Вирок № 54932716, 12.01.2016, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 12.01.2016

Справа № 320/9031/13-к

Провадження №1-кп/320/514/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Пономаренко Л.Е.,

при секретарі Воробйовій В.В.,

за участю:

прокурора Довгань М.А.

обвинуваченого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № 12013080140000332, відносно:

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, працюючого слюсарем КП Мирне, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_4, 18.08.2010р.н., який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України;

- ОСОБА_2, 26.09.1982року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, який має середню освіту, не працюючого, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_5, 10.02.2014 р.н,, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На початку січня 2013, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 про те, що працює охоронцем в ПІК «ААЗ Трейдінг Ко», яке згідно статусу підприємства та ст..17, ст..18, ст..19 Закону України «Про поштовий зв'язок» є оператором поштового звязку, та має доступ до матеріальних цінностей вказаного підприємства, і несе повну матеріальну відповідальність за збереження ввіреного майна з моменту отримання поштової кореспонденції і до моменту її видачі отримувачу.

24.01.2013 року приблизно о 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, з метою таємного викрадення майна ПІК «ААЗ Трейдінг Ко», домовився про спільне вчинення злочину з ОСОБА_2, розподіливши між собою злочинні ролі, згідно яких ОСОБА_1, під час знаходження на робочому місці в приміщенні ПІК «ААЗ Трейдінг Ко», розташованому за адресою: вул. Фрунзе 138, м. Мелітополь, Запорізької області, повинен був впустити у приміщення ОСОБА_2, який в свою чергу, імітуючи розбійний напад, повинен був імітувати нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1, а потім викрасти матеріальні цінності ПІК «ААЗ Трейдінг Ко».

24.01.2013 року приблизно о 23 годині 00 хвилин, ОСОБА_2, згідно з раніше розподіленою злочинною роллю, прибув за місцем роботи ОСОБА_1 за адресою : вул. Фрунзе 138, м. Мелітополь, Запорізької області, де одягнувши на обличчя шапку, діючи за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_1, імітував скоєння розбійного нападу на охоронця ОСОБА_1, після чого, із відчиненого металевого сейфу таємно викрав конверти з грошовими коштами, на загальну суму 71983, 00 (сімдесят одна тисяча девятсот вісімдесят три ) гривні, матеріально відповідальними за які є ПІК «ААЗ Трейдінг Ко», чим спричинили майнову шкоду на вказану суму.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб, що кваліфікується як кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свою вину у скоєному злочині визнали в повному обсязі, підтвердили обставини скоєного та розкаюються у скоєному. Визнають, що обставини події досудовим розслідуванням встановлено правильно. А саме на початку січня 2013 року, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 про те що працює охоронцем в ПІК «ААЗ Трейдінг Ко», і має доступ до матеріальних цінностей вказаного підприємства, та несе повну матеріальну відповідальність за збереження ввіреного йому майна з моменту отримання поштової кореспонденції і до моменту її видачі отримувачу. 24.01.2013 року приблизно о 18 годині 00 хвилин ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при зустрічі, домовилися про викрадення матеріальних цінностей з ПІК «ААЗ Трейдінг Ко» шляхом імітування розбійного нападу на вказане підприємство. 24.01.2013 року, приблизно о 23 годині 00 хвилин, ОСОБА_2, згідно з раніше встановленою домовленістю, прибув за місцем роботи ОСОБА_1 за адресою вул. Фрунзе 138, м. Мелітополь, Запорізької області, де одягнувши на обличчя шапку, імітував скоєння розбійного нападу, а саме постукав у двері підприємства на що ОСОБА_1 відчинив двері. Потім повалив ОСОБА_1 на підлогу, зімітував нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1, після чого з відчиненого сейфу, який знаходився у приміщенні викрав декілька конвертів, в яких повинні були знаходитися грошові кошти. Після чого ОСОБА_2 утік до себе додому за адресою АДРЕСА_1. По ходу слідування, не по далеку від своєї будівлі, вийняв із конвертів грошові кошти, а конверти викинув в урну. Грошові кошти не перераховував та сховав у себе по місцю мешкання під диваном.

Показання обвинувачених повністю відповідають фактичним обставинам справи, які вони не заперечують. З урахуванням повного визнання вини у вчиненні вище наведеного кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутностізаперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ст. 349 ч.3 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_1 просив суд застосувати відносно ОСОБА_1 Закон України "Про амністію" від 08.04.2014 рокуіз змінами, внесеними згідно із законом № 1246-У11 від 06.05.2014 р., та звільнити його від відбування покарання. Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав заявлене захисником клопотання, просив застосувати до нього амністію у звязку з тим, що на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 просив суд застосувати відносно нього Закон України "Про амністію" від 08.04.2014 рокуіз змінами, внесеними згідно із законом № 1246-У11 від 06.05.2014 р., та звільнити його від відбування покарання.

Потерпілий, в особі довіреного ОСОБА_6, в судове засідання не зявився, від нього надійшла заява про розгляд справи за відсутності потерпілого, позовні вимоги підтримує з урахуванням часткового відшкодування шкоди обвинуваченим ОСОБА_1, просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь ПІК «ААЗ Трейдінг Ко» матеріальну шкоду у розмірі 20225гривень, а з обвинуваченого ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 25725гривень.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в повному обсязі визнали позовні вимоги потерпілого.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні вище зазначеного кримінального правопорушення, а їх дії правильнокваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб, що кваліфікується як кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, обставини, що обтяжують і пом'якшують вину обвинуваченого, а так само дані про особу обвинуваченого.

Так, вчинене обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення відносяться до кримінального правопорушення середнього ступеня тяжкості. Однак, суд враховує, що він повністю визнав провину, щиросердно покаявся у скоєному, і своїми правдивими свідченнями сприяв встановленню істини у справі. Також судом береться до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_1 щиро розкаявся у скоєному ним злочину, частково погасив спричинений ним матеріальний збиток на суму 5500грн., раніше не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, доньку ОСОБА_4, 2010р.н., має постійне місце мешкання та позитивні характеристики за місцем проживання та роботи.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття у вчиненому.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства, призначивши покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковане його діяння, із застосуванням ст. 75 КК України, поклавши на нього обов'язки, передбачені п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, обставини, що обтяжують і пом'якшують вину обвинуваченого, а так само дані про особу обвинуваченого.

Так, вчинене обвинуваченим ОСОБА_2 кримінальне правопорушення відносяться до кримінального правопорушення середнього ступеня тяжкості. Однак, суд враховує, що він повністю визнав провину, щиросердно покаявся у скоєному, і своїми правдивими свідченнями сприяв встановленню істини у справі. Також судом береться до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_2 має на утриманні неповнолітню дитину, має постійне місце мешкання, та позитивні характеристики.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття у вчиненому.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено..

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без ізоляції його від суспільства, призначивши покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковане його діяння, із застосуванням ст. 75 КК України, поклавши на нього обов'язки, передбачені п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

Як встановленост.85 КК України, на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2ст.86 КК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2ст.1 ЗУ "Про застосування амністії в Україні"амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положеньКонституції України,Кримінального Кодексу Українита цьогоЗакону.

Статтею 3 вказаного Законувстановлено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

19.04.2014 р. набрав чинностіЗакон України "Про амністію у 2014 році" від 08 квітня 2014 р. №1185-VII. Дія цьогоЗакону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно (ст.12 названого Закону).

Відповідно дост. 9 Закону України "Про амністію у 2014 році"питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого(підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Відповідно до п."в"ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році" від 08 квітня2014 року, який набрав чинності 19 квітня 2014 року, звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно дост.12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно дост.12 КК України, підлягають особи, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років, дітей інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

З матеріалів справи вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_4, 18.08.2010р.н, обвинувачується у скоєнні злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно дост.12 КК України. Вказане кримінальне правопорушення він вчинив у 2013 році, тобто до дня набрання чинності (19 квітня 2014р.)Закону України "Про амністію у 2014 році". Свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обвинувачений визнає повністю, щиро кається у вчиненому, цивільний позов визнав повністю.

Обвинувачений ОСОБА_2 має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_5, 10.02.2014р.н., обвинувачується у скоєнні злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно дост.12 КК України. Вказане кримінальне правопорушення він вчинив у 2013 році, тобто до дня набрання чинності (19 квітня 2014р.)Закону України "Про амністію у 2014 році".Свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обвинувачений визнає повністю, щиро кається у вчиненому, цивільний позов визнав повністю.

Обмежень щодо застосування відносно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 амністії, передбаченихст.4 ЗУ "Про застосування амністії в Україні"таст.8 Закону України "Про амністію у 2014 році", судом не встановлено, амністія до них не застосовувалась.

За таких обставин суд вважає, що на обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 поширюється діяЗакону України "Про амністію у 2014 році", а тому вони підлягають звільненню від відбування покарання.

Суд роз'яснив обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2 наслідки застосування амністії, а саме: застосування амністії не звільняє їх від обов'язку відшкодувати потерпілому заподіяну кримінальним правопорушенням шкоду, а також те, що в подальшому протягом наступних десяти років амністія до них не може бути застосована.

Цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь ПІК «ААЗ Трейдінг Ко» матеріальної шкоди у розмірі 20225гривень та з обвинуваченого ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 25725гривень підлягає задоволенню, оскільки він є визнаним обвинуваченими, відповідає предявленому обвинуваченню та знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд

ЗАСУДИВ:

Обвинуваченого ОСОБА_1, 01.12.1979р.н. визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання, якщо він протягом іспитового строку в один рік шість місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України, впродовж іспитового строку на обвинуваченого ОСОБА_1 покласти обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

На підставі п."в"ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році"засудженого ОСОБА_1 повністю звільнити від відбування покарання.

Обвинуваченого ОСОБА_2, 26.09.1982р.н., визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування призначеного судом покарання, якщо він протягом іспитового строку в один рік шість місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України, впродовж іспитового строку на обвинуваченого ОСОБА_2 покласти обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

На підставі п."в"ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році"засудженого ОСОБА_2 повністю звільнити від відбування покарання.

Цивільний позов Підприємства із 100 процентним іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, 01.12.1979р.н., ін.к.2918908995, на користь Підприємства із 100 процентним іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко» ідентифікаційний код 21622958, місцезнаходження: 03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 30, матеріальну шкоду в розмірі 20225 (двадцять тисяч двісті двадцять пять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, 26.09.1982р.н., ін.к.3021920113, на користь Підприємства із 100 процентним іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко» ідентифікаційний код 21622958, місцезнаходження: 03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 30, матеріальну шкоду в розмірі 25725 (двадцять пять тисяч сімсот двадцять пять ) гривень.

Речові докази по кримінальному провадженню: - добровільно наданий диск з відео-зйомкою з камер спостережень з приміщення «ААЗ Трейдінг Ко» за адресою: м. Мелітополь, вулиця Фрунзе, 138; - вилучені 25.01.2013 мікрочастки, які були упаковані в паперові конверти; - вилучені 25.01.2013 марлеві тампони зі змивами, які були упаковані в паперові конверти, долучені до матеріалів кримінального провадження (злочину), передбаченого ст..185 ч.2 КК України залишити в матеріалах справи.

Речові докази по кримінальному провадженню: - грошові кошти в сумі 20754(двадцять тисяч сімсот пятдесят чотири) гривні, які передані на відповідальне зберігання під розписку ОСОБА_7, згідно розписки від 18.02.2013, - залишити у власності «ААЗ Трейдінг Ко».

Речові докази по кримінальному провадженню: - вилучені 25.01.2013 речі, а саме: сапоги резинові, куртка болонієва, куртка темно-синього кольору, брюки темно-синього кольору, шапка сірого кольору, гумові рукавички рожевого кольору, які упаковані в дві картонні коробки, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Мелітопольського МВ ГУМВС України в Запорізькій області, згідно квитанції № 76/13, передати у власність ОСОБА_2

Речові докази по кримінальному провадженню: - вилучені 25.01.2013 речі, а саме: полімерний пакет фіолетового кольору, в якому знаходяться полімерні та паперові конверти з пояснювальними написами «Автолюкс експрес пошта», які упаковані в дві картонні коробки, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Мелітопольського МВ ГУМВС України в Запорізькій області, згідно квитанції № 76/13, знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СУДДЯ: Л.Е.Пономаренко