Постанова № 54940649, 23.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 грудня 2015 рокусправа № 804/1607/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання:Царьової Н.П.,

представників сторін:

позивача :- ОСОБА_2, дов. від 16.11.15

відповідача:- ОСОБА_3, дов. від 20.05.15 , ОСОБА_4ОР., дов. від 27.07.15

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Дніпрогранітсервіс"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 р. у справі № 804/1607/15

за позовом ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Дніпрогранітсервіс"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

21.01.2015 ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Дніпрогранітсервіс" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 29.12.2014 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 що прийняті відносно ТОВ "Дніпрогранітсервіс";

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки відповідача щодо не включення до інших доходів за 2013 рік суми безнадійної кредиторської заборгованості, нереальності здійснення господарських операцій та юридичну дефектність первинних документів, що призвело до завищення собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) за 2013 рік, завищення податкового кредиту є безпідставними та спростовуються наявними у ТОВ "Дніпрогранітсервіс" первинними документами, що свідчать про правомірність формування показників доходів, витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам із вказаними контрагентами.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015р. у справі № 804/1607/15 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції мотивовано ненаданням позивачем жодного доказу на підтвердження обґрунтованості заявлених позивних вимог.

Не погодившись з постановою суду, ТОВ "Дніпрогранітсервіс" подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 р. у справі № 804/1607/15 та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову. Скаржник зазначає про те, що кредиторська заборгованість ТОВ "Дніпрогранітсервіс" перед ТОВ «Авалон Інвест ЛТД» не являється безнадійною, тому у ОСОБА_5 відсутній обовязок включати до складу інших доходів за 2013 рік суми кредиторської заборгованості перед вказаним субєктом господарювання. Стосовно реальності господарських операцій скаржник зазначає, що ОСОБА_5 з поважних причин не мало можливості надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду протягом всього часу судового провадження у цій справі відповідні письмові докази (первинні документи) по взаємовідносинам позивача із контрагентами, які б підтверджували реальність здійснення господарських операцій через вилучення цих документів за ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 10.04.2015 та їх повернення після винесення слідчим суддею Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська ухвали від 15.07.2015.

Представниками сторін в судових засіданнях апеляційної інстанції надані пояснення та заперечення щодо доводів апеляційної скарги, підтримані визначені правові позиції по суті спірних питань даної справи, долучені письмові докази на обґрунтування власних позицій по справі. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступні обставини:

ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська проведена документальна планова перевірка ТОВ "Дніпрогранітсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт від 12.12.2014 № 9657/22-01/31780911 (а. с.16-42).

29.12.2014 на підставі даного акта перевірки ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_1, яким ОСОБА_5 збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємства суму 838 869 грн., у т. ч. за основним платежем - 559 246 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 279 623 грн. (а. с.14);

- № НОМЕР_2, яким ОСОБА_5 збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 318 780 грн., у т. ч. за основним платежем - 212 520 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 106 260 грн. (а. с.15).

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення незаконними, ТОВ "Дніпрогранітсервіс" звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ТОВ "Дніпрогранітсервіс" підлягає задоволенню з таких підстав:

Згідно висновків акту перевірки від 12.12.2014 ОСОБА_5, крім іншого, порушено:

- п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.4 ст.138, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, що призвело що заниження податку на прибуток за 2013 рік в розмірі 559 246 грн.;

- п.198.1, п.198.2, 198.6 ст.198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 212 520 грн., у тому числі за квітень 2013 року в розмірі 5 853 гри., за листопад 2013 року в розмірі 206 667 грн.

Підставою для означених висновків слугували твердження податківців щодо:

- безпідставного не включення позивачем до інших доходів за 2013 рік суми безнадійної кредиторської заборгованості перед ТОВ «Авалон Інвест ЛТД» у розмірі 1236600 грн. (а. с.18, 19);

- нереальності здійснення господарських операцій та юридичну дефектність первинних документів, складених від імені ТОВ «Укрпромхімпостач», що призвело до завищення собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) за 2013 рік на суму 1033333 грн., завищення валових витрат за 2013 рік на суму 673467 грн. та завищення податкового кредиту на суму 206 667 грн. за листопад 2013 р. (а. с.23, 24, 30);

- завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Корсель» на суму 5853 грн. за квітень 2013 р. з огляду на ненадання податкової накладної (а. с.30).

Згідно ч.ч.1, 2 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Заявник апеляційної скарги зазначив про неможливість надання до суду першої інстанції первинних документів на підтвердження своєї позиції щодо відсутності порушення ОСОБА_5 приписів податкового законодавства через вилучення цих документів правоохоронними органами за ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська (а.с.165), та їх повернення після винесення слідчим суддею Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська ухвали від 15.07.2015 (а. с.172), після чого позивач одразу надав вказані первинні документи до суду апеляційної інстанції з клопотанням про їх доручення до справи.

З огляду на приписи ч.2 ст.195 КАС України, враховуючи доведену обґрунтовану неможливість надання ОСОБА_5 первинних документів через їх вилучення правоохоронними органами (а. с.165-172) до суду першої інстанції, колегія суддів вважає за доцільне дослідити ці документальні докази, задовольняючи відповідне клопотання позивача.

Так, стосовно безнадійної кредиторської заборгованості перед ТОВ «Авалон Інвест ЛТД» колегія суддів зазначає наступне:

В акті перевірки позивача від 12.12.2014 зафіксовано, що відповідно до журналу-ордеру по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у ТОВ "Дніпрогранітсервіс" обліковувалась кредиторська заборгованість перед ТОВ «Авалон Інвест ЛТД» у розмірі 2 661 356 грн. за отримані будівельні послуги.

Станом на дату проведення перевірки ТОВ «Авалон Інвест ЛТД» знаходиться у стані « 11» - припинено, але не знято з обліку. Згідно даних Пошуково-довідкової системи «WEB-ДПС» ТОВ «Авалон Інвест ЛТД» скасовано державну реєстрацію 11.11.2013 (а. с.19).

Позивачем наведені обставини не заперечуються.

Так, за позицією відповідача ОСОБА_5 мало віднести відповідно до приписів п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України до складу інших доходів за 2013 рік суму безнадійної кредиторської заборгованості перед ТОВ «Авалон Інвест ЛТД», яка являється такою відповідно до п.п.«в» п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України.

За позицією позивача вказана заборгованість не являється безнадійною, оскільки не підпадає під визначення, наведене у п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України, тому з боку ОСОБА_5 відсутнє порушення п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України.

Позивачем надано до суду апеляційної інстанції первинні документи, які свідчать про наявність господарських відносин у 2012-2013 р.р. за договорами, укладеними з ТОВ «Авалон Інвест ЛТД», серед яких, зокрема, договір на виконання певних будівельних робіт (а. с.176-179).

Стаття 135 ПК України встановлює порядок визначення доходів та їх склад.

Так, у пункті 135.1 вказаної статті (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно пункту 135.5 статті 135 ПК України інші доходи включають:

п.п.135.5.4 - вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Тобто, у разі наявності у платника податку безнадійної кредиторської заборгованості, суми такої заборгованості платник зобовязаний відобразити у податковому обліку шляхом їх віднесення до «інших доходів».

За визначенням, наведеним у п.п.«в» п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.

З наведених вище обставин вбачається, що заборгованість існує у позивача перед ТОВ «Авалон Інвест ЛТД», якого і визнано банкрутом.

Тобто з огляду на те, що у даному випадку відсутня заборгованість у суб'єкта господарювання - ТОВ «Авалон Інвест ЛТД», яке визнано банкрутом, висновки відповідача про наявність у позивача безнадійної кредиторської заборгованості і порушення в звязку з цим п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України є безпідставними.

При цьому колегія суддів зауважує, що вирішення даного спірного питання судом можливе без отримання первинних документів, оскільки суть цих спірних відносин не стосується їх наявності чи відсутності, як і не стосується наявності/відсутності недоліків у цих документах.

Стовно реальності господарських операцій позивача з ТОВ «Укрпромхімпостач» і формування за їх рахунок валових витрат та податкового кредиту ОСОБА_5 колегія суддів зазначає наступне:

Господарською операцією, згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України.

Зокрема, у п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Крім того, у Листі ВАСУ від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Так, згідно п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 ПК України).

За визначенням, наведеним у п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.

Згідно п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до положень абз.1 п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем надано до суду докази наявності господарських відносин ТОВ "Дніпрогранітсервіс" (замовник) з ТОВ «Укрпромхімпостач» (виконавець): договір № 25/10 від 25.10.2013 щодо виконання комплексу робіт по обробці (поліруванню та калібруванню) плит уз натурального каменю (а. с.204-207), акт приймання виконаних робіт, прибуткові накладні (а. с.206-212), податкова накладна (а. с.222).

З акту перевірки від 12.12.2014 вбачається надання ОСОБА_5 до перевірки первинних документів стосовно господарської операції з ТОВ «Укрпромхімпостач» за вказаним договором, що свідчили про рух активів позивача.

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

При цьому відповідачем не надано суду доказів того, що податкова накладна, виписана вказаним контрагентом і яка є за приписами Податкового кодексу України підставою для формування податкового кредиту платника податків, не відповідає положенням Наказу Міністерства фінансів України «Про порядок заповнення податкової накладної» від 01.11.2011 № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1333/20071.

Те, що господарська діяльність позивача повязана з роботою (обробкою) натурального каменя, і залучення для здійснення таких робіт контрагентів, зокрема, і ТОВ «Укрпромхімпостач», відповідачем не спростовано.

Отже, вищезазначені документи підтверджують фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача.

При цьому доказів порушень відображення вищевказаної господарської операції в бухгалтерському та податковому обліку ОСОБА_5 матеріали справи не містять.

Відповідач в акті перевірки від 12.12.2014 обґрунтовує висновки про наявність порушення позивачем приписів податкового законодавства за відносинами з ТОВ «Укрпромхімпостач» аналізом бази даних (а. с.23), згідно якого дата анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Укрпромхімпостач»- 03.07.2014, причина анулювання - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням; підстава анулювання - скасовано за ініціативою податкової; відсутність за місцезнаходженням не дає змогу провести зустрічну звірку; основний вид діяльності: оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; у Єдиному реєстрі за листопад 2013 року відсутні зареєстровані податкові накладні, що свідчать про надання ТОВ «Укрпромхімпостач» послуг з обробки та полірування натурального каменю.

Крім того, відповідач зазначає про наявність у ТОВ "Дніпрогранітсервіс" власних працівників-каменотесів.

Колегія суддів вважає наведені доводи податківців недостатніми для здійснення висновку щодо відсутності реальності господарської операції з огляду на наступне:

За приписами статей 183 та 184 ПК України про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Докази, які б свідчили про відсутність у контрагента позивача - ТОВ «Укрпромхімпостач» статусу платника ПДВ, статусу юридичної особи на момент здійснення господарських операцій, відповідачем суду також не надані, що свідчить про наявність спеціальної податкової правосубєктності у контрагента позивача під час реалізації вищевказаних господарських договорів.

Посилання податкового органу на факт відсутності постачальника за його місцезнаходженням, свідчить лише про порушення даною юридичною особою законодавства, яке стосується його реєстрації, як суб'єкта підприємницької діяльності чи платника податків і зобов'язує його повідомляти реєстраційні органи про зміну свого місця знаходження, а у випадку порушення даної вимоги передбачає персональну відповідальність такої особи та її посадових осіб.

При цьому факт відсутності контрагента за місцезнаходженням на дату проведення перевірки не може слугувати підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Посилання податкового органу на невідповідність основного виду господарської діяльності контрагента позивача - ТОВ «Укрпромхімпостач», суті спірної господарської операції, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на ненадання документального підтвердження відсутності серед інших видів господарської діяльності ТОВ «Укрпромхімпостач» такого виду діяльності як надання будівельних послуг (виконання робіт).

Також колегія суддів зауважує, що дані бази автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту не можуть нести для суду доказового значення щодо показників податкової звітності, оскільки по-перше, зазначена база створена для службового користування податковими органами, а по-друге її дані формуються не лише на підставі податкової звітності, але й на підставі висновків актів перевірок, тож показники податкової звітності і дані системи співставлення можуть не відповідати один одному.

Крім того, навіть за наявності факту не відображення контрагентом платника податку податкових зобов'язань, зазначена обставина не позбавляє такого платника податку права на формування податкового кредиту і валових витрат за операціями з таким контрагентом.

Так, невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування валових витрат та податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до ст.61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник, яким у даному випадку позивач не являється.

Окрім цього, зазначаючи про недійсність господарських операцій, не спрямованість на реальне настання правових наслідків правочинів позивача з вказаним контрагентом (а. с.24), податковим органом не враховано, що правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні і недійсність таких правочинів визнається тільки судом (ст.234 ЦК України).

Разом з тим, податковим органом не надано суду доказів недійсності вищезазначених договорів, використання придбаних робіт у неоподатковуваних операціях.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Позиція податкового органу базується на порушеннях, начебто, допущених при здійсненні господарської діяльності контрагентом.

Таким чином, податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з вищевказаним підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.

Отже, висновки відповідача про порушення позивачем приписів податкового законодавства через нереальність господарських операцій ОСОБА_5 з ТОВ «Укрпромхімпостач» є недоведеними.

При цьому колегія суддів зауважує, що вирішення даного спірного питання судом можливе без отримання первинних документів, оскільки суть цих спірних відносин не стосується їх наявності чи відсутності, як і не стосується наявності/відсутності недоліків у цих документах.

При цьому колегія суддів не бере до уваги наявність постанови Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 06.02.2015 у справі № 201/832/15-п, яка набрала законної сили 17.02.2015 і якою визнано вину ОСОБА_6 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, яка, як зазначена даним судом підтверджується витягом з акту перевірки ТОВ "Дніпрогранітсервіс" № 9657/22-01/31780911 від 12.12.2014.

Відповідно до ч.1 ст.163-1 КУпАП відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з положень ч.4 ст.72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Разом з тим вказана постанова не є доказом у розумінні ч.4 ст.72 КАС України, який звільняв би відповідача від доведення вищенаведених обставин щодо порушення ТОВ "Дніпрогранітсервіс" приписів податкового законодавства, оскільки з її змісту вбачаться відсутність дослідження місцевим судом відносин, які є спірними у межах даної адміністративної справи.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає неправомірним прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень від 29.12.2014 № НОМЕР_1 та №0009562201.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 р. у даній справі та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог ТОВ "Дніпрогранітсервіс", визнавши протиправними та скасувавши спірні податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до положень ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Дніпрогранітсервіс" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 р. у справі № 804/1607/15 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015р. у справі № 804/1607/15 скасувати та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 29.12.2014 № НОМЕР_1.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 29.12.2014 № НОМЕР_2.

Стягнути судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Дніпрогранітсервіс" у сумі 487,20 грн.

Постанова суду набирає законної сичи відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий:Н.А. Бишевська

Суддя:І.Ю. Добродняк

Суддя:Я.В. Семененко