Рішення № 54920598, 06.01.2016, Городнянський районний суд Чернігівської області

справа № 732/1536/15-ц

провадження № 2/732/6/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 січня 2016 року місто Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі : головуючого судді - Березовського О.Д., секретаря - Швачко О.В., за участі представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи - органу опіки та піклування в особі Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області Ярмак С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та позбавлення батьківських прав, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування в особі Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернулась в суд з позовною заявою до ОСОБА_5 про позбавлення останнього батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку ( доходу ), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягувати з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення донькою повноліття.

З позовної заяви виходить, що 15 липня 2012 року між сторонами було укладено шлюб. Від шлюбу у сторін є спільна дитина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка на даний час проживає разом з позивачем. 06 листопада 2014 року рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області шлюб між сторонами розірвано.

Відповідач ніякої матеріальної допомоги на утримання дитини не надавав і не надає по цей час, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, не спілкується з дитиною взагалі, тобто не дбає про її нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, так як це встановлено ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства». Донька не отримує від батька жодного подарунку на день народження, жодної іграшки. Відповідач по справі ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини, навіть не цікавився життям, не відвідував і не відвідує її вдома, в дитячому дошкільному закладі. Все вищевикладене свідчить виключно про те, що відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов'язків.

У ст. 150 СК України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме батьки зобов'язані піклуватися за виховання дитини, про її здоров'я, фізичний, духовний розвиток, готувати до самостійного життя. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Однак відповідач ухиляється від утримання дитини, її виховання, не піклується про здоров'я дитини, її фізичний, духовний розвиток. Частина 2 ст. 157 СК України передбачає, що той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею, але відповідач не здійснює цього.

Відповідач ухиляється від покладеного на нього у відповідності до ст. 180 СК України обов'язку утримувати свою дитину. Заробітну плату, яку отримує позивач, не дає їй можливості повністю забезпечити фізичний, духовний розвиток дитини, розвиток творчих та пізнавальних здібностей, уподобань дитини, розвиток обдарувань. На даний час соціальної допомоги на дитину позивач не отримує. Як відомо позивачу, аліментів відповідач нікому не платить, стягнень по виконавчим документам з відповідача не проводиться, інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків, повнолітніх дочки, сина у відповідача немає.

Ухвалою судді від 09 листопада 2015 року відкрито провадження у зазначеній справі.

У судове засідання позивач ОСОБА_4 не з'явилась, про дату, час та місце судового розгляду справи остання була повідомлена належним чином. Свої інтереси в судовому засіданні позивач доручила представляти ОСОБА_1, яка на підтвердження повноважень щодо представлення в суді інтересів позивача надала суду нотаріально посвідчену довіреність від 23.11.2015 року ( а.с. 53-54 ).

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні у повному обсязі підтримала заявлені позивачем позовні вимоги та просила суд їх задовольнити. Підтвердила обставини, які викладені позивачем в позовній заяві в обґрунтування заявлених нею позовних вимог. Вказала, що фактично сторони проживали разом з 15.07.2012 року до березня 2013 року. Винаймали житло в м. Чернігові. Оскільки відповідач працює прикордонником, то він мав переїжджати на службу в інше місце. Зібравши речі, відповідач привіз дружину з дитиною до неї, тобто до матері позивача, де і залишив. Після цього позивач та відповідач спілкувались щодо дитини лише по телефону, але при цьому відповідач не завжди виказував бажання спілкуватись. Підставою позбавлення відповідача батьківських право щодо його доньки являється ухилення останнім від виконання батьківських обов'язків. Протягом 3-х років відповідач ніякого відношення до дитини не має, своїх батьківських обов'язків не виконував. ОСОБА_5 ніколи не з'являвся до дитини, не допомагав, грошей не давав. Отриману державну допомогу при народженні дитини він витратив на придбання автомобіля та протягом 7 місяців розпоряджався щомісячними державними виплатами на дитину, поки у нього не забрала картку позивач. Всі витрати на дитину несла позивач, саме вона купувала пелюшки, одяг, продукти харчування. Протягом 3-х років відповідач не придбав та не подарував доньці жодної іграшки. Дитина має ряд хронічних захворювань ( хвороба серця, хронічний бронхіт ) у зв'язку з чим потребує постійних медичних обстежень та витрат на лікування. Натомість відповідач на обстеження до лікарні дитину не возив, матеріальної допомоги на лікування доньки не надавав. На неодноразові звернення позивача з приводу надання допомоги на придбання ліків відповідач постійно посилався на свою зайнятість. У дитячий садок відповідач також жодного разу не приходив, для дитячого садка дитині нічого не придбав. ОСОБА_6 народилась у м. Чернігові, але дитина не була прописаною протягом 3-х років, тільки 2 місяці тому відповідач дав дозвіл на те, щоб дитину прописали за місцем проживання бабусі у м. Городня. Придбані у шлюбі автомобіль, причеп до автомобіля, пральну машину відповідач забрав собі. Позивач хотіла виписати і прописати доньку в іншому місці, але відповідач не дає дозволу. Без прописки вона не може влаштувати дитину до дитячого садка. Підтвердила, що у 2013 році відповідач приїздив на день народження доньки та привіз у подарунок велосипед, не новий та для дитини десь 15 років. Позивач запропонувала йому пройти у будинок, зайшовши він поставив велосипед, але доньки навіть не взяв на руки. Також тоді відповідач подарував доньці кімнатні тапки та тілогрійку. Вже на момент судового розгляду даної справи відповідач поштою переслав доньці набір плакатів таблиці множення та алфавіту, але за пересилку заплатила саме позивач. Більше відповідач дитині нічого не дарував. Також він нікуди не брав та не водив дитину. Таке відношення до колишньої дружини і дитини, постійне ігнорування прохань позивача призвели до того, що ОСОБА_4 прийняла рішення та звернулась до суду з відповідним позовом щодо позбавлення відповідача батьківських прав відносно його доньки. На даний час позивач утримує доньку ОСОБА_6 на кошти своїх батьків та на державну допомогу у розмірі 850 грн., яку отримує у зв'язку з народженням другої дитини. Стан здоров'я дитини незадовільний, оскільки вона має ряд хронічних захворювань та потребує витрат на лікування. Підтверджує той факт, що відповідач перераховував близько 5-6 разів кошти на рахунок позивача в розмірі 1400-1800 грн.. Доводить до суду позицію позивача по даній справі, яка підтримує заявлені нею позовні вимоги, просить суд їх розглянути і прийняти у справі законне та обґрунтоване рішення. Якщо ж суд прийде до висновку, що відповідача не слід позбавляти батьківських право щодо його доньки, то нехай ОСОБА_5 і далі залишається батьком дитини, але не чинить перешкод та дасть дозвіл на прописку доньки за місцем теперішнього проживання позивача, що необхідно для послідуючого влаштування дитини до дитячого садка.

Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи останній був повідомлений належним чином. Свої інтереси в судовому засіданні відповідач доручив представляти ОСОБА_2, який на підтвердження повноважень щодо представлення в суді інтересів відповідача надав суду нотаріально посвідчену довіреність від 08.12.2015 року ( а.с. 55 ).

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні пред'явлений позов визнав частково, а саме позов в частині стягнення з відповідача аліментів на користь позивача на утримання неповнолітньої доньки визнав у повному обсязі та вказав, що відповідач згоден сплачувати аліменти на утримання доньки у розмірі визначеному позивачем у позовній заяві. Щодо позбавлення ОСОБА_5 батьківських право відносно його доньки ОСОБА_6 позов не визнав у повному обсязі та заперечував з приводу його задоволення. Зазначив, що відповідач на даний час працює старшим офіцером відділу внутрішньої безпеки по Херсонському прикордонному округу. Його робота пов'язана з частими відрядженнями та постійними переїздами. Ініціатива розлучення належала відповідачу і саме він звернувся до суду з відповідним позовом, оскільки позивач не приділяла належної уваги сім'ї, не піклувалась про побут, вчинила подружню зраду та завагітніла від іншого чоловіка. 27.05.2014 року відповідача перевели в Херсонський прикордонний загін. Він запропонував позивачу переїхати разом з ним, але вона відмовилась. Після розлучення ОСОБА_5 підтримував зв'язки з колишньою дружиною, навіть пропонував відновити стосунки, але вона не погодилась. Щомісяця відповідач перераховував на банківську картку позивача в середньому 1500-1800 грн.. На засіданні комісії з питань захисту прав дитину представник позивача ОСОБА_1 підтвердила факт надходження коштів на картку позивача. Вказав, що під час відпустки ОСОБА_5 приїздив до дитини у м. Городня та подарував їй велосипед, цукерки та фрукти. Влітку 2015 року, коли позивач хотіла відправити дитину на оздоровлення до моря, відповідач пропонував привезти дитину до нього в Херсонську область, але позивач відмовилась і відправила дитину з бабусею до м. Коблево. Близько 2 місяців тому ОСОБА_4 попросила у відповідача нотаріально посвідчений дозвіл на вивіз доньки до Російської Федерації до свого дядька, отримавши відмову, позивач погрожувала подати позов про позбавлення ОСОБА_5 батьківських право щодо доньки.

Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - органу опіки та піклування в особі Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області Ярмак С.А., яка представляє інтереси третьої особи на підставі довіреності від 28.08.2015 року № 02-16/521, у судове засідання надала письмову заяву від 06.01.2016 року з проханням продовжити розгляд справи без її участі, виходячи з висновку органу опіки та піклування в особі Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області від 05.01.2016 року № 02-16/1 висловлює позицію третьої особи по суті заявлених позовних вимог та вважає за доцільне не позбавляти батьківських прав ОСОБА_5 щодо його доньки ОСОБА_6, однак слід стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. У попередньому судовому засіданні під час судового розгляду справи представник третьої особи Ярмак С.А. по суті справи пояснила, що у жовтні 2015 року до них зверталась ОСОБА_4 з приводу питання позбавлення колишнього чоловіка ОСОБА_5 батьківських прав відносно його доньки. Комісія до складу якої входила і вона проводила обстеження умов проживання ОСОБА_4 та її дітей. За результатами обстеження умови проживання дітей були визнані добрими. Під час обстеження ОСОБА_6 про батька жодного разу не згадала. На питання щодо причин звернення до суду з приводу позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав позивач чи її матір сказали, що відповідач погрожував їм забрати дитину до себе. Родина ОСОБА_4 на обліку служби у справах дітей не перебуває та звернень щодо цієї родини до служби раніше не було.

З'ясувавши позицію сторін по суті заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення представників сторін по суті спору, з'ясувавши позицію третьої особи з приводу заявлених позовних вимог, допитавши свідків, а також дослідивши письмові докази та вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Відповідно вимог ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, зобов'язані поважати дитину.

Рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 06.11.2014 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_7, зареєстрований 15 липня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис № 1208, розірвано. Після розірвання шлюбу змінено прізвище ОСОБА_7 на «ОСОБА_7». Рішення суду набрало законної сили 17.11.2014 року ( а.с. 9-10 ).

Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданого 25.12.2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, встановлено, що ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Чернігові та її батьками значаться ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ( а.с. 8 ).

З довідки виконкому Городнянської міської ради Чернігівської області від 23.10.2015 року за вих. № 6798 вбачається, що ОСОБА_4 дійсно зареєстрована і проживає за адресою : АДРЕСА_1, та до складу її сім'ї входять : донька - ОСОБА_6, 2012 р.н., донька - ОСОБА_8, 2015 р.н.. Діти зареєстровані та проживають разом з матір'ю ( а.с. 16 ).

ОСОБА_6, 2012 року народження, з 08.09.2014 року відвідує ясла-садок № 1 м. Городня, що підтверджується відповідною довідкою ( а.с. 11 ).

З характеристики на вихованку ясла-садка № 1 м. Городні ОСОБА_6, 2012 р.н, вбачається, що дитина відвідує садок з 08.09.2014 року, вихованням дитини займається матір, яка достатньо багато часу приділяє розвитку та навчанню дитини, постійно цікавиться її успіхами, бере активну участь в житті групи. Батько ОСОБА_6 жодного разу не відвідав дитячий садок, участі у вихованні дитини не бере ( а.с. 12 ).

З характеристики на ОСОБА_4, виданої міським головою м. Городні ОСОБА_9, встановлено, що ОСОБА_4 постійно проживає в м. Городня та самостійно виховує двох малолітніх дітей : ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8. Батьки дітей не приймають участь у вихованні дітей та проживають окремо. При цьому ОСОБА_5 проживає в Херсонській області та жодного разу за три роки не з'явився в м. Городня і не відвідав свою доньку ( а.с. 14 ).

З акту обстеження умов проживання ОСОБА_4 від 23.10.2015 року встановлено, що разом з позивачем за адресою : АДРЕСА_3 проживає її донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7. Умови для проживання дитини в будинку відмінні, між матір'ю та дитиною теплі стосунки ( а.с. 18 ).

Станом на 23.12.2015 року ОСОБА_4 разом з донькою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, проживає за адресою : АДРЕСА_2. Житлово-побутові умови проживання добрі, у будинку чисто та затишно. Дитина повністю всім забезпечена та для дитини створені всі необхідні умови ( а.с. 76 ).

З довідки Городнянської центральної районної лікарні від 21.09.2015 року встановлено, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, є часто і тривало хворіючою дитиною, перебуває на диспансерному обліку у обласного кардіолога з діагнозом : незакрите овальне вікно. Потребує санаторно-курортного лікування ( а.с. 15 ).

ОСОБА_4 в період з 01.04.2011 року по 06.11.2015 року працювала на посаді слідчого слідчого відділення Городнянського РВ УМВС України в Чернігівській області, з 07.11.2015 року по 23.11.2015 року на посаді слідчого Городнянського відділення поліції Менського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області. За місцем роботи характеризується позитивно, її дохід за період з 01 квітня 2015 року по 30 вересня 2015 року склав 18354,21 грн. ( а.с. 13, 17, 72 ).

З виписки по рахунку ОСОБА_7 в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» за період з 01.01.2013 року по 21.12.2015 року встановлено, що ОСОБА_5 здійснював грошові перерахування на картку позивача, а саме 18.07.2014 року - 1600 грн., 18.08.2014 року - 1100 грн., 20.09.2014 року - 1500 грн., 18.10.2014 року - 1600 грн., 15.11.2014 року - 1600 грн., 20.01.2015 року - 1400 грн., 20.03.2015 року - 1600 грн., 17.04.2015 року - 1498 грн., 17.05.2015 року - 1500 грн., 14.06.2015 року 1820 грн., 18.07.2015 року - 1508 грн. ( а.с. 79-82 ).

24.12.2015 року ОСОБА_5 через ТОВ «Нова Пошта» оформив та передав на адресу ОСОБА_7 вантаж - іграшки, оголошеною вартістю - 250 грн., який отримала позивач, що підтверджується квитанцією про оплату вартості доставки ( а.с. 77-78 ).

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 показала, що вона товаришує з позивачем та вони разом працювали в правоохоронних органах. Після одруження у сім'ї ОСОБА_4 стали виникати проблеми, вона розлучилась з чоловіком та часто скаржилась їй, що останній не допомагає дитині. Від шлюбу з відповідачем ОСОБА_4 має доньку ОСОБА_6. ОСОБА_6 часто хворіє, багато коштів позивач витрачає на ліки, натомість відповідач, як їй казала позивач, матеріально їй не допомагає. Також відповідач не давав дозволу на прописку дитини за адресою місця проживання її бабусі в м. Городні. Вказане стало причиною звернення позивача з відповідним позовом, оскільки їй набридло постійно звертатись до відповідача з відповідними проханнями. Вона часто бувала в гостях у ОСОБА_4, але відповідача там ніколи не бачила. На день народження до своєї доньки він також не приїздив жодного разу.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11, яка являється сусідкою позивача, показала, що ОСОБА_5 вона жодного разу не бачила та навіть не знає як він виглядає. Вона не бачила, щоб відповідач гуляв з донькою, дарував їй подарунки, допомагав чимось. Дитиною займалась ОСОБА_4 та її матір, у садок дитину часто возив брат позивача. Позивач та дитина проживали у бабусі в м. Городня, разом вони і піклувались про ОСОБА_6.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12, яка являється подругою дитинства позивача, показала, що ОСОБА_7 виховує доньку ОСОБА_6 сама. Відповідача за весь час вона бачила лише тричі, а саме на весіллі, на хрестинах доньки та на Великдень у 2013 році. Більше вона відповідача не бачила, позивач для доньки ОСОБА_6 все робила сама. ОСОБА_5 до доньки не приїздив, нічого не купував. Коли вона провідувала позивача, то відповідача в будинку не бачила, його подарунків дитині вона теж не бачила. При цьому ОСОБА_4 сама їй казала, що відповідач не подарував доньці жодного подарунку. Позивач також жалілась їй, що вимушена сама виховувати доньку ОСОБА_6, водити її в садок, возити на обстеження до лікарні.

Стаття 19 СК України передбачає, що при розгляді судом спорів, в тому числі щодо позбавлення та поновлення батьківських прав, обов'язковою є участь органу опіки та піклування. При цьому орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно висновку органу опіки та піклування в особі Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області від 05.01.2015 року за № 02-16/1 встановлено, що на комісії з питань захисту прав дитини Городнянської райдержадміністрації від 04.01.2016 року № 1 розглянуто питання щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7. При цьому було встановлено та про це зазначено у висновку органу опіки та піклування, що ОСОБА_5 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню та утриманню малолітньої дитини, не піклується про здоров'я дитини, її фізичний та духовний розвиток, не спілкується взагалі з дитиною, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей. Дитина не отримувала від батька подарунків та іграшок на день народження, крім останнього, набір плакатів таблиці множення та алфавіту, за який потрібно було сплатити за пересилку. ОСОБА_5 не відвідував малолітню дитину ні вдома ні в дитячому дошкільному закладі. На підставі витягу з протоколу засідання комісії від 04.01.2016 року № 1, керуючись ст. 164 СК України орган опіки та піклування вважає за доцільне не позбавляти батьківських прав ОСОБА_5 відносно доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, так як це робиться в інтересах дитини, однак стягнути аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_6 ( а.с. 75 ).

Стаття 164 СК України містить вичерпні підстави позбавлення батьківських прав. Так, мати батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він : 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Пункт 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачає, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема : не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

У судовому засіданні встановлено, що малолітня ОСОБА_6 з березня 2013 року разом зі своєю матір'ю ОСОБА_4 проживає в м. Городня. Дитина відвідує дитячий садок, вихованням та утриманням дитини займається мати. Відповідач являється прикордонником, проходить службу в Херсонському прикордонному загоні. Суд вважає доведеним той факт, що відповідач не відвідує свою доньку, не приймає участі у вихованні дитини, не піклується про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. На день народження відповідач до доньки не приїздив, подарунків не дарував. Разом з тим, в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що ОСОБА_5 починаючи з липня 2014 року і по липень 2015 року включно майже щомісяця перераховував позивачу кошти на утримання доньки, у грудні 2015 року надіслав доньці іграшки. Неможливість зустріч ОСОБА_5 з донькою сторона відповідача мотивує віддаленістю місця служби відповідача від місця проживання доньки.

З огляду на обставини встановлені судом в ході судового розгляду даної цивільної справи, враховуючи висновок органу опіки та піклування щодо розв'язання спору, суд не знаходить підстав для застосування такого крайнього заходу як позбавлення батьківських прав ОСОБА_5, проте, з урахуванням конкретних обставин справи, особи відповідача, слід попередити ОСОБА_5 про необхідність змінити ставлення до виховання доньки, контроль за виконанням ним батьківських обов'язків покласти на органи опіки та піклування.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.

Відповідно до ч. 2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи те, що батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, з урахуванням складу сім'ї позивача, відсутності у сторін інших спільних неповнолітніх дітей, стану здоров'я та матеріального становища дитини, а також того, що відповідач не заперечує сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі визначеному позивачем в позовній заяві, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої доньки у розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 150, 155, 157, 164-166, 180-182 СК України, ст. ст. 10, 11, 60-61, 74, 88, 169, 174, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та позбавлення батьківських прав - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця с. Вапнярки Томашпільського району Вінницької області, громадянина України, індивідуальний ідентифікаційний номер платника податків - НОМЕР_1, зареєстрованого проживаючим за адресою : АДРЕСА_4, на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04 листопада 2015 року і до ІНФОРМАЦІЯ_11.

Стягнення суми в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позову в частині позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав відносно його доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Попередити ОСОБА_5 про необхідність змінити ставлення до доньки ОСОБА_6, поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.

Стягнути з ОСОБА_5 487 грн. 20 коп. судового збору для зарахування на рахунок № 31210206700101 УК у Городнянському районі/м.Городня/22030001, код одержувача 37715958, ГУДКУ м. Чернігів, МФО 853592.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.Д.Березовський