Рішення № 54919296, 24.12.2015, Комсомольський районний суд м.Херсона

Справа № 667/8697/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2015 року м. Херсон

Комсомольський районний суд м. Херсона у складі

головуючого судді Скрипніка Л.А.,

за участю секретаря Собчук Є. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за первісною позовною заявою Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Приват Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Приватбанк» про розірвання кредитного договору,

в с т а н о в и в :

Позивачі звернулись до суду із позовом до відповідача, яким просили стягнути на їх користь з ОСОБА_2 заборгованість в розмірі 28769,08 гривень за кредитним договором б/н від 21.07.2010 року, яка складається з: 11437,79 грн. заборгованості за кредитом; 14135,14 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 1350,00 грн. заборгованості за пенею та комісією, а також штрафів : 500,00 грн. фіксована частина, 1346,15 грн. процентна складова.

Позовні вимоги мотивували тим, що між сторонами 21.07.2010 року було укладено Договір б/н, за яким відповідач у день укладання такого Договору отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості. Відповідно до п.п. 2.1.1.2.3. та 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг Кліент дає свою згоду про те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням ОСОБА_3 і дає право ОСОБА_3 у будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Згідно п. 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг підписання Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту. Відповідач підтвердив свою згоду про те, що підписана заява разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг», затвердженими наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами ОСОБА_3», які викладені на банківському сайті складає між ним та ОСОБА_3 Договір. Нарахування відсотків здійснюється відповідно до п. 2.1.1.12.6 «Умов та правил надання банківських послуг», відповідно до п. 2.1.1.5.6. яких у разі невиконання зобовязань за Договором, на вимогу ОСОБА_3 позичальник має виконати зобовязання щодо повернення Кредиту (у тому числі простроченого Овердрафту), та оплатити Винагороду ОСОБА_3. При цьому відповідно до п. 1.1.2.7. Умов та правил надання банківських послуг, за витратами коштів в межах платіжного ліміту зобовязаний слідкувати власник карти, а згідно п. 2.1.1.7.6. таких Умов та правил при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобовязань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити ОСОБА_3 штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову. При цьому відповідач свої зобовязання за Договором не виконав, через що, за ним станом на 31.07.2015 року утворилась заборгованість на загальну суму 28769,08 грн., яка складається з: 11437,79 грн. заборгованості за кредитом; 14135,14 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 1350, 00 грн. заборгованості за пенею та комісією, а також штрафи у 500,00 грн. фіксованої частини та 1346,15 грн. процентної складової, що вбачається із відповідного розрахунку.

Окрім того відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ КБ «Приватбанк», яким просив суд розірвати кредитний договір укладений між сторонами 21.07.2010 року.

Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивував тим, що за спірним кредитним договором після його укладення він дійсно користувався кредитною карткою, знімав кошти та здійснював погашення заборгованості. Проте у подальшому у позивача виникли істотні зміни обставин, що не існували на час укладання спірного Договору. Так зазначає, що 14.02.2011 року він отримав тілесні ушкодження що потягли необхідність витрат на лікування. Окрім того 24.05.2014 року у м. Києві невідомі особи здійснили напад на відповідача-позивача, спричинивши йому тілесні ушкодження та викравши кредитну картку, через що відбулось звернення відповідача-позивача до правоохоронних органів, та після чого він такою кредитною карткою не користувався. 31.01.2014 року через зміни на виробництві ОСОБА_2 був змушений звільнитися з роботи, та із вказаного часу він офіційно ніде не працює та має періодичні заробітки. Зазначав також про те, що на його утриманні перебуває мати пенсійного віку, яка хворіє, через що є постійна необхідність у купівлі ліків. Зазначав також про те, що у державі існує економічна криза, якої не було під час укладення спірного Договору, що він при укладенні такого Договору не міг передбачити, що вважає істотною зміною обставин, через що вважає, що Договір підлягає розірванню із визначенням відповідних наслідків.

У судове засідання представники позивачів не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку, при цьому надали суду заяву про розгляд справи за первісним позовом за відсутності їх представника, якою також повністю підтримали такий позов із викладених у ньому підстав.

Відповідач-позивач ОСОБА_2 та його представник за ордером та договором адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні щодо задоволення первісної позовної заяви частково заперечували, вказуючи про те, що із поданих позивачами-відповідачами доказів не вбачається розміру відсоткової ставки за користування кредитом, зокрема у 30% річних, про що вказано у первісному позові. Також просили застосувати до спірних за первісним позовом правовідносин строки позовної давності в частині стягнення пені. Окрім того зазначали про те, що нараховані за первісним позовом штрафи та пеня, фактично є подвійною відповідальністю. Також відповідач-позивач вказував про те, що із поданим банком розрахунком заборгованості він не погоджується, проте щодо отримання ним кредитних коштів за вказаними у первісному позові обставинами як і з приводу користування такими коштами фактично не заперечував, однак щодо конкретних сум вказати не зміг. При цьому повністю підтримали зустрічну позовну заяву із викладених у ній підстав.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, вивчивши доводи первісної та зустрічної позовних вимог та перевіривши їх поданими сторонами доказами приходжу до наступних висновків та відповідних ним правовідносин.

Так судом встановлено, що 21.07.2010 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір б/н., укладання якого відбулось шляхом заповнення та підписання останнім анкети-заяви, якою він зокрема підтвердив те. що така заява разом із Памяткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить договір між сторонами про надання банківських послуг. При цьому вказав про своє ознайомлення з Умовами та Правилами надання банківських послуг а також Тарифами банку ( а.с. 12).

Умови кредитування за спірним Договором, зокрема з приводу належних до сплати відсотків за користування кредитними коштами, про якій йдеться у розглядуваному первісному позові, вказані у дослідженій судом довідці ( а.с. 13).

Так дослідженням судом довідки про зміну умов кредитування за спірним Договором старт карткового рахунку відбувся 21.07.2010 року, та по такому рахунку тричі відбувалась зміна кредитного ліміту, а саме 03.12.2010 року кредитний ліміт встановлено у 500,00 грн.; 24.01.2011 року кредитний ліміт встановлено у 9600,00 грн., а 23.08.2011 року кредитний ліміт встановлено у 11600,00 грн.. ( а.с. 11)

Окрім того відповідно до п.п. 2.1.1.7.6., 2.1.1.12.6.1. 2.1.1.12.6.2. досліджених судом «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 06.03.2010 року № СП-2010-256 при порушенні клієнтом строків платежів по любому із грошових зобовязань, передбачених таким Договором більше ніж на 30 днів клієнт зобовязаний сплатити банку штраф в розмірі 500,00 гривень + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом із урахуванням нарахованих та прострочених відсотків та комісії. У випадку виникнення прострочених зобовязань на суму від 100,00 грн., включаючи прострочені зобовязання передбачені п.п. 2.1.1.12.6.2., 2.1.1.12.8.1. Умова та правил, Клієн сплачує ОСОБА_3 пеню, яка розраховується як базова процентна ставка по договору/30( нараховується за кожен день прострочення кредиту) + 50 грн. (одноразово). Пеня нараховується у день нарахування відсотків за кредитом. В разі невиконання або неналежного виконання Позичальником зобовязань по сплаті відсотків за користування Кредитом в розмірі, вказаному у памятці клієнта/ Довідці про умови кредитування та ОСОБА_3, Позичальник сплачує ОСОБА_3 штраф в розмірі 100% від суми належно сплачених відсотків.

Відповідно до п.п. 2.1.1.2.3. та 2.1.1.2.4. Умов та правил надання банківських послуг ( далі Умов) Клієнт дає свою згоду про те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням ОСОБА_3, а відповідно до п. 2.1.1.5.6. Умов у разі невиконання зобовязань за Договором, на вимогу ОСОБА_3 позичальник зобовязується повернути Кредит (у тому числі прострочену суму кредиту та Овердрафту), та оплатити Винагороду ОСОБА_3.

Так згідно дослідженого судом розрахунку заборгованості за спірними кредитними правовідносинами станом на 31.07.2015 року відповідач-позивач має заборгованість перед ОСОБА_3 на спірну суму. При цьому пеня на спірну суму розрахована за період більше а ніж за один рік ( а.с. 8-10).

Згідно зіст.526 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1ст.1049 ЦК Українипозичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За приписом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Разом із тим, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Окрім того згідно ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, приходжу до переконання про необхідність часткового задоволення первісної позовної заяви, а саме на суму 27 919,08 (двадцять сім тисяч девятсот девятнадцять) грн. 08 коп., з яких: 11 437,79 грн. заборгованість по тілу кредиту; 14 135,14 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 000,00 грн. заборгованість за пенею; 1 346,15 грн. штраф у вигляді процентної складової. При цьому стягненню із відповідача не підлягає штраф як фіксована частина, оскільки нарахування такого виду штрафу суперечить положенням ст. 549 ЦК України, а також до спірних за первісним позовом правовідносин в частині стягнення пені підлягає застосуванню строк позовної давності в один рік, про що вказував відповідач-позивач, а саме стягненню підлягає пеня за період з 31.07.2014 року по 31.07.2015 року.

Що з стосується зустрічної позовної заяви то слід зауважити наступне.

Так, відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Слід зауважити, що згідно п.п. 2.1.1.5.4., 2.1.1.5.10 Умов при незгоді зі змінами Правил та/чи ОСОБА_3 позичальник зобовязаний: звернутися до ОСОБА_3 для розірвання досліджуваного судом Договору та погасити перед ОСОБА_3 заборгованість, що утворилась, у тому числі заборгованість, що утворилась на протязі 30 днів з моменту повернення Карт, виданих Тримачу та його Довіреним особам; приймати заходи по запобіганню втрати (крадіжки) Карт, ПІНа чи інформації, нанесеної на карту та магнітну стрічку, чи їх незаконного використання. При цьому згідно п. 2.1.1.7.3. ОСОБА_3 не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІН коду чи нанесених на картці даних.

При цьому, враховуючи досліджені судом докази на підтвердження зустрічного позову, а саме з приводу працевлаштування відповідача-позивача, отримання ним тілесних ушкоджень, що вбачається із досліджених судом довідки лікаря хірурга-стоматолога від 22.02.2014 року та консультативного висновку від того ж числа, консультативного висновку від 06.06.2014 року, консультативного висновку від 26.06.2011 року, виписки із медичної картки ОСОБА_2 від 14.02.2011 року, довідки № 183 від 27.05.2014 року, рентгенографічного дослідження від 27.05.2014 року, довідки № 584 від 27.05.2014 року, а також з приводу вчинення третіми особами в ніч з 23.05.2014 року на 24.05.2014 року протиправних дій відносно відповідача-позивача, що вбачається із дослідженої судом заяв останнього від 03.06.2014 року та 06.06.2014 року, а також довідки Фтизіатра від 16.02.2015 року (а.с. 61 -62, 63, 68-76), виписки із медичної картки амбулаторного хворого від 03.12.2015 року, та з приводу наявності на утриманні відповідача-позивача матері пенсійного віку, яка хворіє (а.с. 64- 67), приходжу до переконання про відсутність законних підстав до задоволення зустрічного позову, оскільки, як було вище вказано, нормами як чинного законодавства так і Умовами до Договору, розірвання спірного договору можливо за згодою сторін такого Договору, однак судом встановлено, що не заперечувалось ОСОБА_2, що він до позивача-відповідача із такими вимогами не звертався, та, відповідно досудового врегулювання вказаного питання не відбулось, через недоведеність відповідачем-позивачем порушення його право за розглядуваними правовідносинами та відповідно, про необхідність їх захисту у судовому порядку із урахуванням зазначеного у зустрічному позові предмету та підстав.

Питання щодо розподілення судових витрат по справі суд вирішує відповідно до ст. 88 ЦПК України пропорційно до задоволеної частини позовних вимог за первісним позовом.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 214, 215, 218, 294 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Первісну позовну заявуПублічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Приват Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, РКОПП НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Приват Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.07.2010 року в розмірі 27 919,08 (двадцять сім тисяч девятсот девятнадцять) грн. 08 коп., з яких:

-11 437,79 грн. заборгованість по тілу кредиту;

-14 135,14 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом;

-1 000,00 грн. заборгованість за пенею;

-1 346,15 грн. штраф у вигляді процентної складової.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Приват Банк» штрафу у вигляді фіксованої частини в розмірі 500 гривень відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг затверджених наказом від 06.03.2010 року № СП-2010-256 відмовити через відсутність до того передбачених законом підстав.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Приват Банк» про розірвання кредитного договору, відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, РКОПП НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «Приват Банк» понесені позивачами та документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1182,01 (одна тисяча сто вісімдесят дві) гривні 01 коп..

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Херсонської області через Комсомольський районний суд м. Херсона.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.А. Скрипнік