Ухвала суду № 54921516, 17.12.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/7528/15-ц Провадження № 22-ц/795/2273/2015 Головуючий у I інстанції Маслюк Н. В. Доповідач - Мамонова О. Є.Категорія цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого судді: Мамонової О.Є.,

суддів: Висоцької Н.В., Губар В.С.,

при секретарі: Козлачковій Ю.В.

з участю: представників сторін ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 жовтня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 жовтня 2015 року задоволено частково позов ПАТ «Альфа-Банк»; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором №2402/1107/71-026 від 04 грудня 2007 року в розмірі 13957 грн. 76 коп., з них: 12954 грн. 97 коп. заборгованість по відсотках, 1002 грн. 79 коп. за пенею та 139 грн. 58 коп. судового збору; у задоволенні решти вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Альфа-Банк» просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь банку заборгованість за кредитним договором в розмірі 307303,63 грн., а саме: 293345,87 грн. - за кредитом, 12954,97 грн. по відсотках, 1002,79 грн. пені та витрати по сплаті судового збору.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення прийнято з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд неналежним чином дослідив матеріали справи, зокрема умови кредитного договору №2402/1107/71-026 від 04 грудня 2007 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_3

Заявник вказує на те, що суд не звернув жодної уваги на пп. 2.3, 3.1, 3.3, 3.8, 3.9 та 9.3 кредитного договору, який зокрема передбачає, що з підписанням цього договору сторони домовились, що будь-яке порушення позичальником ОСОБА_3 умов договору повинно розглядатися як істотне порушення договору, яке надає банку право в порядку, передбаченому цим договором та/або діючим законодавством України змінювати строки виконання позичальника за цим договором та/або незалежно від встановлених договором строків виконання зобовязань, вимагати від позичальника повернення кредиту та інших передбачених платежів та/або прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заявник наполягає на тому, що суд неналежним чином вивчивши матеріали справи ухвалив необґрунтоване рішення, позбавивши позивача можливості захисту порушених прав стосовно погашення заборгованості по кредиту та права на всебічний та неупереджений розгляд справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_1, який просив задовольнити апеляційну скаргу, представника відповідача ОСОБА_2, який наполягав на законності рішення суду першої інстанції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Частиною 1 ст. 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи частково позов ПАТ «Альфа-Банк», суд першої інстанції виходив з того, що несплата ОСОБА_3 за кредитним договором відсотків у травні та червні 2015 року не є істотним порушенням, зважаючи на те, що заборгованість по тілу кредиту відсутня, сума заборгованості по відсотках складає менше 10 відсотків суми кредиту, а тому підлягає стягненню з відповідача на користь банку поточна заборгованість по відсотках та пені, яка виникла станом на 01.07.2015 року, підстави для дострокового стягнення споживчого кредиту, строк виплати якого не настав, відсутня.

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Судом по справі встановлено, 04 грудня 2007 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №2402/1107/71-026, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 29000,00 доларів США, на строк з 04 грудня 2007 року по 03 грудня 2037 рік, на умовах, передбачених у договорі, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки передбачені цим договором (а.с.5-7).

Згідно п.1.4 кредитного договору кредитні кошти призначені для здійснення позичальником розрахунків по договору купівлі-продажу між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з метою придбання: однокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, за яким в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, ПАТ "Сведбанк" передає (відступає) ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, зокрема за кредитним договором №2402/1107/71-026 від 04 грудня 2007 року, укладеним із ОСОБА_3 (а.с.69-83).

15 червня 2012 року ПАТ «Дельта-Банк» продав ПАТ Альфа-Банк право вимоги за кредитними договорами (а.с.21-27, 86), в тому числі і до ОСОБА_3 (а.с.29, 62-64).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 01.07.2015 року загальна сума заборгованості позичальника за кредитним договором №2402/1107/71-026 від 04 грудня 2007 року становить 14629,87 дол. США, що за курсом НБУ на 01.07.2015 становить 307303,63 грн., а саме: тіло кредиту - 13965,38 доларів США, що еквівалентно 293345,87 грн., поточна заборгованість по сплаті відсотків - 616,75 доларів США за період з 01.03.2015 року по 01.07.2015 року, що еквівалентно 12954,97 грн. та пеня 47,4 доларів США за період з 01.04.2015 року по 01.07.2015 року, що еквівалентно 1002,79 грн. (а.с.16).

З вказаного розрахунку вбачається, що станом на 01.07.2015 року поточна заборгованість по тілу кредиту відсутня, наявна лише прострочена заборгованість по відсотках та пені. Починаючи з 10.03.2015 року ОСОБА_3 сплачував відсотки у меншій сумі, ніж передбачено графіком погашення кредиту, а у травні та червні 2015 року відсотки не сплатив (а.с. 61).

17 липня 2015 року ПАТ «Альфа-Банк» направив відповідачу вимогу про дострокове повернення кредиту, зазначивши загальну суму заборгованості за кредитом станом на 01.07.2015 року у розмірі 14629,87 доларів США, що еквівалентно 307303,63 грн., та не вказавши суми порушеного зобовязання, і наголосив на необхідність дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів за користування кредитом і штрафних санкцій протягом 30 календарних днів з моменту надіслання цієї вимоги (а.с.17-20).

З позовом до суду ПАТ «Альфа-Банк» звернувся 28.07.2015 року.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно п.3.1 кредитного договору позичальник зобовязується здійснювати погашення заборгованості за кредитом, шляхом внесення коштів на позичковий рахунок щомісячно, через касу банку згідно додатку № 1 (а.с.8-11), що є невідємною частиною цього договору, якщо інше не передбачено цим Договором.

Відповідно п. 3.3. проценти за користування кредитом підлягають сплаті позичальником через касу банку на рахунок нарахованих відсотків щомісячно в період з 1 по 10 число включно, за попередній календарний місяць, нараховані за останній календарний місяць фактичного користування кредитом, сплачуються Позичальником одночасно з погашенням кредиту.

У відповідності до п.6.1.4 договору, при настанні подій, зазначених у п.3.8, 3.9, 6.1.2 цього договору, банк має право вимагати погашення заборгованості в повному обсязі (суми кредиту, нарахованих процентів, комісії, штрафних санкцій).

Умовами кредитного договору, а саме пунктом 3.9 визначено, що при порушенні умов, передбачених п.5.1.8. цього договору, та/або у випадках, в яких законодавством України (в тому числі у випадках, передбачених Законом України "Про іпотеку") передбачено право дострокової вимоги виконання зобов'язань, забезпечених іпотекою, та/або якщо позичальник порушує строки платежів, встановлені п.3.1. цього договору банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів, а позичальник зобов'язаний виконати зазначене зобов'язання в порядку, передбаченому цим пунктом договору. Вимога про дострокове повернення кредиту та сплату процентів за користування ним направляється позичальникові у порядку, передбаченому п.3.10. цього договору.

Згідно п.3.10 договору, у випадках порушення умов п. п. 3.8. та/або 3.9. та/або 6.1.2 цього договору та/або умов іпотечного договору, що укладається між банком та позичальником у відповідності до п.2.1 цього договору, вимога про виконання порушеного зобов'язання направляється банком позичальнику у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом тридцяти календарних днів з моменту її надіслання банком за адресою позичальника, зазначеною в реквізитах цього договору. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного тридцятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається Банку відділенням зв'язку при відправленні листа з повідомленням про вручення.

Пунктами п.п. 8.1, 8.4 кредитного договору передбачено відповідальність за порушення строків погашення заборгованості за кредитом або строків сплати процентів за користування кредитом позичальник сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої заборгованості. Оплата пені здійснюється в національній валюті по встановленому Національним банком України офіційному курсу гривні до відповідної іноземної валюти, в якій надається кредит, на день сплати пені.

Згідно п. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо кредитодавець згідно з договором про надання споживчого кредиту одержує внаслідок порушення споживачем умов договору право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи застосування іншої санкції, він може використати таке право лише у разі: 1) затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла щонайменше - на три календарні місяці; або 2) перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; або 3) несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує п'ять відсотків суми кредиту; або 4) іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту.

Зважаючи на положення п. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» і враховуючи, що станом на 01.07.2015 року у відповідача ОСОБА_3 відсутня заборгованість по тілу кредиту, поточна заборгованість по відсотках складає 12954 грн. 97 коп., що менше 10% суми кредиту, районний суд обґрунтовано не знайшов підстав для дострокового стягнення споживчого кредиту та задовольнив частково позовні вимоги ПАТ «Альфа-Банк», стягнувши на користь позивача поточну заборгованість по відсотках та пені.

Посилання ПАТ «Альфа-Банк» на те, що районний суд залишив поза увагою п 9.3 кредитного договору апеляційний суд вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки дані умови не відповідають принципам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам верховенства права. При цьому апеляційний суд виходить з того, що споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту.

Також не можуть підставою для задоволення апеляційної скарги доводи заявника щодо невиконання боржником на день винесення рішення суду досудової вимоги про дострокове повернення кредиту, оскільки суд відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, тобто виходячи з того, що позов про стягнення заборгованості заявлений банком станом на 01.07.2015 року.

Таким чином, перевіряючи оскаржуване рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, апеляційним судом не встановлено порушень матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» - відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий:Судді: