Ухвала суду № 54921648, 12.01.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/9690/15-ц Провадження № 22-ц/795/143/2016 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції Філатова Л. Б. Доповідач - Бечко Є. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2016 року м.Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3,при секретарі:ОСОБА_4,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на ухвалу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 20 листопада 2015 року у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про видачу виконавчого документа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 24 лютого 2015 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 листопада 2015 року відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Альфа-Банк» про видачу виконавчого документа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 15 січня 2015 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Не погоджуючись з даною ухвалою представник ПАТ «Альфа-Банк» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу і постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву ПАТ «Альфа-Банк» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, оскільки судом було допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що закон не забороняє використовувати іноземну валюту, яка виражена у грошовому еквіваленті у гривні, Конституція України гарантує судовий захист з боку держави і визнає право кожного будь-якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Також апелянт вважає, що суд прийшов до хибного висновку, оскільки стягнення заборгованості по кредиту не носить публічно-правовий характер та не зачіпає суспільно-значимі інтереси держави чи суспільства. Заява про видачу виконавчого листа на підставі рішення третейського суду, який його ухвалив на підставі норм цивільного законодавства та Закону України «Про третейські суди» не може носити публічно-правового характеру.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та матеріали третейської справи №228-1/147/15, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відмовляючи у видачі виконавчого листа, суд першої інстанції виходив з того, що дана справа, у якій було прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду, оскільки наявність в правовідношенні щодо проведення розрахунку за договором кредиту, наданого в іноземній валюті, такої концентрації суспільно-значимих публічних елементів не дозволяє віднести такі спори до спорів суто приватного характеру між приватними особами, які можуть розглядатися в приватному порядку третейськими судами, а отже відповідно до п.2 ч.1 ст.389-10 ЦПК, п.2 ч.6 ст.56 Закону України «Про третейські суди» у видачі виконавчого листа слід відмовити.

З даним висновком суду погоджується колегія суддів апеляційного суду. Такий висновок суду першої інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 21 жовтня 2015 року у справі №6-831цс15, яка є обовязковою для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, та для всіх судів України.

Статтею 17 ЦПК України передбачено, що сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст.5 Закону України «Про третейські суди» юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Відповідно до вимог ст.12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 24 лютого 2015 року Постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» винесено рішення по справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким повністю задоволено позовні вимоги ПАТ «Альфа-Банк» про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором №SME0012078 від 24 квітня 2008 року, а саме: за кредитом 369028 грн. 80 коп., по відсотках 5005 грн. 90 коп., за пенею 20703 грн. 69 коп., та судових витрат, а саме: витрат по сплаті третейського збору в сумі 400 грн. 00 коп., та про стягнення з ОСОБА_6 на користь позивача пені за договором поруки № SME0012078/4 від 24 квітня 2008 року в розмірі 3937 грн. 26 коп. (а.с.9-11).

16 жовтня 2015 року представник ПАТ «Альфа Банк» звернувся до Новозаводського районного суду м. Чернігова з заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.

В ч.6 ст.56 Закону України «Про третейські суди» та ч.1 ст.389-10 ЦПК України зазначено вичерпний перелік підстав для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду та визначено, що суд відмовляє у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону.

Дійсно, оскільки ОСОБА_5 отримав в ПАТ «Альфа-Банк» кредит на суму 54000 доларів США, а його поручителем по грошовому зобовязанню перед банком є ОСОБА_6, отже рішення третейського суду про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника та поручителя в іноземній валюті ухвалене всупереч вимогам закону щодо порядку проведення грошових розрахунків на території України в іноземній валюті.

Норми закону щодо регулювання обігу іноземної валюти в Україні, зокрема і проведення грошових розрахунків валютними цінностями, мають публічну основу, переслідують публічний інтерес і спрямовані на досягнення результату, необхідного в публічних цілях для задоволення публічних потреб забезпечення стабільності української грошової одиниці гривні, а тому не заслуговують на увагу.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною, постановленою з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не дають підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» відхилити.

Ухвалу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 20 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: