Постанова № 54944250, 05.01.2016, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/15076/15-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2016 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області,

в складі судді Бердія М.А.,

при секретарі Абашиній О.В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне про визнання неправомірними дій щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії та зобовязання здійснити перерахунок та виплату пенсії, суд

В С Т А Н О В И В:

29 жовтня 2015 року до Рівненського міського суду Рівненської області звернувся ОСОБА_1 із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в місті Рівне щодо відмови в перерахунку та виплаті йому пенсії, з врахуванням одержаних сум виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та сум виплат, повязаних із індексацією заробітної плати працівників, та грошової винагороди за безперервну сумлінну працю в органах державної влади, на які нараховані страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до довідки від 24.03.2015 року № 08-19/842, та зобовязання Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця ОСОБА_1, з врахуванням одержаних сум виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та сум виплат, повязаних із індексацією заробітної плати працівників, та грошової винагороди за безперервну сумлінну працю в органах державної влади, на які нараховані страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до довідки від 24.03.2015 року № 08-19/842 з 24 березня 2015 року.

В обґрунтування позову позивач вказує, що він перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Рівне з 1974 року та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». 07.04.2015 року Позивач звернувся до Відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, грошової винагороди за безперервну сумлінну працю в органах державної влади, на які нараховувалися страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Листом від 17.04.2015 року за № 142/10 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Рівне йому було відмовлено в проведенні перерахунку з посиланням на те, що врахування матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, грошової винагороди за безперервну сумлінну працю в органах державної влади, із розрахунку 90 % суперечить чинному законодавству.

Позивач вважає, що відмова Управління ПФУ в м. Рівне не відповідає вимогам чинного пенсійного законодавства, зокрема ст. ст. 37, 33 Закону України № 3723-ХІІ „Про державну службу", ст.ст. 40, 41 Закон України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 2,33 Закону України «Про оплату праці». Відповідно до Постанови КМ України «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 року №100, індексація заробітної плати, допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога на оздоровлення, - все це є складові заробітної плати і оскільки на них нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, то відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ вони повинні враховуватись при обчисленні пенсії.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задоволити повністю.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав з підстав, викладених у запереченнях проти адміністративного позову, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, дослідивши письмові докази по справі приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 1974 року перебуває на обліку в УПФ України в місті Рівне та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу, Закону України Про пенсійне забезпечення та Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

07.04.2015 року він звернувся до відповідача із заявою про перерахування та виплату пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, грошової винагороди за безперервну сумлінну працю в органах державної влади, на які нараховувалися страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, відповідно до довідки від 24.03.2015 року № 08-19/842, виданої Рівненським міським центром зайнятості. Листом від 17.04.2015 року за № 142/10 управлінням Пенсійного фонду України в м. Рівне йому було відмовлено в проведенні перерахунку.

Згідно зі ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Статтею 8 Конституції України проголошено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. В силу ст. ст. 22, 64 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Конституційні права та свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до вимог статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ Про державну службу на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Відповідно до статті 33 Закону України Про державну службу заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

За змістом статті 37 Закону України Про державну службу (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається у розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР Про оплату праці встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону України Про оплату праці визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно Закону України Про індексацію грошових доходів населення №1282-ХІІ від 03.07.1991 року передбачено, що об'єктом індексації грошових доходів населення є в тому числі заробітна плата, підстави для індексації грошових доходів населення наявні у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка, те що індексація грошових доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи.

Отже, чинне законодавство як загальне, так і спеціальне, відносить до складу заробітної плати також інші виплати.

Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ Про пенсійне забезпечення врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 Закону України Про пенсійне забезпечення до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат: матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Приймаючи до уваги судову практику Верховного суду України в справах щодо ідентичних правовідносин в тій частині, що перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, суд приходить до висновку, що для вирішення спірних правовідносин в справі підлягають застосуванню саме такі спеціальні норми, що визначають виплати/доходи для обчислення пенсії, зокрема ст. 41 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та стаття 66 Закону України Про пенсійне забезпечення, а не положенням Законів України Про державну службу та Про оплату праці, які щодо спірних відносин є загальними.

Таким чином, висновки управління Пенсійного фонду в місті Рівне про те, що матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та матеріальна допомога на оздоровлення, що має систематичний характер, суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, надана всім або більшості працівників, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак які не включається до складу заробітної плати державного службовця, не враховується при обчисленні розміру його пенсії, є наслідком порушення правил застосування норм права відповідачем, надання переваги положенням Законів України Про державну службу та Про оплату праці, які щодо спірних відносин є загальними. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та стаття 66 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Відповідно до вимог статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ Про державну службу передбачається, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати. Оскільки, ОСОБА_1 має стаж державного службовця 32 роки 26 днів, пенсія обчислювалась із розрахунку 90 відсотків заробітної плати за 24 календарних місяці перед призначенням пенсії, то перерахунок пенсійної виплати слід здійснювати із розрахунку 90 відсоток такої заробітної плати.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що вимоги, є доведеними і обґрунтованими.

Таким чином, порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця ОСОБА_1, починаючи з 24.03.2015 року, включивши додатково до вже врахованого заробітку для обчислення пенсії суми фактично отриманих матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та сум виплат, повязаних із індексацією заробітної плати та грошової винагороди за безперервну сумлінну працю в органах державної влади відповідно до довідки від 24.03.2015 року № 08-19/842, виходячи із розміру 90% заробітної плати

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 14, 17, 69-71, 86, 138, 158-160, 162-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Рівне про визнання неправомірними дій щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії та зобовязання здійснити перерахунок та виплату пенсії задоволити повністю.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1, з врахуванням одержаних сум виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та сум виплат, повязаних із індексацією заробітної плати працівників, та грошової винагороди за безперервну сумлінну працю в органах державної влади, на які нараховані страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до довідки від 24.03.2015 року № 08-19/842.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця ОСОБА_1, з врахуванням одержаних сум виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та сум виплат, повязаних із індексацією заробітної плати працівників, та грошової винагороди за безперервну сумлінну працю в органах державної влади, на які нараховані страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до довідки від 24.03.2015 року № 08-19/842 з 24 березня 2015 року.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського

міського суду ОСОБА_3