760/9385/15-ц
2-1151/16
Солом'янський районний суд м. києва
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 січня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі судді Кицюк В.С.,
за участю секретаря Рибасюк О.С.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Подолян О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Індустріальне», Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання незаконним акту залиття квартири, -
В С Т А Н О В И В:
В травні 2015 року позивач звернулася до суду із вищезазначеним позовом, в якому просила визнати незаконними акти залиття квартири АДРЕСА_1 від 29.05.2012 за №1206, від 22.08.2012 за №1356, від 23.09.2012 за №1505, від 29.10.2012 за №1590, від 12.11.2012 за №1640, мотивуючи свої вимоги з урахуванням пояснень в судовому засіданні наступним.
Позивач стверджує, що є власником квартири АДРЕСА_2 в якій вона зареєстрована та проживає.
В 2012 році відбулося залиття квартири АДРЕСА_1 і у зв`язку із чим були складені вищезазначені акти.
В подальшому власник квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 стягнув з неї в судовому порядку матеріальну та моральну шкоду, спричинену залиттям позивачем його квартири і позивач зазначає, що в основу рішення суду були покладені вищезазначені акти, які вона просить визнати незаконними.
Проте, наполягає позивач в 2014 році комісія Комунального підприємства «Індустріальне» (далі - КП «Індустріальне») прийшла до висновку, що причиною залиття квартири ОСОБА_3 була бездіяльність самого КП «Індустріальне» і це, за переконанням позивача, дає їй підстави зробити висновок про те, що акти 2012 року є незаконними.
На запитання суду, чи оспорювала вона ці акти під час розгляду справи за позовом ОСОБА_3 до неї, вона зазначила, що так, проте суд не прийняв це до уваги і рішення набрало законної сили і на даний час перебуває на примусовому виконанні у виконавчій службі.
На запитання суду, чи зверталася за викладених в позові обставин позивач можливо із заявою про перегляд даного рішення за ново виявленими обставинами, відповіла, що ні. Наполягала на тому, що її позов має бути задоволений (а.с.2-3, 31-32)
Представник відповідача Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації (далі - Солом`янська РДА) вважала, що законних підстав для задоволення позову немає. Зазначала, що вищезазначені акти взагалі не можуть бути визнані незаконними, оскільки вони не є нормативно-правовими, крім того, не породжують будь-яких прав чи обов`язків. Також звертала увагу на те, що вимоги сформульовані таким чином, що вбачається незрозумілим, якому закону ці акти не відповідають, тому що позивач просить суд визнати їх саме «незаконними». Щодо тверджень позивача про те, що нібито в 2014 році було встановлено комісією невідповідність тих обставин, які відображені в оспорюваних актах, то зазначала, що це не відповідає дійсності, оскільки такого в актах 2014 року не значиться, а належних і допустимих доказів зворотнього позивач не надала. Щодо участі Солом`янської РДА в цій справі в якості відповідача, то підкреслила, що будь-яких вимог до них позивач не заявляє, відтак взагалі є незрозумілим статус останньої по даному провадженні.
Відповідач КП «Індрустріальне» свого представника в суд не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до положень ст.74 ЦПК України (а.с.41, 53, 72, 80). Заяв чи клопотань про розгляд справи за їх відсутності також не подавали. З урахуванням належного повідомлення і зважаючи на розумні строки розгляду справи, принципи диспозитивності та змагальності судового процесу, суд вважав за можливе провести розгляд справи за його відсутності. Підстав для визнання обов`язковою явки представника даного відповідача, як на тому наполягав позивач, суд також не знайшов, оскільки це є правом сторони бути присутнім в судовому засіданні, а обов`язок стосується лише представлення суду доказів на підтвердження своїх заперечень в разі їх наявності. Суд наголошував позивачу на тому, що мотивів визнати явку такого представника обов`язковою з урахуванням предмету позову позивач в судовому засіданні не навела.
Заслухавши сторони та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Відповідно до ч.1 ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як з зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Таким чином, саме позивач розпоряджається своїми правами, в тому числі і таким чином, що сам визначає і підстав, і предмет позову, і згідно ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України в такому випадку зобов`язаний довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Позивач в судовому засіданні неодноразово акцентувала увагу на тому, що визначеним нею предметом позову є саме визнання незаконними вищезазначених актів 2012 року, а підставою позову - є те, що, на її думку, аналогічні акти тільки 2014 року містять інші відомості, аніж ті, що були зафіксовані в оспорюваних актах. Відтак, підсумовуючи викладене, заявляла, що рішення судів про стягнення з неї заборгованості за залиття квартири ОСОБА_3 є незаконними та необґрунтованими.
І саме задоволенням даного позову вбачала можливим захист свого порушеного права щодо перегляду вищенаведених рішень.
Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням, зокрема, в цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Так, заочним рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 24.09.2013 задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири, за яким з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто 1 966, 00 грн. матеріальної шкоди, 500,00 грн. моральної шкоди, 3 000,0- витрат на правову допомогу, судові витрати (а.с.5-9)
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 02.12.2013 заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд даного заочного рішення залишено без задоволення (а.с.10)
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 13.03.2014 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, вищенаведене рішення районного суду скасовано лише в частині стягнення витрат на правову допомогу, в решті вимог рішення залишено без змін (а.с.14-15)
Позивач визнала, що зверталася також зі скаргою до суду касаційної інстанції, ухвалою якого було скасовано рішення апеляції та залишено без змін рішення районного суду у цій справі, що відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України суд приймає як доказ.
Також, як вбачається з представленого самим позивачем документа - постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.06.2015 з неї дійсно стягується заборгованість в розмірі 5 466,00 грн., як ухвалено районним судом у вищенаведеному рішенні (а.с.48)
Щодо обставини, встановлених судами.
Як видно з даних довідки (форма 3) ВСП «Індустріальний» від 14 серпня 2013 року квартира АДРЕСА_1 приватизована, у ній зареєстровані власник особового рахунку ОСОБА_1, син ОСОБА_4, невістка ОСОБА_5, онука ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та підопічна ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6)
Згідно з даними акту про залиття від 29 травня 2012 року, затвердженого директором КП «Індустріальне», 19 травня 2012 року у квартирі АДРЕСА_1 сталося залиття, як встановлено комісією, у зв'язку з негерметичністю каналізаційних з'єднань в будинку (а.с.6, 16)
Як вбачається з даних акту про залиття від 22 серпня 2012 року, затвердженого директором КП «Індустріальне», щодо залиття квартири АДРЕСА_1 мешканцями квартири НОМЕР_1, в квартирі НОМЕР_1 сантехнічні мережі знаходяться у задовільному стані, витоків води не виявлено, у ванній кімнаті має місце перепланування (відсутня перегородка між ванною кімнатою та туалетом) (а.с.6, 18)
Відповідно до даних акту про залиття від 22 серпня 2012 року, затвердженого директором КП «Індустріальне», 30 липня 2012 року у квартирі АДРЕСА_1 сталося залиття (а.с.6)
Комісією виявлено, що у санвузлі квартири АДРЕСА_2 відсутній змивний бачок, замість нього прикріплена металопластикова труба, обмотана прозорою клейкою стрічкою. Також виявлено місце протікання каналізаційної мережі в патрубку з'єднання трійника та кутового подовжувача до унітазу.
Внаслідок залиття у квартирі АДРЕСА_1 було пошкоджено в туалеті стелю (0,75 кв.м.) та стіну (1 кв.м.)
Причиною залиття, як встановлено комісією, стало халатне відношення мешканців квартири НОМЕР_1 до сантехнічного обладнання, а саме невжиття заходів щодо герметизації каналізаційних відводів та вчасної заміни унітазу (а.с.6. 18)
Згідно з даними акту про залиття від 10 жовтня 2012 року, затвердженого директором КП «Індустріальне», 23 вересня 2012 року у квартирі АДРЕСА_1 сталося залиття (а.с.7)
Комісією виявлено, що причиною повторного залиття є відсутність у санвузлі квартири АДРЕСА_2 зливного бачка, замість якого прикріплена метало пластикова труба, обмотана прозорою клейкою стрічкою. Місце протікання води на з'єднанні метало пластикової труби та унітазу.
Внаслідок залиття у квартирі АДРЕСА_1 було пошкоджено в туалеті стелю (1,5 кв.м.) та стіну (1,5 кв.м.), дерев'яну декоративну стінку, віконну раму між туалетом та ванною кімнатою, у ванній кімнаті - стелю (0,75 кв.м.) та стіну (0,5 кв.м.) (а.с.7)
Причиною залиття, як встановлено комісією, стало халатне відношення мешканців квартири НОМЕР_1 до сантехнічного обладнання, а саме невжиття заходів щодо герметизації каналізаційних відводів та вчасної заміни унітазу (а.с.7)
Відповідно до даних акту про залиття від 29 жовтня 2012 року, затвердженого директором КП «Індустріальне», 06 жовтня 2012 року у квартирі АДРЕСА_1 сталося залиття.
Комісією виявлено, що відсутність у санвузлі квартири АДРЕСА_2 зливного бачка, замість якого прикріплена метало пластикова труба, обмотана прозорою клейкою стрічкою. Місце протікання води на з'єднанні метало пластикової труби та унітазу.
Внаслідок залиття у квартирі АДРЕСА_1 було пошкоджено в туалеті стелю (1,5 кв.м.) та стіну (1,5 кв.м.), віконну раму між туалетом та ванною кімнатою, у ванній кімнаті - стелю (1,1 кв.м.) та стіну (1,5 кв.м.). В туалеті пошкоджена дерев'яна декоративна стінка.
Причиною залиття, як встановлено комісією, стало самовільне втручання до сантехнічного обладнання, а саме зняття зливного бачка та під'єднання метало пластикової труби до унітазу (а.с.7, 20)
Як видно з даних акту про залиття від 12 листопада 2012 року, затвердженого директором КП «Індустріальне», 29 жовтня 2012 року у квартирі АДРЕСА_1 сталося залиття.
Комісією виявлено, що відсутність у санвузлі квартири АДРЕСА_2 зливного бачка, замість якого прикріплена метало пластикова труба, яка ущільнена монтажною піною. Місце протікання води на з'єднанні метало пластикової труби та унітазу.
Внаслідок залиття у квартирі АДРЕСА_1 було пошкоджено в туалеті стелю (1,54 кв.м.) та стіну (2,1 кв.м.), віконну раму між туалетом та ванною кімнатою, у ванній кімнаті - стелю (1,1 кв.м.) та стіну (1,5 кв.м.). В туалеті пошкоджена дерев'яна декоративна стінка.
Причиною залиття, як встановлено комісією, стало самовільне втручання до сантехнічного обладнання, а саме зняття зливного бачка та під'єднання метало пластикової труби до унітазу (а.с.7, 21)
З даних повідомлень Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 21 травня 2013 року, 01 червня 2013 року, 03 червня 2013 року вбачається, що за результатами перевірки встановлено, що власником квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_1 демонтовано внутрішню перегородку між ванною кімнатою та туалетом, що призвело до об'єднання та зміни планування санітарної зони зазначеної квартири, чим порушено п.2.27 ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення.». З метою усунення виявлених порушень Інспекція склала припис, яким висунула вимогу ОСОБА_1 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності в зазначеній квартирі.
На підставі поданих документів і матеріалів Інспекція винесла постанову, якою визнала винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП і наклала на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с.8)
Як видно з даних повідомлень Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації від 29 березня 2013 року та КП «Індустріальне» від 18 травня 2013 року керівництвом КП «Індустріальне» власнику квартири АДРЕСА_2 надавався припис щодо відновлення перегородки та встановлення зливного бачка (а.с.8)
Таким чином, суд вже надав оцінку оспорюваним на даний час позивачем актам, прийняв до уваги ті обставини, які були в них викладені. Переглядати ж в даному провадженні рішення суду, яке набрало законної сили суд повноважень не має.
Також вище встановлені обставини свідчать про те, що сама ОСОБА_1 отримувала вищенаведені рішення судів і оскаржувала у встановленому законом порядку, в тому числі не була позбавлена можливості порушувати питання про їх «незаконність».
В той же час, серед підстав позову позивач наводить інший акт, складений в 2014 році (02.09.2014), затверджений директором КП «Індустріальне» Красним І.В., згідно якого при обстеженні сантехнічного обладнання квартири АДРЕСА_2 при комісійному обстеженні було встановлено, що при візуальному обстеженні пошкоджень внутрішньо квартирних інженерних мереж за вищевказаною адресою не виявлено (в приміщенні ванни та санвузла). Однак під час демонтажу бетонного перекриття на підлозі робітниками КП «Індустріальне» встановлено пошкодження тройніка каналізаційної мережи. Працівниками проведено ремонтні роботи по усуненню аварійної ситуації на каналізаційних мережах за даною адресою (а.с.22)
Яким чином обставини, викладені в цьому акті спростовують обставини, встановлені вищенаведеними актами залиття квартири АДРЕСА_1 від 29.05.2012, 22.08.2012, 23.09.2012, 29.10.2012 та 12.11.2012 позивач не довела. Відтак суд вважає такими, що заслуговують на увагу твердження представника відповідача про те, що належних та допустимих доказів того, що обставини, викладені в акті 2014 року спростовують те, що залиття квартири АДРЕСА_1 відбулося не через встановлену вищенаведеними рішенням судів вину ОСОБА_1 заслуговують на увагу.
Повертаючись же до визначеного позивачем предмету позову - визнання актів «незаконними», то суд також вважає обґрунтованим заперечення представника відповідача в тій частині, що позивач не викладає обставини, який саме закон порушив відповідач КП «Індустріальне», складаючі такі акти чи яким положенням такого закону вони протирічать. Є також обґрунтованим заперечення представника відповідача Солом`янської РДА в тій частині, що ці акти не породжують прав чи обов`язків будь-яких осіб, вони були доказами у цивільній справі по стягненню з ОСОБА_1 шкоди, заподіяної залиттям квартири і отримали належну оцінку судами всіх інстанцій.
Таким чином, суд законних підстав для задоволення позову не знаходить.
Щодо доводів позивача про те, що обставини, встановлені актом від 02.09.2014 мають стати підставою для перегляду рішень судів про стягнення з неї шкоди, заподіяної залиттям квартири, на користь ОСОБА_3, то суд неодноразово роз`яснював позивачу в разі наявності підстав стверджувати про те, що мають місце ново виявлені обставинами, звернутися до суду із відповідною заявою, проте позивач кожного разу відмовлялася і просила розглядати справу саме за визначеним нею предметом та підставами.
Копії фотографій каналізаційних труб, які містяться в матеріалах справи суд оцінює критично, оскільки є незрозумілим що це за труби і в якій квартирі вони знаходяться, більше того, яке відношення взагалі ці фото мають до справи (а.с.23-27)
Долучені ж копії рішень Солом`янського районного суду м. Києва від 29.01.2014 (а.с.11-13) та від 03.07.2014 (а.с.97-98), а сааме обставини, які суди встановили під час їх ухвалення, висновків суду по цій справі не спростовують.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 27, 31, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Індустріальне», Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання незаконним акту залиття квартири, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом`янський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту оголошення.
Якщо апеляційну скаргу на рішення суду не було подано, рішення суду набирає законної сили через 10 днів з моменту його проголошення. В разі подання апеляційної скарги рішення суду набирає законної сили в день винесення рішення апеляційним судом або постановлення ухвали про відхилення апеляційної скарги.
Суддя - В.С. Кицюк
Судове рішення № 54930018, Солом'янський районний суд міста Києва було прийнято 13.01.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 760/9385/15-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: