Постанова № 54940451, 04.01.2016, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" січня 2016 р. Справа № 809/4367/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Матуляка Я.П.

при секретарі Щербяк В.С.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ТзОВ "Смарт Трейд Технолоджіс", вул.Каракая,24 а,м.Калуш,Калуський район, Івано-Франківська область,77300

до відповідача: Івано-Франківської митниці Головного управління ДФС України, вул.Чорновола,159,м.Івано-Франківськ,76000

про визнання протиправним та скасування рішення №206070000.2015.013476 від 04.11.2015 та картки відмови №206070000/2015/00022 від 04.11.2015,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт Трейд Технолоджіс" (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці ДФС (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів за №206070000/2015/00002/2 та картки відмови в прийняті митної декларації за №206070000/2015/00022 від 04.11.2015 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем безпідставно, невмотивовано скориговано митну вартість товару та винесено оскаржуване рішення та картку відмови в прийняті митної декларації.

В судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити з мотивів викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. На момент розгляду справи клопотань про відкладення чи повідомлення про причини неприбуття на адресу суду від відповідача не надходило.

За таких обставин, суд на підставі ч.4 ст. 128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд справи за такої явки сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 07.09.2015 року за №1, укладеного між позивачем та ТОВ "Bakerers" до митного органу декларантом позивача подано митну декларацію від 04.11.2015 року за №206070000/2015/013476 (а.с. 9, 10).

Митна вартість товару була визначена позивачем за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). На підтвердження заявлених відомостей позивачем було долучено до митної декларації наступні документи:

- зовнішньоекономічний контракт №1 від 07.09.2015 року;

- додаток 1 до контракту (специфікація);

- документ, що підтверджує вартість страхування №817/1055 від 24.05.2013;

- міжнародну товарно-транспортну накладну CMR 196697;

- рахунок-фактуру (інвойс) №FW/0004/ZAK/10/15 від 15.10.2015 року;

- пакувальні листи продавця;

- інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товарів;

- сертифікат походження товару;

- копію митної декларації країни відправлення (продавця);

- платіжне доручення в іноземній валюті №0408004 від 21.10.2015 року;

- лист ТОВ Смарт Трейд Технолоджіс з технічним описом хлібопекарського обладнання, що ввозиться за №19/23 від 04.11.2015 року.

Зазначені документи містяться в матеріалах адміністративної справи (а.с. 15-30).

Івано-Франківська митниця не погодилася із заявленою декларантом митною вартістю товару за першим методом - ціною договору, прийнявши рішення про коригування митної вартості товарів за №206070000/2015/00002/2 та оформивши картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №206070000/2015/00022 від 04.11.2015 року. Як на причину корегування митної вартості товарів та відмови у митному оформленні відповідач посилається на те, що митна вартість товару визначена за резервним методом, оскільки перший метод не застосований, у звязку з відсутністю у документах, зазначених в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за ці товари та ненадання декларантом додаткових документів: висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціальними експертними організаціями. При визначенні митної вартості товарів, відповідачем обрано джерело інформації рішенні про коригування митної вартості товарів: МД №209120000/2015/832413 від 17.08.15 року, в картці відмови в прийнятті декларації МД №209120000/2015/832413 від 11.2014 року (а.с.11-14).

Як наслідок, відповідачем прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, відповідно до якого митна вартість товару було змінена в сторону її підвищення.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам та обставинам справи, суд зазначає наступне.

Стаття 49 Митного кодексу України встановлює, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1, якої визначено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч.1, 2 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 Митного кодексу України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 цього Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст. 58 Митного кодексу України визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обовязковою при її обчисленні.

Згідно ч.6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах пятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є обєктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобовязані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, повязаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, повязаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України).

Таким чином, основним методом визначення митної вартості товару який ввозиться на територію України є - за ціною товару, у випадку якщо працівники митниці встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, обґрунтувати причину неможливості встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого товару, що вказана декларантом у митній декларації за №206070000/2015/013476 від 04.11.2015 року, визначено за основним методом, до митної декларації декларантом подано необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість ввезеного ним для здійснення митного оформлення товару печі хлібопекарські газові бувші у використанні MATADOR MK150 W (УКТЗЕД 841720900) та MIWE IDEAL 1800 (УКТЗЕД НОМЕР_1) за ціною договору.

На думку суду, відповідачем необґрунтовано застосовано положення частини 6 статті 54 Митного кодексу України, а позивачем вірно обрано метод визначення митної вартості товарів за ціною договору.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідачем не надано жодних доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, всупереч вимогам ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

В той же час, судом встановлено, що вказані документи містять інформацію щодо числових значень складових ціни митної вартості товару, що ввозився позивачем на митну територію України.

Як наслідок, суд приходить до висновку щодо необґрунтованості вимоги митного органу про надання додаткових документів за відсутності підстав передбачених ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення Івано-Франківської митниці про коригування митної вартості товарів №206070000/2015/00002/2 від 04.11.2015 є необґрунтованим, протиправним та такими, що підлягає скасуванню. Як наслідок картка відмови в прийняті митної декларації за №206070000/2015/00022 від 04.11.2015 року також підлягає до скасування.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів за №206070000/2015/000020/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №206070000/2015/00022 від 04.11.2015 року Івано-Франківської митниці ДФС.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Матуляк Я.П.

Постанова складена в повному обсязі 11.01.2016 року.