Рішення № 54915119, 30.12.2015, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3655/15-ц

2/583/1356/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2015 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Ільченко В.М.

при секретарі Вербі Н.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка цивільну справу за позовом Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області до Охтирського Свято-Троїцького чоловічого монастиря Сумської єпархії Української православної церкви, третя особа Охтирська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Сумській області про визнання права власності на нерухоме майно та зустрічним позовом Охтирського Свято-Троїцького чоловічого монастиря Сумської єпархії Української православної церкви до Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

30.11.2015 року відкрито провадження у справі за позовом Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що на території сільської ради знаходиться цегляна будівля колишнього пташника, розміщена по вул. Готеляка, 76 в с. Чернеччина Охтирського району Сумської області, власник якої на даний час не відомий. 28.02.2008 року КП «Охтирське МБТІ» в газеті «Роксолана» № 9 (622) було розміщено оголошення про взяття на облік обєкту нерухомого майна за зазначеною адресою. До листопада 2015 року зазначена будівля перебувала на обліку Охтирської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області і була передана за актом приймання-передачі Чернеччинській сільській раді. За цей час будь-які особи з документами, що б підтверджували їх право власності на приміщення пташника не зверталися. Приміщення пташника знаходиться на території земельної ділянки, переданої за договором оренди земельної ділянки від 07.05.2003 року Свято-Троїцькому чоловічому монастирю на строк 49 років. З метою недопущення розкрадання та можливості подальшого розпоряджання майном порушують питання про передачу приміщення пташника з ознаками безхазяйного у комунальну власність територіальної громади с. Чернеччина.

17.12.2015 року прийнято зустрічну позовну заяву Охтирського Свято-Троїцького чоловічого монастиря Сумської єпархії Української православної церкви. Вимоги за зустрічним позовом обґрунтовуються тим, що згідно договору оренди земельної ділянки, укладеного 07.05.2003 року, Охтирський Свято-Троїцький монастир є орендарем земельної ділянки, площею 29,6976 га терміном на 49 років з метою відновлення та будівництва Свято-Троїцького монастиря, ведення лісового та підсобного господарства. На орендованій земельній ділянці за адресою: с. Чернеччина, вул. Готеляка, 76 розташовані залишки приміщення пташника. Впродовж дії договору оренди Охтирський Свято-Троїцький монастир відкрито та безперервно володів пташником, вів догляд за збереженням його цілісності, щоб не допустити розкрадання, добросовісно сплачував орендну плату, в тому числі за землю під пташником. Тому порушує питання про визнання за Охтирським Свято-Троїцьким монастирем права власності на нерухоме майно - приміщення пташника, що знаходиться за адресою: вул. Готеляка, 76 с. Чернеччина Охтирського району Сумської області за набувальною давністю.

В судовому засіданні представник Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області пояснив, що на землях сільської ради розташоване приміщення колишнього пташника, яке не ввійшло в розпаювання і знаходилося на обліку Охтирської ОДПІ як безхазяйне. В 2008 році в місцевій газеті було розміщено оголошення КП «Охтирське МБТІ» про взяття цього майна на облік як безхазяйного. В 2010 році прокурор в інтересах сільської ради звертався з заявою про передачу майна як безхазяйного у власність територіальної громади, однак ухвалою суду заява була залишена без розгляду в звязку з наявністю спору про право, так як приміщення пташника розташоване на території земельної ділянки, яка передана у довгострокову оренду Охтирському Свято-Троїцькому монастирю. Для можливості розпорядження приміщенням пташника виникла необхідність у оформленні права власності, здійснення якого неможливе в позасудовому порядку. Чернеччинська сільська рада не заперечує проти визнання за Охтирським Свято-Троїцьким монастирем права власності за набувальною давністю, якщо така можливість передбачена чинним законодавством.

Представник Охтирського Свято-Троїцького чоловічого монастиря Сумської єпархії Української православної церкви заперечив проти вимог Чернеччинської сільської ради та підтримав заявлені вимоги з підстав, зазначених у зустрічній позовній заяві, наполягає на їх задоволенні.

Охтирська ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області повідомлена про час та місце слухання справи, однак її представник до суду не зявився, заяв про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за відсутності представника до суду не надходило.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що був директором ПП «Ворскла», до цього обирався головою АТЗТ «Світанок». В 2000 році проходила реформа і була надана усна рекомендація, щоб непридатне до використання майно, належне колгоспам, списували. Таке майно не включалося в обсяг майна, що підлягало розпаюванню. Так як приміщення, що використовувалося раніше як пташник, мало великий відсоток зносу, був складений акт про його списання, затверджений рішенням правлінням колгоспу. З 2002 року приміщення колишнього пташника підтримували та підтримують монахи Охтирського Свято-Троїцького монастиря, охороняють його від розкрадання.

Суд вислухав пояснення сторін, покази свідка, дослідив письмові докази, дійшов наступного висновку.

07.05.2003 року між Охтирською райдержадміністрацією та Свято-Троїцьким чоловічим монастирем укладений договір оренди земельної ділянки, згідно умов якого Свято-Троїцький чоловічий монастир набуває право на оренду земельної ділянки площею 29,6976 га, розташованої на землях Чернеччинської сільської ради Охтирського району на строк 49 років.

Сторони не оспорюють, що на орендованих землях по вул. Готеляка, 76 в с. Чернеччина Охтирського району Сумської області розташована цегельна споруда колишнього пташника розміром 21х6 м.

Положеннями ч.ч. 1, 2ст. 335 ЦК Українивизначено, що безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.

На підставі листа Чернеччинського сільського голови в обласній газеті «Роксолана» № 9 (622) від 28.02.2008 року КП «Охтирське міське бюро технічної інвентаризації» опублікувало оголошення про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна ( приміщення пташника) за адресою: вул. Готеляка, 76 в с. Чернеччина Охтирського району Сумської області.

Згідно акту № 09/2015/02 опису, оцінки та передачі безхазяйного майна від 12.11.2015 року комісією Охтирської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області передана голові Чернеччинської сільської ради цегельна споруда напівзруйнованої будівлі колишнього пташника розміром 21х6 м.

З часу опублікування оголошення у пресі будь-яка особа не заявляла про своє право на зазначене приміщення і з відповідними заявами ( повідомленнями) до органів місцевого самоврядування чи податкових органів не зверталася.

Таким чином, суд дійшов висновку, що приміщення колишнього пташника, розташоване по вул. Готеляка, 76- в с. Чернеччина Охтирського району Сумської області є безхазяйним.

Згідно до положень ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно ( набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до розяснень, що містяться в п. 9 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», при вирішенні спорів, повязаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або предявлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).

В обґрунтування своїх вимог щодо набуття права власності за набувальною давністю позивач зазначає, що розташованим на орендованій земельній ділянці нерухомим майном він заволодів добросовісно, відкрито та безперервно володів ним з 2003 року, зберігав його від розкрадання.

Підставою добросовісності заволодіння позивач зазначає розташування приміщення колишнього пташника на орендованій ним земельній ділянці, зміст володіння зазначає в захисті від розкрадання.

Разом з тим, суд не може погодитися з такими доводами позивача за зустрічним позовом.

Сам факт розташування нерухомого майна на орендованій земельній ділянці не породжує правових підстав для виникнення у орендаря будь-яких прав на це майно, якщо інше не визначене умовами договору.

Договір оренди земельної ділянки від 07.05.2003 року таких умов не містить.

Крім того, запобігання розкраданню приміщення не свідчить про здійснення його володіння в сенсі ст. 344 ЦК України, саме як власною річчю.

Отже, позивачем за зустрічним позовом не надано доказів в підтвердження добросовісності заволодіння приміщенням колишнього пташника, а також в підтвердження володіння майном в сенсі ст. 344 ЦК України.

За таких обставин, вимоги про визнання права власності за набувальною давністю задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 335 ЦК України, після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішення суду у комунальну власність.

Таким чином, враховуючи наявність підстав для визнання приміщення колишнього пташника безхазяйним майном, а також приймаючи до уваги, що після публікації оголошення у засобах масової інформації про взяття приміщення колишнього пташника на облік як безхазяйного пройшов визначений законом термін, наявні підстави для передачі зазначеного нерухомого майна у комунальну власність територіальної громади с. Чернеччина Охтирського району Сумської області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 335, 344 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 58-60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області задовольнити.

Визнати нерухоме майно цегляну будівлю приміщення пташника розміром 21х6 м, розташоване за адресою: с. Чернеччина, вул. Готеляка, 76 в Охтирського району Сумської області безхазяйним та передати його у комунальну власність територіальної громади с. Чернеччина Охтирського району Сумської області.

В задоволенні вимог Охтирського Свято-Троїцького чоловічого монастиря Сумської єпархії Української православної церкви відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які приймали участь у справі, але не були присутні при проголошенні рішення в той же строк з часу отримання його копії.

Суддя Охтирського міськрайсуду

Сумської області ОСОБА_4