яка відрізняє його від інших видів позовів, та диференціюється за наступними імперативними критеріями: право подання зустрічного позову має лише відповідач за первісним позовом та лише до первісного позивача; подання зустрічного позову є можливим лише до винесення судом першої інстанції рішення за первісним позовом; зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або спростування його та розгляд в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог.

Отже, зустрічний позов, подання якого провадиться за загальними правилами подання позовів, характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги відповідача до позивача.

Водночас слід враховувати, що взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись, зокрема: у підставах цих позовів або поданих доказах; у тому, що їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; у тому, що задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, при цьому подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.

У п. 16 інформаційного листа від 12.03.2009 N 01-08/163 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" 1252 Вищий господарський суд України на запитання, яким чином має діяти господарський суд, якщо він дійде висновку про те, що зустрічний позов взаємно не пов'язаний з первісним, дав таку відповідь. Частиною першою статті 60 ГПК передбачено, що зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Обставини, які свідчать про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним (за підставами цих позовів та/або поданими доказами; можливістю зарахування вимог за усіма позовами; у зв'язку з тим, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову тощо), а так само докази, що підтверджують ці обставини, повинні зазначатися у зустрічній позовній заяві (пункт 5 частини другої статті 54 ГПК). Якщо у ній не вказано відповідних обставин, на яких, зокрема, ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують ці обставини, то зустрічна позовна заява повертається без розгляду з посиланням на пункт 3 частини першої статті 63 та статтю 60 ГПК.

Судом встановлено, що первісний та зустрічний позови не є взаємно пов'язаними, оскільки предметом позову первісного позову є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а предметом зустрічного позову є стягнення коштів за договором про відкриття кредитної лінії, шляхом звернення стягнення на заставлене майно. Зустрічний та первісний позови виникають з різних підстав і тягнуть за собою різні правові наслідки, задоволення зустрічного позову не виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову, а також подання такого зустрічного позову не доводить відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову. При цьому, судом на зазначених підставах, відхиляються доводи відповідача, що зустрічний та первісний позов є взаємопов'язаними, оскільки базуються на основному спорі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду якщо у позовній заяві не вказано обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд приходить до висновку, що викладені обставини є підставою для повернення зустрічної позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику без розгляду.

Проте, суд звертає увагу заявника на те, що повернення зустрічної позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з такою позовною заявою до господарського суду в загальному порядку.

Враховуючи наведене та керуючись п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Зустрічну позовну заяву та додані до неї матеріали повернути заявнику без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Головатюк Л.Д.