Постанова № 54940488, 02.04.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2012 р. № 2а-14363/11/1370

о 12 год., 30 хв. м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Кавка Н.І., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Приватного акціонерного товариства «ГАЛКА ДРОГОБИЧ», представник не прибувдо Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області, представник не прибувпро визнання недійсним податкового повідомлення рішення

Позивач Приватне акціонерне товариство «ГАЛКА ДРОГОБИЧ»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 20.06.2011 року.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що висновки акту перевірки та спірне податкове повідомлення рішення не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам, оскільки позивачем згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України в межах граничного строку сплати податкового зобовязання, самостійно оплачено узгоджені суми податкових зобовязань з ПДВ за жовтень 2009 року у сумі 28210,00 грн. та за листопад 2009 року у сумі 23195,00 грн. Таким чином, зазначені в акті перевірки від 17.06.2011 року про несвоєчасну сплату податкового зобовязання з ПДВ не відповідають дійсності.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав 02.04.2012 року за вхідним № 14558 клопотання у якому позовні вимоги підтримав повністю, просив справу розглядати без його участі.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяв, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовної заяви з підстав, що у випадку несплати платником податків податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та сум, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформацію. Відповідно, позивачем не вказано, що на момент здійснення оплати за підприємством числився податковий борг, в погашення якого зарахувалася сплачена сума.

Представник відповідача в судове засідання не прибула, причини неприбуття не повідомила, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання.

Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

17.06.2011 року ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області проведено документальну невиїзну перевірку дотримання вимог п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України Приватним акціонерним товариством «ГАЛКА ДРОГОБИЧ»за період з 20.11.2009 року по 30.05.2011 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 561/15-2.

В акті перевірки зазначено:

Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання за платежем ПДВ, чим порушено п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України, а саме підстава Податкова декларація з ПДВ за жовтень 2009 року, сума нарахування 28210,00 грн., граничний термін сплати узгодженого податкового зобовязання 30.11.2009 року, сума податкового боргу 10018,19 грн., дата сплати 30.05.2011 року, сума сплати 10018,19 грн.; підстава Податкова декларація з ПДВ за листопад 2009 року сума нарахування 23195,00 грн., граничний термін сплати узгодженого податкового зобовязання 30.12.2009 року, сума податкового боргу 9074,81 грн., дата сплати 30.05.2011 року, сума сплати 9074,81 грн.

Відповідно, Приватним акціонерним товариством «ГАЛКА ДРОГОБИЧ»сплачено узгоджену суму податкового зобовязання із затримкою від 31 і більше днів в сумі 19093,00 грн.

20.06.2011 року ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області, на підставі акту перевірки № 561/15-2 від 17.06.2011 року, прийнято податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1, згідно якого встановлено порушенням граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість визначеного п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, та на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку 546 календарних днів сплати сума грошового зобовязання в розмірі 19063,00 грн. та застосовано штраф в розмірі 20% в сумі 3818,60 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», № 2181 від 21.12.2000 року із змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 року із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно п.п. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.2.2. пункту 4.2., а також пунктом 4.3. цієї ж статті.

Згідно п. 5.1. цього ж Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 цього ж Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього ж Закону для подання податкової декларації.

Згідно п. 7.7. ст. 7 цього ж Закону, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Згідно п.п. 16.5.2. п. 16.5. ст. 16 цього ж Закону, днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

Згідно п. 57.3. ст. 57 цього ж Кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання

податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно п. 126.1. ст. 126 цього ж Кодексу, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Позивач в обґрунтування позовних вимог подав суду копії:

- Податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року; квитанції про доставку 20.11.2009 року до податкового органу податкової декларації в електронній формі;

- Податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2009 року; квитанції про доставку 18.12.2009 року до податкового органу податкової декларації в електронній формі;

- платіжного доручення № 566 від 26.11.2009 року з призначенням платежу ПДВ за жовтень 2009 року в сумі 28210,00 грн. (термін сплати 26.11.2009 року) ;

- платіжного доручення № 512 від 30.12.2009 року з призначенням платежу ПДВ за листопад 2009 року в сумі 23195,00 грн. (термін сплати 30.12.2009 року);

- виписок банку за 27.10.2009 року із зазначенням сплата ПДВ за вересень 2009 року, термін сплати 27.10.2009 року;

Судом не враховуються твердження відповідача щодо порушення позивачем вимог п. 57.1. ст. 57 та застосування штрафних санкцій на підставі ст. 126 Податкового кодексу України, оскільки сплата позивачем сум ПДВ проводилась до набрання чинності Податковим кодексом, дія якого на вказані правовідносини не поширюється, а відтак застосуванню підлягають вимоги п. 7.7. ст. 7, ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Судом не враховуються заперечення відповідача, щодо правомірності застосування штрафних санкцій, оскільки податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях, оскільки докази (вищевказані платіжні доручення), що є у справі вказують на призначення сплати таких коштів, а саме ПДВ за жовтень листопад 2009 року, відтак сплата позивачем зобовязань по податку на додану вартість за вказаний період підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно п. 1.7. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї ж Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї ж Інструкції. При цьому згідно п. 3.8. цієї ж Інструкції, «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів утримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

У податкового органу відсутні право чи обовязок самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при їх сплаті, зокрема з метою погашення податкового боргу. Докази (платіжні документи), які містяться у справі вказують на призначення платежу сплата податкових зобовязань за певний період.

Враховуючи, що судом встановлено неправильність зарахування відповідачем сплати позивачем ПДВ, однак вказане не звільняє позивача від виконання покладеного на нього обов'язку утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Неправильність зарахування відповідачем сплати позивачем ПДВ не позбавляє відповідача можливості вжиття заходів щодо примусово стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Після чого буде можливо відповідачу визначити позивачу розмір штрафу за кожну затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання.

Вказана позиція узгоджується із позицією викладеною у листі Вищого адміністративного суду України від 17.03.2009 року за № 358/13/13-09 та в ухвалі від 13.04.2010 року.

Жодних інших належних та допустимих доказів в обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного рішення відповідач суду не надав.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис зазначеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків відмовлено у наданні податкових вигод, зокрема, яким до платника податків застосовано штрафні (фінансові) санкції, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Таким чином, з врахуванням ст. 162 КАС України, податкове повідомлення рішення ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області № НОМЕР_1 від 20.06.2011 року яким до позивача застосовано штраф в розмірі 20% в сумі 3818,60 грн. є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушень п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України, відповідно відсутні підстави застосування до позивача відповідальності встановленої п. 126.1. ст. 126 Податкового кодексу України в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є субєктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області районі м. Львова № НОМЕР_1 від 20.06.2011 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «ГАЛКА ДРОГОБИЧ» (ЄДРПОУ 31945760, вул. Солоний Ставок, 27, м. Дрогобич, Львівська область) 28,23 грн. судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 09.04.2012 року.

Суддя Гавдик З.В.