Рішення № 54934877, 12.01.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/534/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Коротков В. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Короткова В.Д.

суддів Сегеди С.М., Суворова В.О.

з участю секретаря Головченко Ю.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за аліментами, пені, позбавлення батьківських прав, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 23 квітня 2015 року,

встановила:

В грудні 2014 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 19 грудня 2013 року з відповідачки на його користь стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, народження 27 січня 2012 року в розмірі ? всіх видів доходу щомісячно. В наслідок ухилення відповідачки від сплати аліментів виникла заборгованість в сумі 7276,80 грн. Позивач просив стягнути з відповідачки на його користь цю заборгованість та пеню за прострочку аліментів в сумі 12756,46 грн., а також просив позбавити відповідачку батьківських прав.

Після уточнення позову позивач просив стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за аліментами в сумі 5925 грн. та пеню за прострочення сплати аліментів за період з грудня 2013 року по березень 2015 року в сумі 16773 грн. Позовні вимоги про позбавлення відповідачки батьківських прав позивач просив залишити без розгляду.

Відповідачка позов визнала частково: не заперечувала проти наявності заборгованості в сумі 5925 грн., вважала, що пеня складає також 5925 грн. та просила зменшити розмір пені до 500 грн.

Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 23 квітня 2015 року позов задоволено частково: суд стягнув з відповідачки на користь позивача заборгованість за аліментами в сумі 5925 грн. та пеню за прострочення сплати аліментів в сумі 16773 грн. Позовні вимоги про позбавлення відповідачки батьківських прав залишені без розгляду.

В апеляційній скарзі відповідачка просить змінити рішення суду: зменшити розмір заборгованості до 3 351,15 грн., зменшити розмір пені до 500 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи заперечень на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що заборгованість за аліментами виникла з вини відповідачки, тому суд стягнув на користь позивача цю заборгованість, а також стягнув пеню за прострочення сплати аліментів.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду про стягнення заборгованості за аліментами, а також з розміром пені пеню за прострочення сплати аліментів з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 19 грудня 2013 року з відповідачки на користь позивача стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, народження 27 січня 2012 року в розмірі ? всіх видів доходу щомісячно(а.с.10-11). В наслідок ухилення відповідачки від сплати аліментів виникла заборгованість за аліментами станом на 01.03.2015року в сумі 5 925 грн., що підтверджується розрахунком державного виконавця, зробленим відповідно до ст.195 СК України(а.с.69) та не заперечувалося відповідачкою(а.с.80).

Стягуючи зазначену заборгованість, суд першої інстанції не врахував, що вона виникла при примусовому виконанні рішення про стягнення аліментів та повинна стягуватися державним виконавцем в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», а тому наявність заборгованості не потребує ухвалення судом рішення про її стягнення і це не передбачено законом. Посилання суду на ст.194 СК України є помилковим, оскільки ця стаття передбачає випадки стягнення аліментів за виконавчим листом за минулий час та заборгованості за аліментами, які стягуються за ініціативою платника відповідно до ст.187 СК України.

Тому колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за аліментами в сумі 5 925 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожний день прострочення.

Згідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006 року, передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у звязку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що заборгованість за аліментами в сумі 5925 грн. виникла з вини відповідачки, тому вона на підставі ч.1 ст.196 СК України забов»язана сплатити пеню за прострочення сплати аліментів.

Однак колегія суддів не погоджується з розрахунком пені, який визначив суд першої інстанції.

При розрахунку пені колегія суддів виходить з того, що згідно з частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобовязана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Оскільки неустойка у вигляді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобовязань, які виникають у боржника щомісяця, то і пеня має триваючий характер і обраховується за прострочення кожного зобовязання окремо.

Отже, з урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обовязку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.

Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.

З огляду на те, що аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обовязку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 16.12.2015року у справі №6-2696цс15, яка відповідно до ч.1 ст.360-7 ЦПК України має враховуватися судами загальної юрисдикції.

При розрахунку розміру пені колегія суддів виходить з розрахунку заборгованості державного виконавця станом на 01.03.2015року(а.с.68-69).

Розмір пені за період з грудня 2013 року по березень 2015 року складає:

Грудень 2013р. - 30,05грн. Х 1% Х 31дн. = 9,32грн.

Січень 2014р. - 727грн. Х 1% Х 31дн. = 225,37грн.

Лютий 2014р. 754,75грн. Х 1% Х 28дн. = 211,33грн.

Березень 2014р. 754,75грн. Х 1% Х 31дн. = 233,97грн.

Квітень ------------------------------------------------------------

Травень 2014р. 509,5грн. Х 1% Х 31дн. = 157,95грн.

Червень 2014р. 309,6грн. Х 1% Х 30дн. = 92,88грн.

Липень 2014р. 309,6грн. Х 1% Х 31дн. = 95,98грн.

Серпень 2014р. 309,6грн. Х 1% Х 31дн. = 95,98грн.

Вересень 2014р. 309,6грн. Х 1% Х 30дн. = 92,88грн.

Жовтень 2014р. 309,6грн. Х 1% Х 31дн. = 95,98грн.

Листопад 2014р. 309,6грн. Х 1% Х 30дн. = 92,88грн.

Грудень 2014р. 309,6грн. Х 1% Х 31дн. = 95,98грн.

Січень 2015р. 754,75грн. Х 1% Х 31дн. = 233,97грн.

Лютий 2015р. 754,75грн. Х 1% Х 28дн. = 211,33грн.

Березень 2015р. 254,75грн. Х 1% Х 31дн. = 78,97грн.

Всього -------------------------------------------------2 024,77грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені за прострочення сплати аліментів підлягають задоволенню частково в сумі 2024,77 грн.

Рішення суду першої інстанції в частині залишення без розгляду позовних вимог про позбавлення відповідачки ОСОБА_3 батьківських прав не оскаржується, а тому не перевіряється судом апеляційної інстанції.

Приймаючи до уваги те, що висновки суду першої інстанції частково не відповідають обставинам справи, судом не правильно застосовані норми матеріального права, рішення суду в частині стягнення заборгованості за аліментами та пені на підставі п.п.3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення цих вимог.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п.3, 4, 314 ч.2 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 23 квітня 2015 року скасувати в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованості за аліментами та пені та в цій частині ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення пені задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 пеню в сумі 2024 гривні 77 копійок.

В решті позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення пені відмовити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за аліментами в сумі 5925 гривень відмовити.

В решті рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 23 квітня 2015 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області В.Д.Коротков

ОСОБА_5

ОСОБА_6