Ухвала суду № 54947296, 13.01.2016, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

13.01.2016 227/5241/15-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2016 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Хоменко Д.Є.

за участі

секретаря Малашко С.В.

прокурора Попова Р.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1 не зявився

обвинуваченого ОСОБА_2 (у режимі відеоконференції)

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 17.07.1973р.н., уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, Ставропольського краю, Росія, громадянина України, одруженого, проживаючого у в/ч №В2830 за адресою: Донецька область, Ясинуватський район, с.Карлівка, солдата військової служби за контрактом, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146 та ч.4 ст.296 КК України, та

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, Луганської області, українця, громадянина України, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, солдата військової служби за контрактом, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.2 та ч.3 ст.146 та ч.4 ст.296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Добропільського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень.

У підготовче судове засідання зявились: прокурор, та захисник обвинуваченого ОСОБА_2 Обвинувачений ОСОБА_1 до суду не зявився по причині перебування на лікуванні в хірургічному відділенні в/ч А4615 м.Дніпропетровськ з 05.01.2016 у звязку з вогнепальним пораненням. Надав суду клопотання про відкладення підготовчого судового засідання у справі та копію довідки, що підтверджує його лікування. Також клопотав про зміну запобіжного заходу ОСОБА_2 на більш мякий із зазначення про можливість розгляду даного питання за його відсутності.

Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до суду не зявились, у суду відсутні відомості про отримання ними судових повісток.

Суд поставив на розгляд учасників процесу питання щодо можливості проведення підготовчого судового засідання за відсутності обвинуваченого ОСОБА_1 та потрепілих а також щодо доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, який спливає 23 січня 2016 року.

У звязку з оголошеними питаннями захисник обвинуваченого ОСОБА_2 заявив про неможливість проведення підготовчого судового засідання за відсутності обвинуваченого ОСОБА_1 та потерпілих. Також захисник заявив суду клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на особисту поруку трьох осіб, військовослужбовців частини В2830, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, з покладанням на обвинуваченого обовязків передбачених ч.5 ст.194 КПК України. До клопотання додано копії паспортів та ідентифікаційних номерів поручителів а також довідки з військової частини В2830 від 02.12.2015 року про проходження поручителями військової служби в військовій частині В2830 на відповідних посадах.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання свого захисника та просив суд змінити йому запобіжний захід на більш мякий посилаючись на міцні соціальні звязки(одружений має на утриманні двох неповнолітніх дітей) раніше не судимий, а також те, що ризики передбачені ст.177 КПК України відсутні.

Прокурор у свою чергу заперечував проти клопотання захисника про зміну запобіжного заходу посилаючись на те, що військова частина за якою закріплені поручителі і сам обвинувачений не має постійного місця дислокації, у звязку з проведенням АТО може бути відсутній зв'язок з даною частиною, що унеможливить виклик до суду обвинуваченого. Також посилався на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема, вказав, що обвинувачений ОСОБА_2 має навички володіння зброєю і може їх використати для вчинення іншого злочину, окрім того останній може впливати на свідків. Клопотав перед судом про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 на 60 днів. Додатково зазначив, що проведення підготовчого судового засідання за відсутності обвинуваченого ОСОБА_1 та потерпілих не є можливим тому судове засідання підлягає відкладенню.

Присутнім в судовому засіданні поручителям: ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 були розяснені судом приписи ст.180 та ст.194 КПК України. Також у вказаних осіб відібрані відповідні письмові заяви про виконання поручителями перед судом їх процесуальних обовязків.

В судовому засіданні судом зясовано, що всі поручителі проходять службу у військовій частині В2830, за період служби не мають жодних стягнень, були нагороджені нагрудними знаками, зокрема гр.ОСОБА_6 (нагороджений двома нагрудними знаками, наказ в/ч №3711 від 12.11.2015р. та №3316 від 24.09.2015р.) та ОСОБА_9 (нагороджений нагрудним знаком наказ в/ч від 12 листопада 2015р.).

Поручитель ОСОБА_6 повідомив суд, що знає обвинуваченого з березня 2015 року тільки з позитивної сторони за час проходження військової служби, поручається за нього.

Поручитель ОСОБА_7 повідомив суд, що знає обвинуваченого з серпня 2014 року коли вони проходили службу в батальйоні «Донбасс». Його на той час призначили командиром групи в яку входив як підлеглий обвинувачений ОСОБА_2 Характеризує обвинуваченого з позитивної сторони, поручається за нього.

Поручитель ОСОБА_9 повідомив суд, що знає обвинуваченого з серпня 2014 року. Характеризує останнього лише з позитивної сторони, поручається за нього. Окремо вказав що він буде безпосереднім керівником обвинуваченого, який, у разі зміни запобіжного заходу буде входити до складу його підрозділу. Також зазначив, що він і обвинувачений є військовослужбовцями за контрактом, строк якого спливає лише при закінченні надзвичайного стану, тобто фактично безстроково.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши надані документи, суд приходить до наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 16.06.2015р. обвинуваченому ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Артемівському СІЗО терміном 60 днів. У подальшому дію запобіжного заходу було продовжено ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10.11.2015 року до 08 січня 2016 року та 02 грудня 2015 року до 16 січня 2016 року. При обранні та продовженні дії запобіжного заходу враховувалась тяжкість вчинених злочинів та обґрунтована причетність ОСОБА_2 до вчинених кримінальних правопорушень.

Статтею 180 КПК України передбачено, що особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобовязання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків відповідно до ст.194 цього Кодексу і зобовязуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України.

При прийнятті рішення суд враховує вимоги ст.5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року та практику Європейського суду з прав людини (рішення ЄСПЛ від 20 січня 2011 року у справі "Прокопенко проти України"), згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Згідно правових позицій Європейського суду з прав людини, викладеними за розглянутими справами: «Шалімов проти України», «Боротюк проти України», «Харченко проти України», слідує, що:

- відповідно до п. 3 ст. 5 Конвенції по закінченню деякого часу саме тільки наявність обґрунтованої підозри перестає бути підставою для тримання під вартою, та судові органи повинні вказати інші підстави для продовження тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані судами;

- продовження утримання під вартою може бути виправданим по тій чи іншій справі лише при наявності специфічних ознак того, що цього вимагають справжні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, мають перевагу над правилом поваги до особистої свободи;

- особа, обвинувачувана у правопорушенні, повинна бути звільнена, якщо держава не доведе існування «відповідних і достатніх» підстав для подальшого утримання під вартою. Щоб дотримати ці вимоги, судові органи мають дослідити всі факти «за» і «проти» існування реального суспільного інтересу, який, при належному обліку принципу презумпції невинності, виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи, і викласти ці міркування у своїх рішеннях, за якими вони відмовляють у задоволенні клопотання про звільнення ;

- існування обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину спочатку може виправдовувати утримання під вартою, ... але ... тяжкість звинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів утримання під вартою»;

- при цьому існує презумпція на користь звільнення з - під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними». У всіх випадках, коли ризикам ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою інших запобіжних заходів, обвинувачений повинен бути звільнений.

Отже, саме існування обґрунтованої підозри у вчиненні злочинів та їх тяжкість, як підстави для продовження тримання обвинуваченого під вартою, не можуть бути належним обґрунтуванням для подальшого тримання особи під вартою.

Також суд враховує те, що обвинувачений до його взяття від варту 16.06.2015 року не здійснював намірів ухилитися від слідства та суду. У матеріалах кримінального провадження відсутні дані, які свідчать про намагання обвинуваченого ухилитися від виконання його процесуальних обовязків (перебування у розшуку, приводи, накладання грошового стягнення), прокурор також не надав відповідних підтверджень ризику ухилення від органів суду.

Особливу увагу суд звертає також на те, що обвинувачений, перебуваючи під вартою з 16.06.2015 року (майже сім місяців), протягом тривалого строку перебуває у стані процесуальної невизначеності, а тому решта врахованих до цього обставин при продовженні строку дії запобіжного заходу, таких як тяжкість інкримінованих злочинів, можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, тощо, також не виправдовують подальше утримання обвинуваченого під вартою без остаточного судового рішення про встановлення його вини.

Суд також враховано те, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий, має міцні соціальні звязки (одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_10Ю та ОСОБА_11Ю.).

З огляду на наведене, враховуючи те, що будь - яких достатніх фактичних даних, які свідчать про те, що обвинувачений, не утримуючись під вартою буде ухилятися від явки до суду, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжить злочинну діяльність, державним обвинуваченням суду не надано, тому суд вважає за необхідне замінити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартою на більш мякий - особисту поруку, при цьому відмовивши у клопотанні прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки військовослужбовці: ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 є особами, які заслуговують на довіру, взяли на себе зобовязання відповідно до вимог ст.180 КПК України та спроможні забезпечити належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_2 і виконання покладених на нього обовязків, передбачених ст. 194 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 177,180,183, 196, 201, 202 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу - задовольнити.

Змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 з тримання під вартою на особисту поруку і застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистої поруки.

Призначити поручителями обвинуваченого ОСОБА_2, 04.01.1979 р.н наступних громадян:

1) ОСОБА_6, 14.02.1987р.н. (паспорт серії МН 639728, виданий Люботинським МВ УМВС України в Харківській області, місце реєстрації: м.Люботин, пров.Матросова №8/2, і.п.н.3182103614). Проходить військову службу в військовій частині В2830 на посаді старшого розвідника-радіотелефоніста розвідувального взводу розвідувальної роти.

2) ОСОБА_7, 05.06.1986р.н. (паспорт серії ВТ 012378, виданий Авдіївським МС ГУДМС України в Донецькій області, місце реєстрації: АДРЕСА_1, і.п.н. НОМЕР_1). Проходить військову службу в військовій частині В2830 на посаді розвідника розвідувального взводу розвідувальної роти.

3) ОСОБА_9, 21.03.1981р.н. (паспорт серії ВН 518246, виданий Новоград-Волинським МВ УМВС України в Житомирській області, місце реєстрації:м.Київ, вул.Зодчих, вуд.60/1, кв.162, іп.н.2966509878). Проходить військову службу в військовій частині В2830 на посаді головного сержанта взводу спостереження та технічних засобів розвідки розвідувальної роти.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 негайно з-під варти з Артемівської УВП УД ПТСУ в Донецькій області (№6), зобовязавши його у письмовій формі невідкладно прибути до місця дислокації військової частини В2830.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 на строк два місяці (60 днів) з 13 січня 2016 року по 12 березня 2016 року (включно) наступні обов'язки, передбачені п.п.1, 2, 3 ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

1) прибувати до суду із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому розташована військова частина В2830, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_2, що в разі невиконання ним покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.

Роз'яснити поручителям вимоги ч.4, 5 ст.180 КПК України про можливість відмовитись від взятих на себе зобов'язань до виникнення підстав, які тягнуть за собою їх відповідальність. У такому разі поручителі забезпечують явку підозрюваного до суду для вирішення питання про заміну йому запобіжного заходу на інший.

У разі невиконання поручителями взятих на себе зобов'язань на них накладається грошове стягнення в розмірі від десяти до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконання зобов'язань про особисту поруку, відповідно до ч. 6 ст. 180 КПК України, покласти на прокурора Першого відділу військової прокуратури Донецького гарнізону Південного регіону України майора юстиції - ОСОБА_12

Копію даної ухвали негайно направити обвинуваченому, його захиснику, прокурору, поручителям та Артемівській УВП УД ПТСУ в Донецькій області (№6).

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти даної ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Суддя Д.Є. Хоменко