Постанова № 54940348, 10.11.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2015 р. Справа № 804/13301/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сидоренка Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Новомосковського міськрайонного центра зайнятості,

до ОСОБА_1,

про стягнення заборгованості у розмірі 4790,71 грн.

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Новомосковського міськрайонного центра зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 4790,71 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не повідомлено Новомосковський центр зайнятості щодо своєї трудової діяльності, відповідачем не виконувались зобовязання, встановлені Законом України Про зайнятість населення, у звязку з чим ним мають бути повернуті кошти, що виплачувались у вигляді допомоги по безробіттю.

Ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2015 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, до суду надав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, до суду надав клопотання про розгляд справи без його участі та заперечення. В заперечннях відповідач зазначив, що знаходився на обліку в Новомосковському міськрайонному центрі зайнятості як безробітний. 07.08.2014р. був мобілізований в Збройні Сили України. Знаходячись в областному військовому комісаріаті в м.Дніпропетровську вказував військовим , що йому потрібні документи про мобілізацію для повідомлення Новомосковського центру зайнятості, на що йому було повідомлено, що після проходження двотиждневих курсів віськова частина сама відправить всі необхідні документи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття № 1533-III від 02.03.2000 року (далі - Закон № 1533).

Відповідно до статті 1 Закону № 1533 загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття встановлені Законом України від 05.07.2012 року № 5067-VI Про зайнятість населення (далі по тексту Закон №5067).

Статтею 9 Закону №5067 передбачено, що кожен має право на соціальний захист у разі настання безробіття, що реалізується шляхом: участі в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття, яке передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття; надання безоплатних соціальних послуг, зокрема, інформаційно-консультаційних та профорієнтаційних, професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації з урахуванням попиту на ринку праці, сприяння у працевлаштуванні, зокрема, шляхом фінансової підтримки самозайнятості та реалізації підприємницької ініціативи відповідно до законодавства.

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону № 5067 безробітним є особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Пунктом 2 частини 1 статті 44 Закону № 5067 передбачено, що зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та цього Закону.

Відповідно до частини 1 ст.22 Закону № 1533 право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з частиною 3 статті 22 Закону № 1533 допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Частиною 2 статті 36 Закону № 1533 передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем 14.05.2014 року було подано заяву до Новомосковського міськрайонного центру зайнятості про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

На підставі Наказу від 19.05.2014 року № НТ140519 ОСОБА_1 надано статус безробітного з 14.05.2015р. і розпочата виплата допомоги по безробіттю.

Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за № 74 від 19.06.2015 року встановлено, що відповідач, перебуваючи на обліку в Новомосковському міськрайонному центрі зайнятості з 14.05.2014р. по 20.05.2015р. в одночас з 22.08.2014р. проходив військову службу у військовій частині А-0665, що підтверджується Витягом з наказу №90 від 22.08.2014р. по стройовій частині), де отримував грошове забезпечення і згідно Наказу Міністра оборони України №260 від 26.12.2014р. ОСОБА_1 було припинено виплату грошового забезпечення ( витяг з Наказу №42 від 26.12.2014р. по стройовій частині В-1603).

Частиною 1 статті 4 Закону № 5067 передбачається, що в Україні до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Згідно з ч.2 ст. 44 Закону № 5067 зареєстровані безробітні зобов'язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.

Таким чином, в порушення статті 36 Закону №1533 ОСОБА_1 не було повідомлено Новомосковський міськрайонний центр зайнятості про проходження військової служби у військовій частині А-0665.

Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 36 Закону № 1533 сума виплаченого забезпечення внаслідок умисного невиконання ним своїх обов'язків та зловживання ними підлягає стягненню з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, сума необґрунтовано отриманої відповідачем допомоги по безробіттю за період з 14.05.2014 року по 20.05.2015 року становить 4790,71 грн.

Про необхідність повернення вказаної суми коштів Новомосковським районним центром зайнятості направлено відповідачу ОСОБА_2 вих.№509 від 22.07.2015р..

З огляду на зазначене вище, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 4790,71 грн. є правомірними.

Відповідачем в порядку статті 71 КАС України не надано суду доказів сплати заборгованості в сумі 4790,71 грн.

Можливість вирішення спорів, які виникають у звязку зі застосуванням Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у судовому порядку, визначена статтею 39 зазначеного Закону.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги являються обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі зазначеного вище, керуючись ст. 160-163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 незаконно отримані кошти, виплачені як допомога по безробіттю у розмірі 4790,71 грн. на рахунок Новомосковського міськарайонного центру зайнятості.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя ОСОБА_3