Ухвала суду № 54919627, 23.12.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи: 666/4370/2015-ц

Номер провадження: №22-ц/791/3051/15 року Головуючий в І інстанції Рядча Т.І.

Категорія Доповідач Вербицька Л.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого Л.І.Вербицької

Суддів: С.В.Радченка, А.Г. Колісниченка

ОСОБА_1Сікора

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства « ОСОБА_2 КРЕДИТ » на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 23 вересня 2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства « ОСОБА_2 КРЕДИТ » до ОСОБА_3 Геноєвича про стягнення заборгованості за кредитним договором, третя особа Дочірнє підприємство « Співдружність ініціативних працездатних інвалідів авто »,-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_2 кредит» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 23.05.2011р. між ПАТ «ОСОБА_2 кредит» та ДП «Співдружність ініціативних працездатних інвалідів авто» укладено договір кредиту №96ю/2011/05-1501/2-1, відповідно до якого банк зобовязувався надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі 2343214,00 грн. із встановленою платою за користування кредитом у розмірі 21,0% річних та комісій в розмірі та в порядку, визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в Додатку №1 до цього договору, що є невідємною складовою частиною цього Договору, з кінцевим терміном повернення всієї заборгованості за кредитним договором до 22.05.2014р. або достроково у випадках, передбачених кредитним договором.

Відповідно до останньої редакції кредитного договору, яка була закріплена Договором про внесення змін №16 від 31.03.2014р. до кредитного договору, крім іншого, встановлено, що банк зобовязувався надати позичальнику грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості в розмірі до 10056000,00 грн. із встановленою платою за користування кредитом у розмірі 21,0% річних із кінцевим терміном повернення всієї заборгованості до 30.03.2015р. та встановленим графіком зміни максимального ліміту заборгованості.

Позивач свої зобовязання за договором виконав в повному обсязі, а позичальник порушує умови кредитного договору та не сплачує платежі. Так, станом на 17.04.2015р. загальна заборгованість позичальника перед позивачем за кредитним договором становить 16751955,62 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором з врахуванням процентів, неустойки, 3% річних та індексу інфляції в загальній сумі 16751955,62 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 23.09.2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_2 кредит» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального закону.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу, представник ОСОБА_3 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним і обґрунтованим.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України порука є припиненою, оскільки кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання, який був змінений згідно п.4.4 кредитного договору, не предявив вимоги до поручителя.

Однак, до таких висновків суд дійшов в порушення норм матеріального закону та неповно зясувавши обставини, що мають значення для справи, що відповідно до п.п. 1, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення і ухвалення нового.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.05.2011р. між ПАТ «ОСОБА_2 кредит» та ДП «Співдружність ініціативних працездатних інвалідів авто» укладено Договір кредиту №96ю/2011/05-1501/2-1, відповідно до якого банк зобовязувався надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі 2343214,00 грн. із встановленою платою за користування кредитом у розмірі 21,0% річних та комісій в розмірі та в порядку, визначеному Тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в Додатку №1 до цього Договору, що є невідємною складовою частиною цього Договору, з кінцевим терміном повернення всієї заборгованості за кредитним договором до 22.05.2014р. або достроково у випадках, передбачених кредитним договором.

Відповідно до останньої редакції кредитного договору, яка була закріплена Договором про внесення змін №16 від 31.03.2014р. до кредитного договору, крім іншого, встановлено, що банк зобовязувався надати позичальнику грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості в розмірі до 10056000,00 грн. із встановленою платою за користування кредитом у розмірі 21,0% річних з кінцевим терміном повернення всієї заборгованості до 30.03.2015р. та встановленим графіком зміни максимального ліміту заборгованості з розрахунком до 5 числа кожного місяця.

З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором, між банком, позичальником та ОСОБА_3 31.03.2014р. укладено Договір поруки №04-1109/1-4, відповідно до якого відповідач зобовязався перед банком солідарно відповідати за виконання позичальником у повному обсязі зобовязань за кредитним договором (з усіма змінами та доповненнями до цього договору як укладеними, так і тими, що будуть укладені у майбутньому).

Пунктом 6.1 договору поруки передбачено, що він набирає чинності з моменту його укладення та діє до 30 березня 2020 року, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, строк дії договору поруки встановлений за домовленістю сторін у самому договорі до 30 березня 2020 року.

Згідно вимог передбачених ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

За таких обставин посилання суду на те, що умовами договору поруки визначено строк дії до повного припинення всіх зобовязань боржника не відповідає дійсним обставинам справи, а тому є необґрунтованим.

Крім того, ч.4 ст. 559 ЦК України передбачено, що шестимісячний строк предявлення вимоги до поручителя застосовується у разі, якщо строк дії договору поруки не встановлено, а тому, у спірних правовідносинах порука не є припиненою.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Розрахунок заборгованості наданий позивачем, не ос порений та іншими доказами не спростований.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, ст.ст. 530, 543, 554, 559 ЦК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства « ОСОБА_2 КРЕДИТ » задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 23 вересня 2015 року скасувати, ухвалити нове.

Позов Публічного акціонерного товариства « ОСОБА_2 КРЕДИТ » задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 Геноєвича на користь Публічного акціонерного товариства « ОСОБА_2 КРЕДИТ » заборгованість Дочірнього підприємства « Співдружність ініціативних працездатних інвалідів авто » за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 96ю/2011/05-1501/2-1 від 23 травня 2011 року у розмірі 16751955,62 грн., яка складається із суми заборгованості за кредитом: 9760228,00 грн.; суми заборгованості за процентами 2033834,66 грн.; суми пені за несвоєчасну сплату процентів 258972,02 грн.; суми пені за несвоєчасне повергнення кредиту 379502,25 грн.; 3% річних від простроченої суми процентів 44908,33 грн.; 3% річних від простроченої суми кредиту 72 829,90 грн.; індекс інфляції за час прострочки по сплаті процентів 430 427,89 грн.; індекс інфляції за час прострочення по кредиту 502652,47 грн.; штраф за прострочку кредиту 502800,00грн.; штраф за прострочку процентів 3016800,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 Геноєвича на користь Публічного акціонерного товариства « ОСОБА_2 КРЕДИТ » судові витрати у розмірі 4019,40 грн.

Рішення набирає чинності після проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ у касаційному порядку.

Головуючий Л.І. Вербицька

Судді: С.В. Радченко

ОСОБА_4