Рішення № 54944139, 30.03.2010, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Кузнецовський міський суд Рівненської області

м. Кузнецовськ, м-н. Будівельників, 3, 34400, (03636) 2-17-47

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2010 року м.Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням судді Малкова В.В.,

при секретарі Волос І.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1

відповідача

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства банку „Біг Енергія про стягнення коштів (дострокове повернення депозиту),

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась в суд з позовом до ВАТ Банк „Біг Енергія (надалі - банк) про стягнення 4256 доларів США та 62000 гривень, які знаходяться на депозитних вкладу у банку та понесених по справі судових витрат. У позові вказує, що 6 жовтня 2009 року між нею та Кузнецовською філією банку укладено договір про строковий банківський вклад (депозит) „Стандартний + №6Т+_226 в іноземній валюті з виплатою процентів в кінці строку (далі в рішенні договір 1), згідно з умовами якого позивач вносить готівкою або перераховує з власного рахунку, а банк приймає грошові кошти на відкритий депозитний рахунок (банківський вклад) вкладника кошти у розмірі 4256 доларів США (п.1.1. договору1). Вкладник розміщує банківський вклад на термін з 6.10.09 по 6.04.10 (п.1.2 договору1). 6 жовтня 2009 року між позивачем та Кузнецовською філією банку укладено договір про строковий банківський вклад (депозит) „Стандартний + №6Д+_638 з виплатою процентів в кінці строку (далі в рішенні договір 2), згідно з умовами якого позивач вносить готівкою або перераховує з власного рахунку, а банк приймає грошові кошти на відкритий депозитний рахунок (банківський вклад) вкладника кошти у розмірі 62000 гривень (п.1.1. договору 2). Вкладник розміщує банківський вклад на термін з 6.10.09 по 6.04.10 (п.1.2 договору 2). Тринадцятого жовтня 2009 позивач звернулась до банку з заявами про дострокове розірвання договорів 1 та 2 та повернення банківських вкладів та процентів по вказаних договорах. 22.10.09 листом № 1127/01 відповідач відмовив позивачу у достроковому розірванні договорів 1 та 2 та добровільно повернути вкладнику грошові кошти та проценти по вказаним договорам. У звзку з наведеним виник спір, який підлягає вирішенню в суді.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні визнала факт укладення договорів 1 та 2 та наявність заборгованості перед відповідачем по договору 1 частково - у розмірі 3951,69 дол. США та по договору 2 - у розмірі вказаному у позові. Проте вимоги позовної заяви не визнала та пояснила, що постановами Правління НБУ № 134 від 13.03.09 та №540 від 10.09.09 (далі-постанови НБУ) у банку введена тимчасова адміністрація до 15.03.10, у звязку з цим оголошено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Тому згідно із ст.58 Закону України „Про банки і банківську діяльність відповідачу відмовлено у достроковому поверненні банківського вкладу. Згідно із ч.2 ст.312 та ч.7 ст.319 ЦК вказані обставини є підставою для обмеження права відповідача отримати надані банку по договору грошові кошти.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи та керуючись законом суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково. Підставою для такого висновку є наступне.

Між банком та позивачем укладено договір 1 в іноземній валюті на суму 4256 доларів СЩА з виплатою процентів в кінці строку договору у розмірі 8% річних. Строк дії договору встановлений сторонами у п.1.2 договору - до 6.04.2010. Укладення договору1 не суперечить вимогам валютного законодавства України. Пунктом 2.4.1 договору1 визначено, що вкладник має право вимагати дострокового повернення коштів. Згідно із п.2.1.5, 2.3.3 та 3.3 договору 1 банк зобовязаний до закінчення строку дії договору на вимогу вкладника видати банківський вклад та сплатити проценти по цьому договору. Банк частково оплатив заборгованість перед позивачем по договору 1. Станом на 22.02.10 розмір заборгованості банку перед позивачем становить 3951,69 дол. США. Позивач вказану суму боргу станом на 22.02.10 по договору 1 не оспорює.

Згідно із п.4.2 договору 1 банк звільняється від відповідальності за часткове або повне невиконання зобовязань за договором у випадку настання обставин непереборної сили, на час дії цих обставин. Обставин, які б унеможливлювали виконання банком договірних зобовязань у звязку з введенням НБУ мораторію на задоволення вимог кредиторів, у запереченні та договорі 1 не наведено.

Між банком та позивачем укладено договір 2 на суму 62000 гривень з виплатою процентів в кінці строку договору2 у розмірі 13% річних. Строк дії договору встановлений сторонами у п.1.2 договору - до 6.04.2010. Пунктом 2.4.1 договору2 визначено, що вкладник має право вимагати дострокового повернення коштів.Згідно із п.2.1.5, 2.3.3 та 3.3 договору 2 банк зобовязаний до закінчення строку дії договору на вимогу вкладника видати банківський вклад та сплатити проценти по цьому договору.

Згідно із п.4.2 договору 2 банк звільняється від відповідальності за часткове або повне невиконання зобовязань за договором у випадку настання обставин непереборної сили, на час дії цих обставин. Обставин, які б унеможливлювали виконання банком договірних зобовязань у звязку з введенням НБУ мораторію на задоволення вимог кредиторів, у запереченні та договорі 2 не наведено.

Представником відповідача не оспорюється, що до закінченню терміну дії договорів 1 та 2 позивач звернулась у банк з вимогою про дострокове розірвання вказаних договорів та повернення їй суми вкладів за договорами 1 та 2, на що отримала відмову. Відмова обґрунтовується введенням у ВАТ Банк „Біг Енергія тимчасової адміністрації та мораторію на задоволення вимог кредиторів з 16 березня 2009 року по 15 березня 2010 року.

Відповідно до статей 526,610,623 ЦК, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК. Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов зобовязання. У разі порушення зобовязання боржник має відшкодувати кредиторові завдані невиконанням збитки. Стаття 1058 ЦК - за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобовязується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Частинами 1 та 2 ст. 1060, ст.1074 ЦК, зокрема, передбачено, що за договором банківського вкладу банк зобовязаний видати вклад або його частину зі спливом встановленого договором строку або на першу вимогу вкладника. Обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджатися рахунком за рішенням суду у випадках встановлених законом.

Рішень суду про обмеження права вкладників банку на повернення вкладів, наведені у ст.321, ст.319 ЦК та Законі України „Про банки і банківську діяльність, банк не надав, тому суд відхиляє посилання банку на вказані норми закону, як на підставу для відмови у позові.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, при вирішенні спору підлягають застосуванню відповідні положення ЦК, а не рішення НБУ про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів банку. Крім того постанови НБУ не є нормативно-правовими актами, оскільки офіційно не оприлюднені та не зареєстровані у Міністерстві юстиції України, отже не мають загальнообовязкового характеру. Тому суд відхиляє посилання відповідача на правомірність обмеження права позивача отримати вклад у звзку із прийняттям постанов НБУ.

Так як вкладник вправі вимагати дострокового повернення депозитів по договорам 1 та 2, а доказів правомірності обмеження цього права вкладника банком не надано, позивачу завдано збитків, які підлягають відшкодуванню на підставі пунктів 2.1.5, 2.4.1, 4.1 договорів 1 і 2, а також ст.623 ЦК. Таким чином, суд вважає, що слід стягнути з відповідача на користь позивача, завдані невиконанням договору 2 збитки повністю. Також слід стягнути з відповідача збитки, завдані невиконанням договору 1 частково, оскільки під час розгляду справи встановлено, що борг відповідача за договором 1 на 22.02.10 становить 3951,69 дол.США. Стягнення збитків по договору 1 провести у гривневому еквіваленті, згідно встановленого НБУ офіційного курсу гривні до іноземних валют, що на день ухвалення рішення складає 792,5 гривень за 100 доларів США.

Всього підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 62000 гривень та 3951,69 дол.США у гривневому еквіваленті.

Вирішуючи питання про судові витрати, згідно із ст.88 ЦПК, суд вважає, що витрати, понесені позивачем у звязку із зверненням до суду підлягають стягненню з відповідача повністю. Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, позов був заявлений в іноземній валюті, а судовий збір підлягає стягненню у національній валюті, судовий збір підлягає стягненню у дохід держави за офіційним курсом НБУ, що встановлений на день проголошення рішення суду.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 623, 1060, 1074 ЦК України, ст.ст. 88, 212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Банк „Біг Енергія (код ЄДРПОУ 20023463, м.Київ, вул.Комінтерну, 15) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 62000 (шістдесят дві тисячі ) гривень та 31317 (тридцять одну тисячу триста сімнадцять) гривень 14 коп., що на день ухвалення рішення еквівалентно 3951 (трьом тисячам девятистам пятдесяти одному) долару США та 69 центам.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Звільнити позивачку від сплати судового збору на підставі п.5 р.11 ЦПК та п.18 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито». Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Банк „Біг Енергія в дохід держави судовий збір у розмірі 933 гривні 17 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Банк „Біг Енергія на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.

Сторони можуть подати заяву про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання стороною заяви про апеляційне оскарження рішення.

Заява про апеляційне оскарження рішення та апеляційна скарга подаються до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд.

Головуючий