Ухвала суду № 54919570, 14.12.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2110/5857/12 Головуючий в І інстанції Решетов В.В.

Номер провадження №22-ц/791/3206/2015 Доповідач: Лісова Г.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого -ОСОБА_1Суддів:ОСОБА_2 ОСОБА_3Секретар -ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 13 листопада 2012 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки

В С Т А Н О В И Л А:

25.08.2011 року ПАТ «Мегабанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення з них солідарно на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованость за кредитним договором №485-21Пв/2007 від 30.11.2007 року на суму 28366,59 дол. США, що еквівалентно 226104,42 грн. та 4333,41 грн. пені та штрафу, на погашення якої звернути стягнення на предмет іпотеки однокімнатну квартиру №19 загальною площею 31,2 кв.м. розташовану по вул. Чорноморська,12 в м. Херсоні шляхом надання ПАТ «Мегабанк» права її продажу будь-якій особі покупцю від імені банку на підставі договору купівлі-продажу за початковою вартістю визначеною на підставі оцінки майна субєкта оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Надати право отримати витяг з Реєстру прав власності на належне ОСОБА_5 нерухоме майно та передати його в управління іпотекодержателя.

Позивач посилався на порушення боржником умов кредитного договору, прострочення платежів внаслідок чого за період з 1.09.2010 року по 30.06.2011 року утворилася заборгованість по прострочених відсотках на суму 3366,59 дол. США, що стало підставою для нарахування пені на суму 1649,97 грн., штрафу на суму 2683,44 грн. та дострокового стягнення заборгованості по кредиту.

Справа судом розглядалася повторно.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 16 жовтня 2012 року позов ПАТ «Мегабанк» до ОСОБА_5 в частині стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором №485-21Пв/2007 від 30.11.2007 року на суму 28366,59 дол. США та 4333,41 грн. неустойки було залишено без розгляду.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 13.листопада 2012 року звернено стягнення на предмет іпотеки належну ОСОБА_5 однокімнатну квартиру №19 загальною площею 31,3 кв.м. житловою площею 16,1 кв.м. розташовану в м. Херсоні по вул. Чорноморська,12 шляхом надання ПАТ «Мегабанк» права продажу будь-якій особі покупцю від імені ПАТ «Мегабанк» на підставі договору купівлі-продажу за початковою вартістю 184477,00 грн. в погашення заборгованості за кредитним договором №485-21Пв/2007 від 30.11.2007 року на загальну суму 28366,59дол. США та 4333,41 грн., що складається із залишку кредиту -25000 дол. США, залишку прострочених відсотків -3366,59 дол. США, пені за прострочення сплати відсотків -1649,97 грн., штрафу за невиконання п.3.2.3 кредитного договору 2683,44 грн.

Надано право ПАТ «Мегабанк» отримати в Херсонському ДБТІ витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно для відчуження предмета іпотеки - однокімнатної квартири №19 загальною площею 31,3 кв.м., житловою площею 16,1 кв.м., що розташована в м. Херсоні по вул. Чорноморська,12 та належить ОСОБА_5.

До реалізації предмета іпотеки передано в управління ПАТ «Мегабанк» однокімнатну квартиру №19 загальною площею 31,3 кв.м. житловою площею 16,1 кв.м. розташовану в м. Херсоні по вул. Чорноморська,12 надавши право ПАТ «Мегабанк» вживати заходів до збереження та забезпечення належного використання предмета іпотеки згідно з цільовим призначенням, укладати у якості орендодавця договори оренди з фізичними та юридичними особами, договори управління майном з направленням отриманих від управління коштів на задоволення своїх вимог за кредитним договором №485-21Пв/2007 від 30.11.2007 року, за виключенням витрат, пов'язаних з таким управлінням.

Стягнено з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Мегабанк» витрати по сплаті судового збору у сумі 1700 грн., витрати з інформаційно-технічного розгляду справи у сумі 120 грн.

В апеляційній скарзі на рішення суду, строк оскарження на яке поновлено, ОСОБА_5 просить його скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що її слід відхилити з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 30 листопада 2007 року між ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір за №485-21Пв/2007, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 25000 дол. США на строк до 29 листопада 2017 року зі сплатою 17% річних.

Додатковими угодами від 2 червня та 26 грудня 2008 року були внесені зміни до кредитного договору, згідно з якими банк надає ОСОБА_5 кредит відкриває невідновлювану кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 25000 дол. США на строк з 30 листопада 2007 року по 29 листопада 2017 року, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити 15% та 17% річних відповідно за користування грошима.

13 листопада 2008 року ПАТ «Мегабанк» уклав з ОСОБА_5 договір іпотеки, за яким позичальник передав банку належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 на забезпечення виконання основного зобовязання.

За умовами кредитного договору позичальник зобовязувався повертати кредит щомісячними платежами згідно з графіком, а також своєчасно сплачувати нараховані проценти за користування кредитом та відповідні комісійні винагороди, обумовлені договором, у строки та порядку встановлених договором (п.п1.1, п.3.2.3, п.4.2).

Оскільки відповідач порушував умови договору, то станом на 11.08.2011 року утворилася заборгованість по прострочених процентах за користування грошовими коштами в розмірі 3366,59 дол. США за період з 1.09.2010 року по 30.06.2011 року, що стало підставою для нарахування пені в розмірі 1649,97 грн. та штрафу в розмірі 2683,44 грн.

За змістом частини першої статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, - це вид забезпечення виконання зобовязання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобовязання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно з ст.589 ЦК України, ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Загальне правило про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) закріплене у статті 590 ЦК України й передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду в примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Задовольняючи позов про звернення стягнення на предмет іпотеки суд першої інстанції відповідно до вимог ст.39 Закону України «Про іпотеку» зазначив у рішенні суду розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна однокімнатної квартири №19 загальною площею 31,3 кв.м., житловою площею 16,1 кв.м. розташованої в м. Херсоні по вул. Чорноморська,12, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; зазначив також про передачу майна в управління до його реалізації банку; спосіб реалізації із застосуванням процедури продажу, встановленої ст.38 цього Закону із зазначенням початкової вартості 184477,00 грн. для його подальшої реалізації, а тому доводи відповідача, що рішення суду не відповідає вимогам ст.39 Закону України «Про іпотеку» та що передбачає одночасно два способи реалізації предмета іпотеки не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на законі.

6.08.2014 року ОСОБА_5 дав згоду ПАТ «Мегабанк» на укладення договору купівлі-продажу належної йому однокімнатної квартири АДРЕСА_1, що підтверджується нотаріально посвідченою заявою.

На виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки 23 жовтня 2014 року ПАТ «Мегабанк» продав ПП «Кріос-Д» предмет іпотеки однокімнатну квартиру №19 загальною площею 31,2 кв.м., житловою площею 16,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Чорноморська, будинок,12 за 119895 грн.

Ринкова вартість іпотечного майна в 119676 грн. на час продажу була визначена субєктом оціночної діяльності фізичною особою підприємцем ОСОБА_7, про що складено звіт з оцінки майна 2.10.2014 року.

З матеріалів справи також вбачається, що рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 13 березня 2014 року з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Мегабанк» стягнено заборгованість за цим кредитним договором №485-21Пв/2007 від 30 листопада 2007 року на загальну суму 38502,70 дол. США та 27167,16 грн., що складається із заборгованості за кредитом 25000,00 дол. США; прострочених процентів 13502,70 дол. США, штрафу і пені 27167,16 грн., а також 3427,19 грн. понесених судових витрат, що свідчить про те, що вимоги іпотекодержателя не задоволені в повному обсязі.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судом першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 13 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Г.Є. Лісова

Судді:

ОСОБА_2

ОСОБА_3