Ухвала суду № 54925385, 13.01.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/1769/15-к Провадження №11-кп/773/13/16 Головуючий у 1 інстанції:Квятковський М.С. Категорія:в порядку КПК України Доповідач: Бешта Г. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2016 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Бешти Г.Б.,

суддів - Польового М.І., Силки Г.І.,

при секретарі - Гладкому В.В.,

з участю прокурора Хомича С.С.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 жовтня 2015 року, якою в клопотанні засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, інваліда 2 ї групи загального захворювання, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, про звільнення його від відбування покарання у зв'язку з хворобою - відмовлено, -

В С Т А Н О В И В :

Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області, від 28.07.2015 року, ОСОБА_2 засуджений за ч.1 і ч.3 ст.368; ст.69; ч.1 ст.70 КК України, до покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права приймати складання іспитів і заліків у студентів вищих учбових закладів та бути науковим керівником при написанні студентами вищих учбових закладів дипломних робіт, терміном на 3 (три) роки, спеціальною конфіскацією в дохід держави коштів, отриманих внаслідок вчинених злочинів, та конфіскацією всього належного йому майна у дохід держави. Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 02.10.2015 року вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.07.2015 року залишено без зміни.

ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з заявою про звільнення від відбування покарання у звязку із хворобою, мотивуючи тим, що він має незадовільний стан здоровя, що стверджується відповідними медичними документами із зазначенням переліку клінічних діагнозів захворювань (хвороб), в тому числі тих, які містяться у Додатку 12 Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоровя України, від 15.08.2014 року за №1348/5/572, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.08.2014 року за №990/25767.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 жовтня 2015 року в задоволенні клопотання ОСОБА_2 відмовлено. Своє рішення суд мотивував тим, що ОСОБА_2 засуджений за вчинення ряду тяжких злочинів, хворів ще до вчинення цих злочинів. При постановленні вироку судом було враховано стан здоровя засудженого та призначено покарання за вчинення злочинів на підставі ст.69 КК України. За таких обставин, звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання на час хвороби фактично унеможливить виконання вироку суду і таким чином він уникне покарання. Крім того, в ухвалі зазначено, що з клопотанням про звільнення від відбування покарання у звязку із хворобою має звертатись установа, в якій засуджений відбуває покарання.

Не погоджуючись з ухвалою суду, захисник засудженого ОСОБА_1 в своїй апеляції вказує на незаконність оскаржуваної ухвали, просить її скасувати та постановити нову, якою задовольнити заяву ОСОБА_2с. про звільнення його від відбування покарання за хворобою.

Посилається на те, що згідно ст. 84 КК України з клопотанням про звільнення від покарання можуть звертатись не лише особи, які захворіли під час його відбування, а й ті засуджені, які після вчинення злочину або постановлення вироку захворіли на тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання.

Заслухавши доповідача, який доповів зміст ухвали суду першої інстанції, основні доводи апеляції, захисника ОСОБА_1, який підтримав апеляцію та просив її задовольнити, прокурора, який заперечив апеляційну скаргу, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Як вбачається з положень ч. 2 ст. 84 КК України особа, яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків, за наявності підстав, передбачених ст. 84 КК України, питання про звільнення від покарання за хворобою може бути вирішено місцевим судом, визначеним у ч. 2 ст. 539 КПК України, тобто за місцем відбування покарання, на підставі подання установи, яка відає відбуванням покарання, і висновку лікарської комісії.

За смістом ст. 539 КПК України звільнення від покарання за хворобою може бути застосовано тільки у випадку, якщо засуджений занедужав на психічне або інше тяжке захворювання під час відбування покарання.

На ці положення Закону послався в своїй ухвалі суд першої інстанції.

Однак, таке положення кримінально-процесуального закону не кореспондується з положеннями ст. 84 КК України, яка передбачає звільнення від покарання не тільки осіб, які захворіли під час його відбування, а й тих засуджених, котрі після вчинення злочину або постановлення вироку захворіли на тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання і вироки щодо яких у зв'язку з цим не були виконані.

Захворювання на тяжку хворобу є підставою для звільнення особи від покарання або від подальшого його відбування лише у випадку, якщо ця хвороба не лише за своєю тяжкістю, а й за характером перешкоджає відбуванню покарання, тобто коли подальше відбування покарання загрожує життю особи або може призвести до серйозного погіршення стану здоровя чи інших тяжких наслідків.

Порушуючи питання про звільнення від відбування основного покарання за хворобою, засуджений ОСОБА_2 у своїй заяві вказав, що після вчинення злочину захворів на тяжку хворобу, яка унеможливлює відбування ним покарання, та потребує лікування в умовах стаціонару.

В порушення вимог ч. 2 ст. 84 КК України, суд першої інстанції необґрунтовано не застосував закон, який підлягав застосуванню в даному кримінальному провадженні.

З метою з'ясування стану здоров'я засудженого ОСОБА_2 апеляційним судом Волинської області було призначено судово-медичну експертизу.

Згідно висновку експерта №1443 від 08.12.2015 року ОСОБА_2 діагностовано ряд захворювань, які містяться в «Переліку захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засудженого від подальшого відбування покарання».

Зокрема зазначено, що станом на 11.11.2015 р. ОСОБА_2 має захворювання у вигляді ішемічної хвороби серця, з кардіосклерозом, стенокардією напруги, гіпертонічної хвороби з гіпертензивним серцем та серцевою недостатністю (СН) - ІІ Б, яке входить до "Переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання" згідно Додатку №12 до порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоровя України від 15.08.2014 року за №1348/5/572, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.08.2014 року за №990/25767.

Експерт ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції підтвердив факт наявності у ОСОБА_2 захворювання, яке згідно Наказу Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоровя України від 15.08.2014 року за №1348/5/572 є підставою для подання до суду матеріалів про його звільнення від відбуття покарання. Стан здоров'я ОСОБА_2 з моменту постановлення вироку значно погіршився, перебіг хвороби ускладнився.

Враховуючи дані про особу засудженого, а саме те, що він є інвалідом ІІ групи довічно, пенсіонер, тяжкість вчиненого ним злочину, дані про стан здоров'я засудженого, який з моменту постановлення вироку значно погіршився, що стверджується поясненнями експерта ОСОБА_3 та медичною документацією та виходячи з того, що наявні у нього хвороби входять до зазначеного Переліку захворювань, колегія суддів дійшла висновку , що діагностовані у ОСОБА_2 на даний час захворювання перешкоджають відбуванню основного покарання, а тому його слід звільнити від відбування основного покарання на час хвороби.

Аналогічну позицію з цього питання висловлено в ухвалі ВСУ від 24.04.2007 року, де зазначено, що засуджений, або його захисник вправі звертатись із заявою про звільнення від покарання і в той час, коли засуджений ще не відбуває покарання і залишив в силі постанову судді апеляційного суду Волинської області від 05 березня 2007 року.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 слід задовольнити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 418, 419 КПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 жовтня 2015 року щодо ОСОБА_2 скасувати та постановити нову ухвалу.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 звільнити на підставі ч.2 ст.84 КК України від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі на час хвороби.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення, на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення.

Головуючий

Судді