Рішення № 54914354, 30.12.2015, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/2125/15-ц

№ производства 2/646/769/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.12.15 року м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого: cудді Чудовського Д.О.,

при секретарі судового засідання: Косовій Т.В., Кравчук Ю.В., Москальовій С.В., Штефан А.Г.,

за участю позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-гарант» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

18.02.2015 року до Червонозаводського районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 з позовними вимогами до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-гарант» про стягнення матеріальної та моральної шкоди і з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с. 60-61) просив стягнути із співвідповідачів солідарно 92432,62 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди та 10000,00 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що він є власником автомобіля НОМЕР_1, який 19.07.2014 року, під управлінням його дружини ОСОБА_6, потрапив у ДТП, зіткнувшись із транспортними засобами: HONDA ACCORD, д.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4 та ВMW, д.н.НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_5 ДТП сталося внаслідок порушень правил дорожнього руху водіями ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оскільки останні проїжджали перехрестя пр. Гагаріна і вул. Зернової на заборонений сигнал світлофора. В результаті ДТП автомобілю НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 були завдані пошкодження.

Позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник страхової компанії заперечував проти задоволення позовних вимог, подав заперечення у яких зазначив, що дійсно цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів ОСОБА_4 була застрахована ТОВ Страхова компанія «Альфа-гарант», однак позивач не набув право звернення до суду, оскільки ним були пропущені строки звернення із заявами про ДТП та про страхове відшкодування, документів, що підтверджували б винність ОСОБА_4 до страхової компанії подані не були, а тому страховий випадок не настав, крім того, також не доведений розмір страхового відшкодування та позивач не предявив позовні вимоги до ПАТ «СК «Україна», яка має нести цивільну правову відповідальність за дії іншого співвідповідача ОСОБА_5

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи суд приходить до наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником HONDA CIVIC, д.н. НОМЕР_4, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. (а.с. 43).

19.07.2014 року об 21.55 год. на перехресті пр. Гагаріна та вул. Зернової в м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_6, HONDA ACCORD, д.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4 та ВMW, д.н.НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_5, що підтверджується постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.11.2014 року та в діях ОСОБА_6 відсутній склад адміністративного правопорушення (а.с. 7).

У судовому засіданні допитані у якості свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 пояснили, що вони були очевидцями ДТП, що сталася 19.07.2014 року на перехресті пр. Гагаріна та вул. Зернової в м. Харкові за участю автомобілів НОМЕР_1, НОМЕР_5, та ВMW, д.н.НОМЕР_3. Водій автомобіля HONDA CIVIC, їхала на зелене світло світлофора по пр. Гагаріна, намагалась виконати поворот ліворуч у бік вул. Зернової, однак водії автомобілів HONDA ACCORD та ВMW проїжджали перехрестя на червоне світло світлофора, в результаті чого обидва автомобілі НОМЕР_6.

Відповідно до підп.. е п. 8.7.3 ПДР України, сигнали світлофора мають такі значення: червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

Згідно із п. 8.10. ПДР України, у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що водії автомобілів НОМЕР_5 ОСОБА_4 та ВMW, д.н.НОМЕР_3 ОСОБА_5, 19.07.2014 року об 21.55 год. на перехресті пр. Гагаріна та вул. Зернової в м. Харкові порушили підп. е п. 8.7.3, п. 8.10. ПДР України, в результаті чого сталося дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого автомобіль НОМЕР_1 отримав пошкодження.

Відповідно до звіту дослідження спеціаліста автотоварознавця № 606, складеного 20.05.2015 року, матеріальний збиток, завданий власникові HONDA CIVIC, д.н. НОМЕР_4, в результаті його пошкодження при ДТП складає 92432,62 грн., з урахуванням ПДВ. (а.с. 62-95).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1190 ЦК України визначено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Враховуючи, що шкоду власнику автомобіля НОМЕР_1 було завдано в результаті спільних дій водіїв автомобілів HONDA ACCORD та ВMW ОСОБА_4 і ОСОБА_5, останні мають відповідати перед позивачем у солідарному порядку.

Про те, у судовому засіданні було встановлено, що цивільно - правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована ТОВ Страхова компанія «Альфа-гарант», що підтверджується полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/0575078 (а.с. 97), а ОСОБА_9 в ПРаТ «СК «Україна», що підтверджується витягом з єдиної бази МТСБУ (а.с. 98).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 З.У. «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 ЗУ «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

За таких обставин, сума матеріальної шкоди спричиненої ДТП підлягає зменшенню на 20 % податку на додану вартість і становить 77027,18 грн.

Враховуючи, що судом встановлено що винними особами у заподіяні матеріальної шкоди позивачу є ОСОБА_4, відповідальність якого застрахована в ТОВ Страхова компанія «Альфа-гарант», і ОСОБА_9, відповідальність якого застрахована в ПРаТ «СК «Україна», матеріальна шкода має бути, в першу чергу, стягнута із страхових компаній в межах страхових сум (лімітів відповідальності), а саме по 38513,59 грн. з кожного страховика., за виключенням суми франшизи.

Однак, позивачем не були предявлені позовні вимоги до ПРаТ «СК «Україна» відповідальність у якій, станом на 19.07.2014 року, була застрахована у співвідповідача по справі ОСОБА_9

Пунктом 16 Постанови Пленуму ВССУ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» передбачено, що непред'явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що у судовому засіданні встановлено, що у позивача були правові підстави для предявлення позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди ПРаТ «СК «Україна», суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_9

Про те, це не позбавляє позивача звернутися із аналогічними позовними вимогами до ПРаТ «СК «Україна» та ОСОБА_9

02.12.2014 року ОСОБА_6 повідомила ТОВ Страхова компанія «Альфа-гарант» про ДТП подавши письмову заяву, а 19.07.2014 року повідомила страхову компанію по телефону (а.с. 99).

03.06.2015 року ОСОБА_10 звернувся до ТОВ Страхова компанія «Альфа-гарант» із заявою про страхове відшкодування (а.с. 121).

Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована в ТОВ Страхова компанія «Альфа-гарант», сума 38513,59 грн., за виключенням франшизи розміром 1000,00 грн. підлягає стягненню із страхової компанії, оскільки ця сума знаходяться в межах ліміту відповідальності страховика.

При чому, суд не приймає заперечення представника позивача, що розмір страхового відшкодування має становити 27934,60 грн., оскільки саме такий розмір збитків встановлено 02.01.2015 року у звіті субєкта оціночної діяльності, через те, що згідно із п. 14 Постанови Пленуму ВССУ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, приймаючи, що звіт дослідження спеціаліста автотоварознавця № 606, складений 20.05.2015 року, тобто пізніше, а тому приймається судом у якості доказу розміру матеріальної шкоди на момент розгляду справи.

Вирішуючи питання щодо стягнення моральної шкоди, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Так, згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за №4 від 31.03.1995р, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Позивач зазначив, що внаслідок пошкодження транспортного засобу він переніс моральні страждання, що проявились у негативних наслідків візуального сприйняття пошкодженого автомобіля, втраті нормального сну, виникненні пригніченого стану, тривалий час він вимушений користуватися послугами громадського транспорту.

Враховуючи, що за приписами ст. 23 ЗУ «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», моральна шкода може бути стягнута із страховика в результаті каліцтва або іншого ушкодження здоровя, про те судовим розглядом ці обставини не встановлені, моральна шкода підлягає стягненню солідарно із ОСОБА_4 та ОСОБА_9 у розмірі 3000,00 грн., що відповідає понесеним моральним стражданням, та вимогам розумності і справедливості.

Судові витрати розподіляються судом відповідно до ст. 88 ЦПК України.

При цьому суд зазначає, що понесені позивачем витрати у розмірі 600,00 грн. за проведення 13.11.2014 року дослідження спеціалістом автотоварознавцем (а.с. 9-22) не відносяться до судових витрат у розумінні 79 ЦПК України, а тому не можуть бути стягнуті з відповідачів як судові витрати. Позивач мав би предявити вимогу про стягнення 600,00 грн. за проведення дослідження у якості відшкодування заданої матеріальної шкоди чи понесених у звязку з цим збитків.

На підставі викладеного, керуючись: ст.ст. 22,23, 36 З.У. «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 1167, 1188, 1190, 1194 ЦК України, ст.ст. 60, 88, 213-215 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-гарант» про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-гарант» на користь ОСОБА_1 у рахунок страхового відшкодування 37513,59 грн. (тридцять сім тисяч пятсот тринадцять грн. 59 коп.).

3. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суму франшизи у розмірі 1000,00 грн. (одна тисяча грн. 00 коп.).

4. Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі грн. 00 коп.).

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-гарант» на користь ОСОБА_1 частину сплаченого судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог, у сумі 427,69 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 частину сплаченого судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог, у сумі 28,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 частину сплаченого судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог, у сумі 17,05 грн.

Іншу частину сплаченого судового збору у розмірі 473,24 грн. зарахувати в дохід держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Червонозаводський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 30.12.2015 року

Суддя Д.О. Чудовський