Вирок № 54938590, 12.01.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1536/15-к

Провадження № 11-кп/779/17/2016

Категорія ч.2 ст. 296 КК України

Головуючий у 1 інстанції Струтинський Р. Р.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Кавацюка М.Ф.,

суддів Шкрібляка Ю.Д., Фіцака Т.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора, на вирок Тисменицького районного суду від 29.10.2015 року щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, обвинувачених за ст.296 ч.2 КК України, з участю секретаря с/з ОСОБА_4, прокурора Журавльова Є.Є., захисника ОСОБА_5, обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_3, -

в с т а н о в и л а :

вказаним вироком: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, не одруженого, працюючого торговим представником в ТОВ «Рошен-Прикарпаття», українця, громадянина Україна, інваліда ІІІ групи, не військовозобовязаного, не судимого,

визнанно винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст..296 ч.2 КК України та призначено йому, із застосуванням ст..69 КК України, покарання у виді штрафу в розмірі 5950 грн.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, не одруженого, працюючого на посаді налагоджувальника в ПП «Денамел», що в с.Ямниця, Тисменицького району, українця, громадянина України, військовозобовязаного, не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 296 ч.2 КК України та призначено покарання йому, із застосуванням ст. 69 КК України, покарання у виді штрафу в розмірі 5100 грн.

Питання щодо речових доказів вирішено відповідно до закону.

Стягнуто в солідарному порядку з обвинуваченого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користь держави судові витрати на проведення судових імунологічних експертиз в загальній сумі 921,60 грн.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Тисменицької міської лікарні до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь Тисменицької міської лікарні 5778 грн. спричинених збитків.

Запобіжний захід - особисте зобовязання.

За вироком суду обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, групою осіб, з мотивів явної неповаги до суспільства, вчинили грубе порушення громадського порядку, тобто хуліганство, що супроводжувалося особливою зухвалістю.

Вказане кримінальне правопорушення обвинувачені вчинили при наступних обставинах:22.03.2015 р. приблизно о 02 год. 30 хв. на території АЗК № 10 TOB «Bor рітейл», що знаходиться за адресою: м. Тисмениця, вул. К. Левицького, 114, Івано-Франківської області, справа від приміщення магазину, перебували обвинувачені ОСОБА_2 з ОСОБА_7 AM., які спільно розпивали спиртні напої, попередньо придбані у магазині АЗК. Прибули вони на територію автозаправної станції автомобілем марки «ВАЗ 2106», реєстраційний AT 0420 АС, який належить ОСОБА_2 Режим роботи автозаправної станції №10 ТзОВ «Вог рітейл» цілодобовий. У той час на зміні перебували оператор ОСОБА_8 і помічник оператора ОСОБА_9

Близько 2 год. 30 хв. на територію АЗК№ 10 ТзОВ «Вог рітейл», автомобілем марки ВАЗ-2108», реєстраційний № НОМЕР_1, прибув ОСОБА_10, який зупинився на стоянці неподалік входу в приміщення магазину АЗС.

Обвинувачені ОСОБА_2 і ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, побачивши потерпілого ОСОБА_10, безпричинно, з метою принизити людську гідність, розпочали з ним словесний конфлікт.

У ході даного конфлікту ОСОБА_2, діючи умисно, розуміючи спільно-небезпечний характер своїх дій, грубо порушуючи громадський порядок, зухвало,з мотивів явної неповаги до суспільства, бажаючи настання для ОСОБА_10 негативних наслідків, безпричинно наніс йому удар кулаком руки в область обличчя. Після чого, ОСОБА_7, діючи умисно, розуміючи, протиправний характер своїх дій, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, прагнучи принизити людську гідність і у такий спосіб самоствердитися, бажаючи спричинити ОСОБА_8 З В. тілесні ушкодження підійшов до нього та намагався вдарити кулаком в область обличчя. Проте, ОСОБА_10 вдалося уникнути ударів ОСОБА_11, після чого він направився до багажного відділення свого автомобіля, де взяв канцелярський ніж і резиновий молоток, щоб використати з метою свого захисту.

Не припиняючи своїх спільних протиправних дій, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, грубо порушуючи громадський порядок, діючи умисно, нахабно виявляючи свою зневагу до потерпілого ОСОБА_10, а також громадського порядку на території автозаправного комплексу № 10 TOB «ВОГ Рітейл», нехтуючи загальновизнаними правилами поведінки і моральності, висловлюючись нецензурною лайкою у громадському місці, ногами вибили з рук ОСОБА_10 знаряддя самозахисту - канцелярський ніж і резиновий молоток, і стали бити його ногами в різні ділянки тіла.

Від отриманих ударів ОСОБА_10 впав на землю, а ОСОБА_2, бажаючи -самоствердитися, шляхом побиття слабшого, присів на нього зверху та став наносити удари руками по обличчю та шиї. ОСОБА_7 діючи умисно, підтримав протиправні дії -ОСОБА_2 та в свою чергу наносив удари ногами ОСОБА_10 по різних ділянках тіла, знущаючись у такий спосіб над беззахисним потерпілим.

Через кілька хвилин ОСОБА_10 вдалось піднятись із землі та вирватись від ОСОБА_2 і ОСОБА_7, після чого він побоюючись за своє здоров'я та шукаючи захисту у працівників автозаправної станції зайшов всередину приміщення магазину та направився у чоловічий туалет, щоб змити кров з обличчя.

В свою чергу ОСОБА_2 та ОСОБА_12, продовжуючи свої протиправні дії спрямовані на грубе порушення громадського порядку, поєднаного із застосуванням насильства до потерпілого, зневажаючи громадський порядок та існуючі у суспільстві -загальновизнані правила поведінки і моральності розуміючи, що перебувають у громадському місці - на території автозаправної станції, забігли всередину приміщення магазину вслід за потерпілим у чоловічий туалет.

ОСОБА_2, діючи умисно, наздогнавши потерпілого у приміщенні туалету, з метою спричинення йому тілесних ушкоджень, розуміючи протиправний характер своїх дій -і бажаючи настання наслідків щодо здоров'я ОСОБА_10, вдарив його вогнегасником ззаду по голові, від чого ОСОБА_10 впав на землю.

Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_2 і ОСОБА_7, грубо порушуючи громадський порядок, діючи з особливою зухвалістю, поєднуючи свої протиправні дії із нецензурною лайкою, у туалеті стали бити ОСОБА_10 ногами у різні ділянки його тіла, спричинивши близько п'ятнадцяти ударів по голові, в область грудної клітки та інші ділянки тіла.

Внаслідок неправомірних дій обвинуваченого ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_10 було спричинено закриту черепно-мозкову травму зі струсом головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров'я. Крім цього, внаслідок неправомірних дій обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_10 було спричинено наступні тілесні ушкодження, а саме : садна в ділянках волосистої частини голови та шиї, синці і садно в ділянці обличчя, крововиливи під кон'юктиву лівого очного яблука та на слизових оболонках обох губ, поверхневу забійну рану в ділянці лівої щоки, синці в ділянках лівої вушної раковини та тулуба, синці та садна в ділянках обох верхніх і правої нижньої кінцівок, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

В своїй апеляційній скарзі прокурор вважає даний вирок незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідності призначених обвинуваченим покарань ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особам обвинувачених внаслідок мякості призначених покарань. Просить скасувати даний вирок і ухвалити новий вирок яким призначити ОСОБА_2 покарання за ч.2 ст.296 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки, призначити ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст.296 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки.

В запереченні на апеляційну скаргу захисник ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а вирок Тисменицького району від 29 жовтня 2015 року без змін.

Заслухавши доповідача, прокурора, який апеляційну скаргу підтримав і просить скасувати даний вирок та постановити новий, яким призначити обвинуваченим покарання у вигляді обмеження волі, обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх захисника ОСОБА_5, які просять вирок залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, зясувавши обставини кримінального провадження, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Таким є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_2, та ОСОБА_3, у вчиненні кримінальних правопорушеннь, за які їх засуджено і кваліфікація їх дій в апеляційній скарзі не оскаржується.

Що стосується призначення покарання, то відповідно до ст. 65 КК України, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, за яких вчинений злочин, в тому числі і ті обставини, які помякшують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Ці вимоги закону судом у повній мірі враховані не були.

Згідно положень ст. 65 ч.2 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Наведених вимог закону при постановленні вироку суд першої інстанції в повній мірі не дотримався, та здійснив порушення загальних засад призначення покарання, призначив засудженим занадто мяке покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого злочину, а тому на думку колегії суддів, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими і покарання повинно бути більш суворим.

Призначаючи обвинуваченим покарання, колегія суддів враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особи винних та обставини, що пом»якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, що помякшують покарання колегія суддів визнає, що обвинувачені розкаялися у вчиненому, негативно ставляться до вчиненого, визнали себе винними повністю, сприяли розкриттю злочину, добровільно відшкодували матеріальну і моральну шкоду, відсутність претензій потерпілого, який в своїй заяві (а.с.65, т.3) вважає, обвинувачені повинні понести відповідне покарання, передбачене чинним Кримінальним кодексом України, але із врахуванням обставин справи та осіб обвинувачених.

Обставиною, що обтяжує покарання, колегія суддів визнає вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

При цьому колегія суддів враховує дані про їх особи, а саме: позитивно характеризуються за місцем проживання та роботи, злочин вчинили вперше, засуджені працюють, займаються суспільно-корисною працею, мають незадовільний стан здоровя, ОСОБА_2 є інвалідом третьої групи.

Наведені помякшуючі покарання обставини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та дані про їх особи, колегія суддів вважає такими, що знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, але застосування ст.69 КК України є неможливим.

Виходячи з принципу доцільності колегія суддів вважає, що покарання засудженим слід призначити в межах санкції ст. 296 ч.2 КК України у виді обмеження волі.

Проте колегія суддів визнає, враховуючи наведені пом»якшуючі та обтяжуючі обставини а також дані про особи обвинувачених та те, що вони вчинили злочин середньої тяжкості і з урахуванням бездоганної поведінки та сумлінного ставлення до праці обвинувачених, що з березня 2015 року не притягувались до відповідальності, сумлінно відносяться до роботи, що вбачається із характеристик та не бачить доцільності реального відбування покарання і приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_2 і ОСОБА_3 без відбування покарання, звільнивши їх від відбування покарання з випробовуванням.

Врахуванням вищенаведених обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є частково підставною і призначене покарання буде необхідне й достатнє для виправлення засуджених та попередження нових злочинів.

Керуючись ст.ст. 393, 405, 418, 419КПК України, колегія суддів,-

засудила :

Апеляційну скаргу прокурора частково задовольнити.

Скасувати вирок Тисменицького районного суду від 29 жовтня 2015 року щодо засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частині призначеного покарання за мякістю .

Призначити покарання: ОСОБА_2 за ст. 296 ч.2 КК України два роки обмеження волі;

ОСОБА_3 за ст. 296 ч.2 КК України два роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від відбування призначених покарань, встановивши іспитовий строк кожному два роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 і ОСОБА_3 такі обовязки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Даний вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення, для всіх учасників провадження, шляхом подачі касаційних скарг.

Головуючий

Суддя Апеляційного суду М.Ф. Кавацюк

Cудді Ю.Д. Шкрібляк

ОСОБА_13

Згідно з оригіналом

Суддя Апеляційного суду

Івано-Франківської області ОСОБА_1