Вирок № 54918174, 08.12.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/19860/15-к

В И Р О К

іменем України

"08" грудня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Марченко М.В.,

при секретарі: Гончаренко М.Р.,

за участю прокурора: Боярського П.В.,

за участю потерпілого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва угоду про примирення, укладену між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12015100040004562 від 30.03.2015 року по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.129 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 29 березня 2015 року, приблизно о 20 годині 20 хвилин, знаходячись за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1, перебуваючи при цьому у стані алкогольного сп'яніння, взяв на кухні для використання в господарських цілях ніж із руків'ям чорного кольору, який став зберігати при собі.

Того ж дня, 29 березня 2015 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, знаходячись в приміщенні магазину одягу ТОВ «ФОРА», який розташований за адресою: м.Київ вул.Русанівська набережна, 7, ОСОБА_2 підійшов до раніше незнайомого йому громадянина ОСОБА_1, який працював у вказаному магазині старшим охоронцем, та висловив вимогу останньому привітатись з ним, на що ОСОБА_1 відмовився, при цьому у ОСОБА_2 виникла неприязнь до останнього.

В подальшому, ОСОБА_2, знаходячись там же, в приміщенні вищезазначеного магазину, приблизно о 20 годині 40 хвилин, пройшов до приміщення охорони, де на той час знаходився охоронець ОСОБА_1 разом з іншим охоронцем - ОСОБА_3 та маючи злочинний умисел направлений на вчинення погрози вбивством відносно ОСОБА_1, підбіг до останнього та замахнувся ножем, створивши тим самим своїми діями небезпеку для життя ОСОБА_1 В цей час, ОСОБА_1, сприймаючи небезпеку для свого життя реально, з метою захисту, почав утримувати за допомогою ноги ОСОБА_2 та кликати на допомогу.

Одразу після цього, працівник охорони магазину «Фора» ОСОБА_3 швидко підбіг до місця де відбувалась сутичка між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та схопив ОСОБА_2 за руку, в якій він тримав ніж, таким чином, став його утримувати до приїзду працівників органу внутрішніх справ.

Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.129 КК України, як погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватись здійснення цієї погрози.

22 жовтня 2015 року у даному кримінальному провадженні №12015100040004562 між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 в порядку, передбаченому положеннями ст.ст.468, 469, 471 КПК України, укладено угоду про примирення.

Згідно з даною угодою потерпілий ОСОБА_1 та підозрюваний ОСОБА_2 за спільною ініціативою дійшли обопільної згоди про укладення угоди про примирення, в якій відповідно до вимог ст.471 КПК України, виклали формулювання підозри та правову кваліфікацію дій підозрюваного за ч.1 ст.129 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, питання про розмір шкоди, при цьому підозрюваний ОСОБА_2 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення та правову кваліфікацію його дій за ч.1 ст.129 КК України.

Також, сторонами угоди визначене узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_2 повинен понести за вчинене ним кримінальне правопорушення, а саме за ч.1 ст.129 КК України у виді 1 року обмеження волі. Також, сторони дійшли згоди про звільнення ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 1 рік.

Крім того, в угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені потерпілому та підозрюваному.

Розглядаючи, в порядку встановленому п.1 ч.3 ст.314 КПК України, питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до вимог ст.ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним дотримані вимоги і правила кримінального процесуального кодексу України та кримінального кодексу України, просить суд затвердити дану угоду і призначити підозрюваному узгоджене в угоді покарання та інші, передбачені угодою заходи.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення, укладену між ним та підозрюваним ОСОБА_2 та призначити останньому узгоджену ними міру покарання, при цьому підтвердив, що йому роз'яснено та зрозуміло наслідки укладення угоди та обмеження його права на оскарження вироку, згідно з положеннями ст.ст.394, 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні також просив суд вказану угоду, укладену між ним та потерпілим ОСОБА_1 затвердити і призначити йому узгоджену в угоді міру покарання та інші, передбачені угодою заходи, при цьому обвинувачений ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.129 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, крім того зазначив, що здатний реально виконати взяті на себе, відповідно до угоди, зобов'язання.

Крім того, при вирішенні питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд враховує, що злочин, передбачений ч.1 ст.129 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_2 беззастережно визнав себе винним, відповідно до вимог ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

Разом з тим, суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілим ОСОБА_1 угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені в п.1 ч.5 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України. Крім того, потерпілий ОСОБА_1, в свою чергу цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України.

Крім того, перевіряючи угоду на відповідність вимогам кримінального процесуального кодексу України та кримінального кодексу України, суд приходить до висновку, що умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони примирились добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених положеннями ст.65 КК України.

На підставі викладеного, виходячи з того, що умови угоди про примирення, укладеної між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2, відповідають вимогам кримінального процесуального кодексу України та кримінального кодексу України, суд приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин, суд вважає доведеним в судовому засіданні, що ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинив погрозу вбивством, при наявності реальних підстав побоюватись здійснення цієї погрози, а тому його дії підлягають кваліфікації за ч.1 ст.129 КК України, за якими належить призначити ОСОБА_2 узгоджену сторонами угоди про примирення міру покарання.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_2 є щире каяття обвинуваченого.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_2 є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Речовий доказ по справі: ніж із чорним руків'ям, який знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Дніпровського РУ ГУ МС України в м.Києві - слід знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати у розмірі 491 гривня 04 копійок на користь держави за проведення судово-криміналістичної експертизи (отримувач коштів: УК у Дніпровському районі м.Києва 24060300, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України в м.Києві, код банку отримувача: 820019, код отримувача (код за ЄДРПОУ):38012871, рахунок отримувача: 31114115700005).

Цивільний позов потерпілим ОСОБА_1 не заявлено.

Керуючись вимогами ст.ст.122, 314ч.1, 373, 374, 469, 472, 473, 474, 475 КПК України, суд,-

засудив:

Затвердити угоду про примирення від 22 жовтня 2015 року у кримінальному провадженні за №1-кп/755/1125/15, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12015100040004562 від 30.03.2015 року, укладену між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.129 КК України, та призначити йому за цей злочин узгоджене сторонами угоди про примирення від 22 жовтня 2015 року покарання, а саме, за ч.1 ст.129 КК України призначити покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст.ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку у вигляді 1 (одного) року не вчинить нового злочину.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 не обирався.

Речовий доказ по справі: ніж із чорним руків'ям, який знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Дніпровського РУ ГУ МС України в м.Києві - слід знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати у розмірі 491 гривня 04 копійок на користь держави за проведення судово-криміналістичної експертизи (отримувач коштів: УК у Дніпровському районі м.Києва 24060300, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України в м.Києві, код банку отримувача: 820019, код отримувача (код за ЄДРПОУ):38012871, рахунок отримувача: 31114115700005).

Вирок може бути оскаржено, з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Апеляційного суду м.Києва через Дніпровський районний суд м.Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Суддя: