Вирок № 54946859, 12.01.2016, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/2587/15-к

Номер провадження 1-кп/635/162/2016

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2016 року сел. Покотилівка.

Харківський районний суд Харківської області в складі: головуючого судді Полєхіна А.Ю., при секретарі Сушко Г.А., прокурора Ростовцевої Ю.А., обвинуваченого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в с. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за номером 12014220430004553 від 07.11.2014 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, неодружений, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 1) 31.10.2000 року Московським районним судом міста Харкова за ст. 142 ч.2 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у вигляді позбавлення волі на строк пять років; 2) 14.12.2004 року Комінтернівським районним судом міста Харкова за ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 309, 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк три роки; 3) 03.11.2008 року Дзержинським районним судом міста Харкова за ч.2 ст. 186, 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк чотири роки один місяць; 4) 05.11.2015 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк пять років, із застосуванням ст. 75 КК України іспитовим строком три роки,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, суд, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, якого було раніше засуджено за скоєння корисного правопорушення, на шлях виправлення не став та знову скоїв корисне правопорушення при наступних обставинах.

07 листопада 2014 року, приблизно о 09 годині, в с. Пісочин Харківського району Харківської області, ОСОБА_1, маючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливим мотивом, спільно та за попередньою змовою з іншою особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, викруткою віджали раму металопластикового вікна, після чого проникли в житловий будинок № 10 по вулиці Червоноармійській, що належить ОСОБА_2, звідки таємно викрали: золотий браслет жіночий вагою 8 грам, 585 проби, з пошкодженим замком, вартістю 2800 гривень, золоту підвіску - «ладанка» з зображенням «Божій матері», вагою 5 грам, 585 проби, вартістю 2000 гривень, золоту каблучку жіночу зі вставкою кубика цирконію, вагою 3 грам, 585 проби вартістю 1200 гривень, а всього виробів з золота на суму 6000 гривень, а також планшетний ПК «Lenovo idea Tab А 3000-Н White, модель 60030, вартістю 2450 гривень, та банківську карту «АльфаБанк», з якої після скоєння крадіжки, у банкомату ATM 3704 банку «CREDIT AGRICOLE», за адресою м. Харків, вул. Полтавський шлях 148/2, зняли грошові кошти у сумі 3000 гривень, тим самим, заподіявши потерпілій ОСОБА_2 матеріальний збиток на загальну суму 11450 гривен, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2400 від 13.03.2015 року.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро зізнався, дав показання у відповідності із встановленими, згодився з обсягом здобутих по справі доказів і не оспорював їх в суді, а також визнав недоцільним дослідження доказів відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювалися.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував фактичних обставин справи, свою вину у предявленому обвинуваченні визнав повністю, судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та розяснивши їм положення ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів у справі.

За таких обставин суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення повністю доведеною і його дії кваліфікує за ч.3 ст. 185 КК України, оскільки він скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу винного та обставини, що помякшують покарання.

Обставинами, що помякшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття, повне визнання своєї вини.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд не вбачає.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, неодружений, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий: : 1) 31.10.2000 року Московським районним судом міста Харкова за ст. 142 ч.2 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у вигляді позбавлення волі на строк пять років; 2) 14.12.2004 року Комінтернівським районним судом міста Харкова за ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 309, 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк три роки; 3) 03.11.2008 року Дзержинським районним судом міста Харкова за ч.2 ст. 186, 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк чотири роки один місяць; 4) 05.11.2015 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк пять років, із застосуванням ст. 75 КК України іспитовим строком три роки, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується задовільно (а.с. 78-85).

Суд знаходить, що обставини, що помякшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, в своїй сукупності не є виключними та істотно не знижують ступінь тяжкості скоєного правопорушення, не знижують суспільну небезпеку правопорушення до рівня, що виходить за межи, встановлені у санкції ст. 185 ч.3 КК України, покарання, що виключає застосування до обвинуваченого положень статті 69 КК України призначення більш мякого покарання, ніж передбаченого законом.

В звязку з відсутністю обставини, що помякшує покарання, передбаченої п.2 ч.1 ст.66 КК України, а саме добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди, підстав до застосування обвинуваченому ОСОБА_1 положень ст. 69-1 КК України, суд не має.

Беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв дане правопорушення до постановлення вироку Дергачівського районного суду Харківської області від 05 листопада 2015 року, яким його було засуджено за ст. 185 ч.3 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк пять років із застосуванням ст. 75 КК України іспитовим строком три роки, суд, призначивши покарання за скоєння даного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, остаточно визначає покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за правилами ч.4 ст. 70 КК України.

Суд, враховуючи обставин, що пом'якшують покарання: щире каяття у скоєному та повне визнання своєї вини, відсутність обставин, що обтяжують покарання, приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливо без позбавлення волі.

По даній справі Державою України в особі Харківського Науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_3 понесені судові витрати в розмірі, які складаються із вартості проведеної товарознавчої експертизи в розмірі 98,40 гривень. Зазначені судові витрати суд відшкодовує за рахунок обвинуваченого ОСОБА_1

Цивільний позов в провадженні відсутній.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373-376 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк чотири роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання, якщо він на протязі двох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

Відповідно до ст. 76 КК України, суд покладає на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обовязки:

1) повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

2) періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України, суд, шляхом поглинання покарання, призначеного за вчинення даного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, покаранням, призначеним вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 05.11.2015 року, остаточно призначає покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі на строк пять років

На підставі ст. 75 КК України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання, якщо він на протязі трьох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

Відповідно до ст. 76 КК України, суд покладає на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обовязки:

1) повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

2) періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Судові витрати за проведення товарознавчої експертизи від 13.03.2015 року № 2400 в розмірі 98 гривень 40 копійок стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь Держави Україна.

Речовий доказ DVD-R-диск, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження залишити в матеріалах провадження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.

Апеляційну скаргу на вирок можуть подати: обвинувачений, його захисник у частині, що стосується інтересів обвинуваченого, прокурор, потерпілий, його представник у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції, при цьому вирок не підлягає оскарженню в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.

Апеляція на вирок суду подається до апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.

Суддя: А.Ю.Полєхін.