Вирок № 54938359, 12.01.2016, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/1733/15-к

12 січня 2016 року смт.Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Битківський Л.М., секретар Дякун М.В., за участю прокурора Соломчака Ю.О., потерпілого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани кримінальне провадження № 12015090120000349 стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, (зареєстрований по вул. Вояків ОУН_УПА, 23/1) Львівської області, громадянина України, одруженого (зі слів), судимого 29.10.2013 року Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області за ст. 185 ч.3 КК України; 02.09.2014 року Бориславським міським судом Львівської області за ст. 185 ч.1 КК України;

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України;

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 скоїв крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна вчинене повторно.

Будучи раніше судимим 29.10.2013 року Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області за ст. 185 ч.3 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік та 02.09.2014 року Бориславським міським судом Львівської області за ст. 185 ч.1 КК України до покарання у виді 4 місяців арешту, ОСОБА_2 на шлях виправлення не став, а повторно скоїв новий умисний однорідний злочин.

03.11.2015 року близько 15 год.30 хв. ОСОБА_2, перебуваючи в селищі Богородчани Івано-Франківської області, зайшов на подвіря господарства ОСОБА_1, що по вул.Довбуша, 14 з метою жебракування. Зайшовши до будинку, і, виявивши відсутність господарів, у ОСОБА_2 виник умисел на заволодіння чужим майном. Діючи умисно, з корисливих спонукань, з наміром вчинити крадіжку, ОСОБА_2 у одній з кімнат житлового будинку відчинив меблеву шафу, на полиці якої відшукав гроші в сумі 3000 грн. та 100 дол.США., що за курсом НБУ станом на 03.11.2015 року становило 2301,52 грн. З викраденими коштами ОСОБА_2 покинув будинок. Внаслідок вчиненого злочину потерпілому ОСОБА_1 спричинені матеріальні збитки на суму 5301,52 грн.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що дійсно 03.11.2015 року приїхав до селища Богородчани з метою просити кошти на лікування своїх дітей. Тому ходив селищем від хати до хати. У одному з будинків до якого він зайшов, не було господарів і у нього виник умисел на вчинення крадіжки. З цією метою він став оглядати меблеву шафу у пошуку цінностей. На одній з полиць виявив паспорт у якому знайшов грошові кошти у сумі 3000 грн. та 100 дол.США. Почувши, що в будинок хтось зайшов, заховався у ванній кімнаті, а коли був виявлений господарем, то сказав, що зайшов до будинку в туалет. Коли господар його відпустив, то з викраденими коштами з місця події втік. Частину викрадених коштів вислав своїй дружині, а іншу частину витратив на власні потреби. 100 дол.США, які викрав з житлового будинку ОСОБА_1, було вилучено у нього 05.11.2015 року працівниками міліції коли він був затриманий при вчиненні іншої крадіжки у м. Івано-Франківську. У скоєному розкаявся, заявлений потерпілим цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди визнав повністю.

Не оспорюючи фактичні обставини справи, їх кваліфікацію, підсудний вказав про недоцільність дослідження доказів по справі. Вказану позицію підтримали потерпілий та прокурор. Тому, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за предявленим обвинуваченням за ст.185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його характеристику з місця проживання, ставлення до вчиненого ним діяння, обставини, за яких злочин було вчинено. Обставиною, що обтяжує покарання є рецидив, тобто скоєння нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин. Обставинами, що помякшують покарання обвинуваченому суд визнає щире каяття і сприяння розкриттю вказаного злочину.

Виходячи з наведеного, з урахуванням особи винного, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання в межах передбачених санкцією статті 185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілого про відшкодування заподіяної матеріальної та моральної шкоди, який визнаний обвинуваченим у повному обсязі, слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винуватим у скоєнні злочину передбаченого ст. 185 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.

До вступу вироку в законну силу обраний за ухвалою Богородчанського районного суду від 23.12.2015 року запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити в силі.

Строк відбуття покарання за вказаним вироком рахувати з 23.12.2015 року, зарахувавши засудженому відповідно до ч.5 ст. 72 КК України строк попереднього увязнення з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 494,04 грн. понесених витрат на проведення експертизи у кримінальному провадженні.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 5300 грн. заподіяної майнової шкоди та 6700 грн. заподіяної моральної шкоди.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.

Суддя