Ухвала суду № 54914374, 07.12.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/7423/15 Головуючий 1 інст. Цвіра Д.М.

Справа № 638/371/15-ц Доповідач Бурлака І.В.

Категорія: встановлення факту

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«07» грудня 2015 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,

за участю секретаря: Кривошеіної О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 вересня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення,-

в с т а н о в и л а:

У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом до Харківської міської ради.

В обґрунтування свого позову посилалася на те, що в січні 1999 року вона познайомилась з ОСОБА_2, за допомогою якого вона придбала кімнату в комунальній квартирі АДРЕСА_1.

На той час він проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із матірю ОСОБА_3

Зазначила, що з листопада 1999 року до серпня 2014 року, тобто на протязі 15 років вони проживали разом без реєстрації шлюбу як сімя, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, ремонтували квартиру, відпочивали.

Вказала, що у 2004 року з метою поліпшення житлових умов вони її кімнату обміняли на квартиру АДРЕСА_2, де проживали разом до серпня 2014 року, до безвісної відсутності ОСОБА_2

Зазначила, що в кінці липня 2014 року її матір захворіла та вона доглядала за нею за місцем її проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

26 жовтня 2014 року її матір ОСОБА_4 померла.

30 жовтня 2014 року вона повернулася до квартири АДРЕСА_2, але ОСОБА_2 за фактичним місцем його проживання та місцем реєстрації не виявила.

Вона поцікавилась у сусідів, які повідомили, що з серпня 2014 року вони його не бачили.

Вона звернулась до Київського РВ ХГУ ГУМВД України з заявою про оголошення ОСОБА_2 у розшук, відкрита розшукова справа, але до теперішнього часу ОСОБА_2 не знайшли.

Вказала, що у ОСОБА_2 родичів не має.

Встановлення факту проживання однією сімєю з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу їй необхідно для визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Просила встановити факт постійного проживання однією сімєю чоловіка та жінки без шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_2 з грудня 2004 року по липень 2014 року (до його безвісної відсутності) в квартирі АДРЕСА_2; визнати ОСОБА_2 безвісно відсутнім; визнати її спадкоємцем четвертої черги за законом після безвісно відсутнього ОСОБА_2

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 березня 2015 року розєднано позовні вимоги та передано для здійснення автоматичного розподілу до автоматизованої системи документообігу суду матеріали про визнання фізичної особи безвісно відсутньою та про визнання ОСОБА_1 спадкоємцем.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 вересня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення скасувати, ухвалити нове по суті позовних вимог. При цьому посилалася на неповне зясування судом обставин справи, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Вважала, що суд не надав належної оцінки доказам у справі.

Зазначила, що судом невмотивовано, чому надані до суду докази не являються належними та допустимими; не надано належної юридичної оцінки поясненням допитаних свідків.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення зявившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно відхилити, рішення суду залишити без змін.

При цьому судова колегія виходить з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується судова колегія, обґрунтовано виходив з обставин справи та вимог закону.

Статтею 256 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сімєю чоловіка та жінки без шлюбу.

Згідно з частиною 2 статті 3 СК України сімю складають особи, які спільно проживають, повязані спільним побутом, мають взаємні права та обовязки. Для встановлення факту проживання однією сімєю чоловіка та жінки без шлюбу необхідно враховувати наявність у сукупності ознак, що притаманні наведеному визначенню.

При встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарство, закріпленому у статті 1 Закону України «Про Всеукраїнський перепис населення» від 19 жовтня 2000 року із змінами та доповненнями, згідно якої домогосподарством є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково обєднують та витрачають кошти. Взаємність прав та обовязків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обовязків, які можуть випливати, зокрема із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв.

Крім того, для встановлення факту проживання однією сімєю важливе значення має зясування місця і часу такого проживання, зокрема встановити місце проживання, у якому чоловік і жінка проживали спільно. Підтвердженням цього може бути реєстрація за таким місцем проживання, показання сусідів, представників житлово-експлуатаційної організації тощо.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 зареєстрована та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3. ОСОБА_2 зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Із листа Київського районного відділу ХМУ ГУМВС України в Харківській області від 31.07.2015 року за № 61/5976 вбачається, що в провадженні Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області знаходиться ОРС «Розшук» за № 6114026 від 03 вересня 2014 року відносно безвісно зниклого ОСОБА_2, який з 05 серпня 2014 року з невідомих причин не зявився на роботі. В ході роботи по ОРС встановлено, що ОСОБА_2 19 серпня 2014 року в 13:34 на пропускному пункті Журавлівка перетнув державний кордон України в напрямку РФ, після чого до теперішнього часу на територію України не повертався.

Із пояснень ОСОБА_5, наданих нею в суді апеляційної інстанції вбачається, що з грудня 2004 року по липень 2014 року вона та ОСОБА_2 проживали в належній їй на праві власності квартирі АДРЕСА_3. В кінці липня 2014 року з звязку з хворобою її матері вона вимушена була переїхати за місцем проживання її матері за адресою: м. Харків, вул. П. Дибенка, № 36.

26 жовтня 2014 року її мати померла, і вона 30 жовтня 2014 року повернулась до ОСОБА_2, проте в квартирі його не було. Зі слів сусідів їй стало відомо, що з серпня 2014 року ОСОБА_2 за місцем його проживання ніхто не бачив.

Статтею 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко-і відеозаписів, висновків експертів.

Статтями 58, 59 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Із матеріалів справи вбачається, що належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 з грудня 2004 року по липень 2014 року проживали однією сімєю чоловіка та жінки без шлюбу, систематично вели спільне господарство, приймали участь у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сімї немає і в суді апеляційної інстанції їх не надано.

До пояснень свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які допрошені в суді першої інстанції та не є сусідами ОСОБА_5, судова колегія відноситься критично, оскільки вони не підтвердили того, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 спільно проживали, були повязані спільним побутом та мали взаємні права та обовязки.

Актів від відповідних житлово-експлуатаційних організацій щодо постійного проживання ОСОБА_2 за адресою реєстрації ОСОБА_5 та його відсутності за місцем його реєстрації починаючи з грудня 2004 року по липень 2014 року матеріали справи не містять і в суді апеляційної інстанції їх не надано.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції з додержанням вимог ст. ст. 213 - 215 ЦПК України, встановивши обставини справи повно, надавши їм належну оцінку, зазначив у рішенні про необґрунтованість позовних вимог позивача.

Оскільки ухвалене судове рішення відповідає зазначеним вимогам та обставинам справи, судова колегія вважає, що підстав для його зміни або скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 303,304, п.1.ч.1.ст. 307, ст. 308, ст. 313, п.1.ч.1.ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Судді колегії