Ухвала суду № 54925011, 18.12.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/8569/15-ц Провадження № 22-ц/795/2394/2015 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції Косач І. А. Доповідач - Бечко Є. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3,при секретарі:ОСОБА_4,за участю:представника позивача ОСОБА_5, представника прокуратури ОСОБА_6,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 12 листопада 2015 року у справі за позовною заявою ОСОБА_7 до Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області, прокуратури міста Чернігова про зняття арешту з майна,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 12 листопада 2015 року провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_7 до Центрального відділу ДВС Чернігівського МУЮ Чернігівської області, Прокуратури м.Чернігова про зняття арешту із майна закрито, у звязку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Не погоджуючись з даною ухвалою ОСОБА_7 звернулась до суду з апеляційною скаргою та посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просила скасувати ухвалу суду та направити справу до місцевого суду для розгляду справи по суті позовних вимог.

Апелянт зазначає, що згідно ст.319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Припис ст.321 ЦК України вказує на те, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно п.2 ст.114 ЦПК України, позови про зняття арешту з майна предявляються за місцезнаходженням майна або основної його частини (виключна підсудність). Тобто, не була передбачена процедура зняття арешту з майна кримінально-процесуальним кодексом України 1960 року. Апелянт зазначає, що в постанові ВС України, на яку посилається суд першої інстанції, йде мова про виключення майна, а не зняття арешту.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки ОСОБА_7 є боржником у виконавчому провадженні, арешт майна здійснено в процесі виконання вироку Новозаводського районного суду м.Чернігова від 19 вересня 2007 року, а отже відповідно до п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України, вказаний позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Висновок суду першої інстанції про необхідність закриття провадження у справі є правильним.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 є власником 1/6 частини квартири АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.5).

Постановою слідчого в особливо важливих справах прокуратури м.Чернігова ОСОБА_8, в рамках кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.3 ст.191 КК України був накладений арешт на все майно, яке належить особисто обвинуваченій (а.с.41).

Арешт на майно позивачки було накладено слідчим в рамках розслідування ним кримінальної справи та в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством України.

Вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 вересня 2007 року ОСОБА_7 засуджено до 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, повязані з товарно-матеріальними цінностями, строком на 2 роки за злочин, передбачений ч.4 ст.191 КК України та стягнуто на користь потерпілих матеріальну та моральну шкоду.

Державним виконавцем арешт на рухоме майно позивачки було здійснено в порядку виконання вироку Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 вересня 2007 року про стягнення з позивачки матеріальної та моральної шкоди на користь потерпілих.

Відповідно до положень ст.234 КПК України дії слідчого оскаржуються у порядку, передбаченому цим Кодексом.

За наведених обставин позовна заява ОСОБА_7 не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд законно та обґрунтовано закрив провадження у вказаній цивільній справі, оскільки питання щодо скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_7 повинно вирішуватися порядку визначеному КПК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків викладених в ухвалі суду першої інстанції.

Ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального законодавства, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Ухвалу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 12 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: