Рішення № 54932908, 13.01.2016, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН 337/6428/15-ц

2/337/132/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

13 січня 2016 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя в складі:

головуючого судді Мурашової Н.А.

при секретарі Чалій Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом до відповідача, який мотивує тим, що вони знаходились у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано у 2009 році. Від цього шлюбу вони мають дітей - сина ОСОБА_3, 03.06.1997р.н., та неповнолітню доньку ОСОБА_4, 03.04.2007р.н., які після розірвання шлюбу залишились мешкати з нею та знаходяться на її утриманні. За судовим рішенням аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини були стягнуті з відповідача. На даний час син досяг повноліття і виплата аліментів на нього припинилась. Однак на даний час син навчається на 1 курсі денного відділення Запорізького національного технічного університету, на контрактній основі. У звязку з навчанням дитина потребує матеріальної допомоги, оскільки навчається на денній формі, не має можливості десь працювати, їй необхідні кошти на оплату навчання, проїзд до місця навчання, одяг, харчування, придбання підручників, але батько дитини матеріальної допомоги добровільно не надає, хоча має таку можливість, оскільки працює, має регулярну заробітну плату.

Просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, 03.06.1997р.н., у звязку з його навчанням у розмірі ? частини з усіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з 01.09.2015р. на весь час навчання, але не більш, ніж до 23х років.

Позивач в судове засідання не прибула, надала заяву про слухання справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала, просить їх задовольнити повністю, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача за наявними у справі доказами.

Відповідач в судове засідання не прибув, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, заяву про розгляд справи у його відсутність не надав, причини неявки не повідомив.

Суд, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим відповідно до ст.224 ЦПК України провести заочний розгляд справи у відсутність відповідача.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, просить позов задовольнити.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність третьої особи.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Суд встановив, що сторони позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3, 03.06.1997р.н. (арк.6).

ОСОБА_3 навчається на 1 курсі денної форми навчання Запорізького національного технічного університету, термін навчання на 1 курсі становить з 01.09.2015р. по 31.06.2016р., форма навчання - контрактна (арк.9).

Крім того, сторони від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_4, 03.04.2007р.н. (арк. 31).

Після розірвання шлюбу діти сторін залишились мешкати з матірю позивачкою у справі і на даний час мешкають за адресою: м.Запоріжжя, вул. Легендарна, буд.14 (арк. 28).

Рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 19.06.2009р., яке набрало законної сили 30.06.2009р., з відповідача на користь позивачки на утримання двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3, 03.06.1997р.н., та ОСОБА_4, 03.04.2007р.н., були стягнуті аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу щомісячно до повноліття дітей (арк.30).

На даний час ОСОБА_3, 03.06.1997р.н., досяг повноліття і виплата аліментів на його утримання, присуджених вказаним судовим рішенням, припинена.

Позивачка працює продавцем у ФОП ОСОБА_5 і нарахована їй заробітна плата за період з жовтня 2015 року по грудень 2015р. склала 4134,00., щомісячно по 1378,00грн. (арк. 29).

Згідно ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у звязку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобовязані утримувати їх до досягнення 23х років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком, повнолітніми дочкою, сином.

Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя та матеріальне становище дитини, стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Оцінивши обставини справи, надані суду докази в їх сукупності, суд вважає доведеною ту обставину, що син сторін ОСОБА_3 у звязку з навчанням потребує матеріальної допомоги з боку батька, оскільки форма навчання є денною, що, в свою чергу, виключає можливість власного працевлаштування, навчання відбувається на контрактній основі, потребує матеріальних витрат на оплату навчання, проїзд до місця навчання, їжу, одяг, придбання підручників та інших матеріалів для навчання. Позивачка, з якої мешкає ОСОБА_3 та на утриманні якої фактично знаходиться, має можливість надавати сину посильну матеріальну допомогу, оскільки працює, однак отримує заробітну плату в мінімальному розмірі, крім сина, що продовжує навчання, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_4, 03.04.2007р.н., крім витрат на їжу, одяг, побутові приналежності, вона несе витрати на оплату навчання сина, оскільки той навчається на контрактній основі.

Суд вважає, що відповідач як батько може надавати сину матеріальну допомогу, оскільки працездатний, офіційно працевлаштований і має регулярний дохід. Ніяких належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості надання матеріальної допомоги сину у звязку з навчанням відповідач суду не надав, до суду не прибув, свої заперечення щодо позову на виказав, будучи при цьому належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду.

Визначаючи розмір аліментів, що підлягають стягненню, суд відповідно до ст.182, 200 СК України враховує те, що син сторін ОСОБА_3 здоровий, матеріально не забезпечений, відповідач працездатний, офіційно працевлаштований, має регулярний дохід, здоровий, за судовим рішенням зобовязаний до сплати аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, 03.04.2007р.н., в розмірі, що після досягнення повноліття сином ОСОБА_3, становить 1/6 частину його доходу щомісячно до її повноліття. Ніяких належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, які могли вплинути на визначення розміру аліментів, відповідач суду не надав.

За вищевказаних обставин, а також виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає доцільним визначити розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки, як 1/6 частину з усіх видів доходу відповідача щомісячно, задовольнивши позов в цій частині частково.

При цьому, суд вважає необхідним стягнути аліменти з дня предявлення даного позову, тобто з 30.11.2015р., а не з 01.09.2015р., як того просить позивачка, оскільки відповідно до ст.191 СК України, дія якої відповідно до ст.201 СК України розповсюджується на спірні правовідносини, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня предявлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у звязку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

Ніяких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивачкою вживались заходи щодо одержання аліментів з відповідача, але вона не могла їх одержати у звязку з ухиленням відповідача від їх сплати, позивачка суду не надала. В позовній заяві остання ніяким чином не обґрунтувала необхідність стягнення аліментів саме з 01.09.2015р. Сам по собі факт початку навчання сина сторін з 01.09.2015р. не є підставою для стягнення аліментів з цього часу. Таким чином, підстав для стягнення аліментів за минулий час суд не вбачає і в цій частині позову слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги слід задовольнити частково.

Згідно з ст.88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 551,20грн.

Згідно з ст.367 ЦПК України суд вважає за можливе допустити негайне виконання рішення в частини стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.182,199-201 Сімейного Кодексу України, ст.3,4,10,11,60,61,88,212-215,224,367 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, 21.08.1975р.н., ур. м.Запоріжжя, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, 07.10.1975р.н., ур. м.Запоріжжя, РНОКПП НОМЕР_2, аліменти на утримання ОСОБА_3, 03.06.1997р.н., у звязку з продовженням навчання в розмірі 1/6 частини з усіх видів доходу (заробітку) боржника, щомісячно, починаючи з 30.11.2015р. і до закінчення навчання, тобто до 31.06.2016р., але не більше ніж до досягнення 23-х років.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, 21.08.1975р.н., ур. м.Запоріжжя, РНОКПП НОМЕР_1, на користь держави (р/р 31219206700008 в УДКС в Хортицькому районі м.Запоріжжя ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, ЄРДПОУ 38025414, отримувач УК в Хортицькому районі м.Запоріжжя, 22030001)судовий збір в сумі 551,20грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення, особами, які приймали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення - в той же строк з моменту отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Н.А.Мурашова

13.01.2016