Ухвала суду № 54940627, 16.12.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Олішевська В.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року справа №805/3016/15-а

84301, Донецька область, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Геращенка І.В., суддів Міронової Г.М., Сіваченко І.В.

секретар Челахова О.О.

за участю: представника позивача ОСОБА_2, довіреність № 03-52 від 19.12.2014 року,

представника відповідача ОСОБА_3, довіреність № 6160/10/10-012 від 28.10.2015 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Словянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17серпня 2015 року у справі № 805/3016/15-а за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Словянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області провизнання неправомірними дії щодо прийняття рішення №0007711705 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 86563,24 грн. та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

24 липня 2015 року Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» м.Маріуполь, Словянський регіональний виробничий підрозділ КП «Компанія «Вода Донбасу» м.Словянськ (далі позивач, підприємство, платник податку) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Словянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі відповідач, податковий орган) про визнання неправомірними дії щодо прийняття рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 86563,24 грн. та скасування рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 86563,24 грн. (а.с.5-11)

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17серпня 2015 року позовні вимоги задоволені частково. Скасоване рішення Словянської обєднаної державної податкової інспекції у Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 21 травня 2015 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 86536,24 грн., з яких штраф у розмірі 49620,66 грн., пеня у розмірі 36942,58 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. (а.с.132-135)

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою на прийняте рішення та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що сертифікат Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили від 29 жовтня 2014 року № 4260/05-4та від 25 листопада 2014 року №5270/05-4 не звільняє підприємство від сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування. (а.с.137-138)

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволені позову у повному обсязі, проти чого заперечував представник позивача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено й не заперечується апелянтом наступне.

Словянське регіональне виробниче управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» є відокремленим підрозділом, що входить до складу комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», перебуває на обліку як платник єдиного внеску у Словянській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області.

Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» зареєстровано в якості юридичної особи 3 вересня 2007 року за № 12661450000026990, включено до ЄДРПОУ № 00191678, та перебуває на обліку як платник податків у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Межрегіонального Головного управління Міндоходів.

Підприємство є платником єдиного внеску відповідно до статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», що підтверджується матеріалами справи, внаслідок чого відповідно до пункту першого частини другої статті 6 цього Закону зобовязаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, нарахування якого здійснюється відповідно до пункту першого частини першої статті 7 зазначеного Закону, термін сплати якого за положеннями частини восьмої статті 9 Закону за календарний місяць, встановлений не пізніше 20 числа наступного місяця.

Позивачем до контролюючого органу наданий звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за жовтень 2014 року. Відповідно до цього звіту позивачем самостійно визначено до сплати загальну суму страхових внесків у розмірі 496206,53 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем здійснювалася не своєчасна сплата визначених грошових зобовязань за жовтень 2014 року, згідно копій платіжних доручень, які маються в матеріалах справи позивачем. (а.с. 69-115)

Словянською обєднаною державною податковою інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 21 травня 2015 року № НОМЕР_1 в сумі 86563,24 грн., з яких штраф у розмірі 49620,66 грн. та пеня у розмірі 36942,58грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням підприємство подало скаргу № 05/819 від 2 червня 2015 року до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, в якій просило скасувати рішення № НОМЕР_1 від 21 травня 2015 року про застосування штрафних фінансових санкцій та нарахування пені на загальну суму 86563,24 грн.

За результатами розгляду скарги Головним управлінням Державної фіскальної служби прийнято рішення № 5916/10/05-39-10-03-12-1, відповідно до якого рішення Словянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області № НОМЕР_1 від 21 травня 2015 року залишено без змін, скарга Словянського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» - без задоволення.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності застосування податковим органом до підприємства штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в період проведення антитерористичної операції.

Спірні правовідносини регулюються нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», Інструкцією про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міндоходів України від 9 вересня 2013 року № 455 та іншими нормативно-правовими актами стосовно спірних правовідносин.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Частиною восьмою статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

За приписами пункту 12 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідальність за порушення строків сплати або несплату єдиного внеску передбачена пунктом другим частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідно до якої орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Частиною 14 цієї статті передбачено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Відповідно до пункту 7.2 розділу VII Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міндоходів України від 9 вересня 2013 року № 455, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 9. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем порушено строк сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування відповідно до самостійно визначених грошових зобовязань.

Проте, Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 11 цього Закону внесено зміни до Закону України від 8 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», а саме розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 такого змісту: платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Матеріалами справи підтверджено, що 5 листопада 2014 року позивачем до податкового органу подана заява № 02/1361 про звільнення виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», а саме нарахування, утримання, сплати єдиного внеску та подання звітності.

Підприємством отриманий сертифікат Торговопромислової палати № 1201 від 29 жовтня 2014 року, який наданий податковому органу, що підтверджується матеріалами справи. Позивачем також поданий сертифікат Торговопромислової палати № 5270/05-4 від 25 листопада 2014 року про настання обставин непереборної сили. В матеріалах справи також наявний висновок Торговопромислової палати від 3 липня 2014 року № 2005/12.12-03.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

Оцінюючи спірні відносини колегія суддів зазначає, що Тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

За положеннями статті першої цього Закону період проведення антитерористичної операції час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

З огляду на аналіз зазначених норм, колегія суддів вважає, що періодом початком проведення антитерористичної операції є 14 квітня 2014 року і зазначений правовий факт сторонами не заперечується.

На виконання абзацу третього пункту пятого статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів Україні від 2 грудня 2015 року № 1275-р затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнані такими, що втратили чинність деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України (далі Перелік).

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Словянський регіональний виробничий підрозділ Комунального підприємства Компанія «Вода Донбасу» зареєстрований за адресою: 84112, м. Словянськ, вул. Леніна, буд. 13 та відповідно до пункту 23 статті 1 Переліку м. Словянськ входить до населеного пункту, на території якого здійснювалася антитерористична операція.

В звязку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач звільняється від виконання своїх обов'язків зі сплати єдиного внеску в силу приписів Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», яким передбачено, що субєкти господарювання, які знаходяться на території проведення антитерористичної операції з 14 квітня 2014 року звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Таким чином позовні вимоги в частині скасування рішення № НОМЕР_1 від 21 травня 2015 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 86536,24 грн., з яких штраф у розмірі 49620,66 грн., пеня у розмірі 36942,58 грн. підлягають задоволенню, що правильно визначено судом першої інстанції.

Стосовно позовних вимог позивача про визнання неправомірними дії щодо прийняття рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 86563,24 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову, зокрема, суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій.

За таких обставин, з метою судового захисту порушеного права, колегія суддів визнає обґрунтованими позовні вимоги про скасування рішення № НОМЕР_1 від 21 травня 2015 року.

Отже, позовні вимоги в частині оскарження дій щодо прийняття рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 86563,24 грн. задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що оскільки позивач розташований у м. Словянськ Донецької області, яке відноситься до території, на якій здійснюється антитерористична операція, є платником єдиного соціального внеску, звернувся до податкового органу із заявою про звільнення від відповідальності, штрафні санкції та пеня за невиконання позивачем обовязків своєчасної сплати платником єдиного внеску застосовані відповідачем безпідставно. Суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача в частині скасування податкового рішення, виходячи з положень процесуальних принципів верховенства права та законності.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, зроблені судом висновки не спростовуються доводами апеляційної скарги, правильно встановлені обставини, що є підставою для залишення без змін постанови суду першої інстанції і відмови в задоволенні апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-15, 17-24, 69-72, 86, 94, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Словянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій областіна постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2015 року у справі № 805/3016/15-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2015 року у справі № 805/3016/15-а за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Словянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання неправомірними дії щодо прийняття рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 86563,24грн. та скасування рішення залишити без змін.

Ухвала постановлена 16 грудня 2015 року.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 16 грудня 2015 року. Повний текст ухвали складений та підписаний у нарадчій кімнаті 21 грудня 2015 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: І.В. Геращенко

Судді: Г.М. Міронова

ОСОБА_4