Рішення № 54920317, 05.01.2016, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/3958/15-ц

№ 2/688/41/16

Рішення

іменем України

05 січня 2016 року Шепетівський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючого судді Босюка В.А.

при секретарі Кулеші Л.М.

з участю позивача, її представника адвоката ОСОБА_1,

відповідача, його представника адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шепетівка справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зменшення обов'язкової частки у спадщині, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з даним позовом посилаючись на те, що 25 лютого 2014 року померла її мати ОСОБА_5, яка 16 травня 2007 року склала заповіт, згідно якого заповіла їй все належне своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, та все те, що буде їй належати на день смерті, і на що вона за законом матиме право. 19 листопада 2010 року ОСОБА_5 склала заповіт, яким заповіла своєму сину (рідному брату позивача) ОСОБА_6, який помер 05.07.2014 року, будинок № 29 по вул. Поліщука в с. Ленківці Шепетівського району, який рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 23 червня 2015 року визнано недійсним.

Заповіт 16 травня 2007 року мати склала на неї, оскільки всі турботи по догляду за матір'ю, як у фінансовому, так і в фізичному плані лягли на неї моральна підтримка, повна допомога у веденні домашнього господарства, надання медичної допомоги, проведення її лікування, а після смерті матері її поховання.

Син ОСОБА_5 - відповідач ОСОБА_4, проживаючи у сусідньому селі, матір майже не відвідував, а коли зустрічався з нею, завжди сварився, будь-якої підтримки їй не надавав, намагався все робити проти волі матері, розповсюджував інформацію, яка її ганьбила, без дозволу матері забирав собі необхідні йому речі, при розмовах з рідними висловлював бажання швидшого настання її смерті. Оскільки відповідач має право на обов'язкову частку у спадщині, як непрацездатна дитина спадкодавця, враховуючи наведені обставини, вважає, що розмір його обов'язкової частки повинен бути зменшений за рішенням суду. З врахуванням уточнених вимог просить зменшити розмір обов'язкової частки відповідача у спадщині рідного брата ОСОБА_6, яка складається із земельної ділянки площею 2,0535 га до 1/8 частки, та у спадщині матері ОСОБА_5, яка складається із земельної ділянки площею 2,0535 га та будинковолодіння по вул. Поліщука, 29 в с. Ленківці Шепетівського району до 1/16 частки.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримала, підтвердила викладені в позовній заяві обставини, пояснила, що відповідач одцурався матері, не спілкувався з нею, ображав нецензурними словами, бажав її смерті, на похоронах матері поводив себе як стороння людина, участі у ремонті батьківського будинку не приймав, лише проводив водопровід, за що мати заплатила йому гроші. Участі у лікуванні матері не приймав, мати лікувалась у неї в м. Нетішин, на поховання матері коштів не давав. Мати допомагала всім дітям. На день смерті матері було четверо дітей, тому якби не було заповіту, то кожному припадало б по 1/4 частині спадщини. Після смерті матері вона отримала допомогу у розмірі 2-х її пенсій, що становить 3400 грн.

Відповідач позов не визнав, пояснив, що проживає у сусідньому з с. Ленківці с. Чотирбоки. З 1972 по 1977 роки проживав з батьками і допомагав їм у будівництві будинку, привозив будівельні матеріали, наймав людей на виконання будівельних робіт. З матір'ю до її смерті перебував у добрих стосунках, привозив їй продукти, вугілля, брикет, дрова, провів до її будинку воду, встановив ванну, мийку, пральну машину, туалет. З позивачем був у добрих відносинах, в 2011 році зробив євроремонт у її квартирі. На поховання матері давав продукти, а дружина готовила вечерю. Після смерті матері з вини позивача стали виникати конфлікти із-за спадщини.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові докази у справі, суд знаходить в позові відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

З роз'яснень, що містяться в п. 7 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування слідує, що при вирішенні спорів про зменшення розміру обов'язкової частки у спадщині (абз. 2 ч. 1 ст. 1241 ЦК) встановленню та оцінюванню судом підлягає характер відносин між спадкодавцем та спадкоємцем, інші обставини, що мають істотне значення. Зокрема ними може визнаватися тривала відсутність спілкування між спадкодавцем і спадкоємцем, неприязні стосунки, зумовлені аморальною поведінкою спадкоємця, тощо.

Відповідно до ч. 4 ст. 1254 ЦК України, якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 і 231 цього Кодексу.

Оскільки заповіт, складений ОСОБА_5 19 листопада 2010 року на ім'я сина ОСОБА_6, рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 23 червня 2015 року, яке набрало законної сили 6 липня 2015 року, визнаний недійсним з підстав, передбачених ст. 225 ЦК України, чинність заповіту від 16 травня 2007 року вважається відновленою, тому спадкування сторонами у справі має здійснюватись по вказаному заповіту.

Судом встановлено, що 25 лютого 2014 року померла ОСОБА_5, після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно: житловий будинок з надвірними будівлями до нього за № 36 (після зміни номеру за № 29) по вул. Поліщука в с. Ленківці Шепетівського району, та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,0758 гектарів на території Ленковецької сільської ради Шепетівського району, що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії І-БВ №225638 від 26.02.2015 року, свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25.11.2005 року, державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №052992 від 16.01.2008 року.

Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_5 є її діти: позивач ОСОБА_3, відповідач ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер 05.07.2014 року у віці 54 років, що підтверджується даними свідоцтв про їх народження, свідоцтва про смерть останнього. Таким чином розмір частки кожного із спадкоємців першої черги в разі відсутності заповіту, склав би по 1/4 частині.

16 травня 2007 року ОСОБА_5 на випадок смерті зробила розпорядження, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті, і на що за законом матиме право, заповіла ОСОБА_3, про що складено заповіт, посвідчений секретарем Ленковецької сільської ради 16.05.2007 року.

Після смерті ОСОБА_5 спадщину у встановленому законом порядку прийняли позивач ОСОБА_3, як спадкоємець за заповітом, та відповідач ОСОБА_6, як спадкоємець першої черги за законом, який має право на обов'язкову частку як непрацездатний син спадкодавця, що підтверджується їх заявами відповідно від 03.03.2014 року та від 08.07.2014 року.

Допитаний судом свідок зі сторони позивача її чоловік ОСОБА_8 пояснив, що вперше відповідача побачив у 2010 році коли він проходив курс лікування у м. Нетішині. Позивач за свої кошти лікувала відповідача, який проживав у них і обіцяв відмовитися від своєї частки у спадщині. Мати позивача казала, щоб відповідача на похоронах не було, але на похоронах матері він був. Відповідач називав матір відьмою. Мати позивача казала, щоб вона розподілила спадкове майно між всіма дітьми. При житті матері відповідач проводив воду до її будинку, мати давала йому живність, яку вирощувала. Конфлікт з приводу спадкового майна між позивачем та відповідачем виник після смерті їх брата ОСОБА_8.

Свідок з боку позивача ОСОБА_9, який є двоюрідним братом сторін і перебуває з позивачем у добрих стосунках, пояснив, що позивач доглядала батьків, здійснювала їх поховання, допомагала їм по господарству, лікувала матір та братів за місцем свого проживання в м. Нетішин. Син спадкодавця ОСОБА_9 зловживав спиртними напоями. У 2012 році він допомагав копати траншею на воду, ОСОБА_5 казала йому, що давала відповідачу гроші за підведення води до її будинку, що в неї немає сина ОСОБА_10, так як останній казав, що він детдомовський.

Свідок зі сторони позивача двоюрідна сестра сторін ОСОБА_11 пояснила, що догляд ОСОБА_5 здійснювала її дочка позивач. При спілкуванні ОСОБА_5 скаржилась їй, що син ОСОБА_10 їй не допомагає, не цікавився її здоров'ям, коли вона перебувала на лікуванні у м. Нетішин. Позивач купувала труби, копала рів для підведення води до будинку матері, а відповідач виконував роботи по влаштуванню водопроводу і зі слів ОСОБА_5 знає, що вона заплатила йому за роботу. При будівництві будинку батьками, відповідач возив автомобілем будівельні матеріали. Худобу, яку вирощували батьки, розподіляли між всіма дітьми. У її присутності сварок між відповідачем та матір'ю не було.

Свідок зі сторони позивача рідний брат сторін ОСОБА_5 ОСОБА_12 пояснив, що з відповідачем у недобрих стосунках, відповідач не приходив на день народження матері, не допомагав їй, називав відьмою, допомоги у похованні матері не надавав. Особисто конфліктів між відповідачем та матір'ю не бачив. Стосунки між сторонами погіршились після смерті матері із-за того, що позивач забрала документи на будинок.

Свідок зі сторони позивача ОСОБА_13, пояснила, що позивач доглядала та похоронила матір. Чи допомагав матері відповідач не знає. До усіх дітей мати відносилась однаково. ОСОБА_5 була посварена з усіма на вулиці, тому сусіди, в тому числі й вона, до неї не ходили.

Свідок зі сторони відповідача ОСОБА_14 пояснив, що був депутатом сільської ради і знає, що відповідач допомагав батькам у будівництві будинку особисто бачив як він привозив будівельні матеріали, робив криницю, проводив воду. Відносини між відповідачем та ОСОБА_5 були нормальні, як між сином і матір'ю, посварені вони не були. Особисто знав і часто бував у ОСОБА_5 і вона йому на ОСОБА_9 не скаржилась, а скаржилась на синів ОСОБА_15 та ОСОБА_12 із-за того, що вони зловживали спиртними напоями та обзивали її. В 2014 році до смерті ОСОБА_16 тричі бачив ОСОБА_9 біля її будинку, на похорон матері ОСОБА_10 приносив продукти. Конфлікт між сторонами виник після смерті матері із-за спадщини.

Свідок зі сторони відповідача ОСОБА_17, пояснила, що на прохання ОСОБА_5 три роки працювала у неї на городі, бачила як відповідач привозив їй дрова, вугілля, їжу, проводив до будинку воду, перекривав хліва, з матір'ю він ніколи не сварився, а сварився на брата ОСОБА_9 із-за зловживання останнім алкоголем. Особисто була на похоронах ОСОБА_5 і бачила як відповідач привозив продукти, а його дружина готовила вечерю.

Свідки зі сторони відповідача ОСОБА_18, ОСОБА_19 пояснили, що відповідач допомагав батькам будувати будинок привозив будівельні матеріали, копав криницю, привозив паливо. Відносини між відповідачем та матір'ю були нормальні, сварок між ними не чули, мати на нього не скаржилась.

Свідок зі сторони відповідача ОСОБА_20 пояснила, що з 1990 року працює бухгалтером у Ленковецькій сільській раді. ОСОБА_5 кожний четвер ходила на базар і заходила у сільську раду, де казала, що син ОСОБА_10 привозив їй їсти, вугілля, дрова, разом із сусідами викопав криницю, відносини в неї з сином ОСОБА_10 були добрі, між собою вони не сварились. Протягом 2011-2013 років неодноразово бачила ОСОБА_9 з матір'ю на базарі, особисто бачила як відповідач привозив матері паливо. ОСОБА_16 зробила заповіт на будинок на сина ОСОБА_15, щоб він мав де жити до смерті, ОСОБА_9 зловживав спиртним.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що передбачено ч.3 ст. 10 ЦПК України.

При вирішенні вказаного спору відповідно до абз. 2 ч.1 ст. 1241 ЦК України підлягають встановленню відносини між спадкоємцями та спадкодавцем, а також інші обставин, які мають істотне значення, якими можуть бути тривала відсутність спілкування між спадкодавцем і спадкоємцем, неприязні стосунки, зумовлені аморальною поведінкою спадкоємця, тощо.

Аналіз досліджених в судовому засіданні доказів вказує на те, що характер відносин між відповідачем та його покійною матір'ю ОСОБА_5 не був таким, що дає підстави для зменшення його обов'язкової частки у спадщині, що відкрилась після її смерті.

Доводи позивача, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_5 ОСОБА_12, які є родичами сторін, і перебувають з позивачем у добрих стосунках, про образи відповідачем матері, відсутність допомоги останній з його боку, суд оцінює як заінтересованих у результатах справи осіб. В той же час вказані свідки, та свідок ОСОБА_13 пояснили суду, що відповідач допомагав у влаштуванні водопроводу до будинку матері, особисто конфліктів між ними не чули і не бачили, мати допомагала всім дітям і бажала, щоб позивач розподілила спадкове майно між ними, а конфлікти між сторонами виникли після смерті матері з приводу поділу спадщини.

Крім того, доводи позивача суд спростовує поясненнями свідків ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, які є сторонніми особами, не перебувають з позивачем у неприязних стосунках, тому не мають інтересу у результатах спору, в зв'язку з чим такі пояснення не викликають сумніву у їх достовірності. При цьому суд також враховує пояснення свідка ОСОБА_20, з яких слідує, що заповіт на ім'я сина ОСОБА_15 ОСОБА_5 вчинила з метою забезпечення його житлом після своєї смерті, що цей заповіт було скасовано саме за позовом ОСОБА_3

У задоволенні вимог щодо зменшення обов'язкової частки відповідача у спадщині, що відкрилась на належну рідному брату сторін ОСОБА_6 земельну ділянку суд знаходить відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1241 ЦК України, яка відноситься до глави 85 ЦК України, якою регламентовано спадкування за заповітом, обов'язкова частка спадкоємця за законом може бути зменшена лише при наявності заповіту на іншу особу.

Судом встановлено, що ОСОБА_6, як слідує з матеріалів дослідженої судом копії спадкової справи № 418/2014р., заповіту за життя ні на ім'я позивача, ні на іншу особу не вчиняв, тому позивач не може заявляти вимог про зменшення частки відповідача при спадкуванні останнім майна рідного брата, оскільки спадкування у даному випадку здійснюється за законом і частки спадкоємців, що прийняли спадщину, є рівними. ОСОБА_6 ОСОБА_15, хоч і проживав на день смерті разом з матір'ю, однак частки у спадщині після її смерті не має, оскільки по наявному заповіту на ім'я позивача вона прийняла спадщину, а він не є особою, що має право на обов'язкову частку.

Таким чином позивач не довела належними та допустимими доказами заявлених вимог, в зв'язку з чим підстав для задоволення позову не має.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зменшення обов'язкової частки у спадщині відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення в той же строк з дня отримання копії рішення, в апеляційний суд Хмельницької області через Шепетівський міськрайонний суд.

Головуючий: В.А. Босюк.