Ухвала суду № 54931668, 13.01.2016, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/73/16-ц

2/264/604/2016

У Х В А Л А

13 січня 2016 року cуддя Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, розглянувши позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про припинення права власності на будинок та земельну ділянку і стягнення грошової компенсації,

В С Т А Н О В И В :

11 січня 2016 року позивачі звернулися до суду із позовом до ОСОБА_5 про припинення права власності на будинок та земельну ділянку і стягнення грошової компенсації. Також в заяві позивачі просять визнати право власності на 3/25 частини будинку, який знаходиться по вул.Рівна, будинок 41-43 у місті Маріуполі.

Ознайомившись з позовною заявою, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.4 ч. 1, ч. 5 ст.119 позовна заява повинна містити:

- ціну позову щодо вимог майнового характеру;

- до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 80 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно. Тобто відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI.

Згідно з пунктом 16 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року № 10 розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною пятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обовязок покладається на позивача.

В заявленому позові позивачі не вказують дійсну вартість майна, на яке просять визнати право власності, що унеможливлює визначення ціни позову. При цьому представлена в свідоцтві про право власності на житло від 07.03.2000 року. вартість будинку в сумі 11 грн. 09 коп. вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна на день подачі позову.

Зважаючи на те, що позивачем у позові не зазначено ціну позову та відповідно до неї не сплачено судовий збір за подачу позовної заяви майнового характеру в належному розмірі, суд вважає, що дана заява подана без додержання вимог ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху до усунення позивачем вказаних порушень ст. 119 ЦПК України, а саме: визначення ціни позову (дійсної вартості спірного майна) та оплати судового збору у належному розмірі за вимогу майнового характеру.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 119, 121 ч.1, 209 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про припинення права власності на будинок та земельну ділянку і стягнення грошової компенсації залишити без руху.

Надати позивачам строк для усунення недоліків - пять днів з дня отримання ухвали, про що їх повідомити, надіславши їм копію ухвали.

Розяснити позивачам, що в разі невиконання ухвали суду у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1