Рішення № 54913546, 29.12.2015, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/1909/2015 Справа № 641/13939/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2015 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Онупко М.Ю.,

за участю секретаря - Нагорної М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк (далі - ПриватБанк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 24 336 грн. 20 коп.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного кредитного договору № DNH4KP30402051 від 24.05.2006 року ОСОБА_1 24.05.2006 року отримав кредит у розмірі 6108,68 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Взяті на себе зобовязання за кредитним договором № DNH4KP30402051 від 24.05.2006 року Банк виконав своєчасно і повністю, надавши ОСОБА_1 вищевказані грошові кошти. Відповідач до теперішнього часу не виконує взяті на себе зобовязання, в звязку з чим банк змушений звернутися до суду з позовом.

В судовомузасіданніпредставник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав у повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що згідно до положень ст.ст. 256, 257, 267 ЦПК України він просить суд відмовити позивачу в позові, у звязку з пропуском строків позовної давності.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 24.05.2006 року відповідно до укладеного кредитного договору № DNH4KP30402051 від 24.05.2006 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 6108,68 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,09 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.

В результаті не дотримання відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору, він станом на 31.10.2014 року має заборгованість у розмірі 87041 грн. 34 коп., яка складається з наступного: 5665 грн. 80 коп. - заборгованість за кредитом; 28127 грн. 13 коп. заборгованість по відсоткам; 53248 грн. 41 коп. заборгованість з пені; 500 грн. штраф (фіксована частина); 1135 грн. 06 коп. штраф (процентна складова) (а.с. 6-7).

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2013 року, було стягнуто з солідарно з ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»суму заборгованості за кредитним договором № DNH4KP30402051 від 24.05.2006 рокув розмірі 64344 грн. 20 коп. ( а.с. 5).

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за вищезазначеним кредитним договором у розмірі 24336,20 грн. з урахуванням раніше стягнутої з відповідача суми заборгованості на підставі заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2013 року та з урахуванням суми штрафів в розмірі 1635 грн. 06 коп., з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором № DNH4KP30402051 від 24.05.2006 року в розмірі 24 332 грн. 20 коп. (87041,34-64344,20+500+1135,06).

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2015 року, заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2013 року було скасовано та цивільну справу № 202/28370/13-ц призначено до розгляду в загальному порядку (а.с. 89).

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 жовтня 2015 року, що згідно відмітки суду набрало законної сили 03.11.2015 року у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було відмовлено в повному обсязі (а.с. 97).

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. ст. 10, 11 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.1 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до заяви від 24.05.2006 року, що є складовою Договору між клієнтом та Банком, ОСОБА_1 отримав строковий кредит в розмірі 6108,70 грн. на строк 42 місяці по 24.11.2009 року включно, з умовами сплати відсотків за його користування у 2,09 % в місяць, на суму залишку заборгованості по кредиту .

ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся з позовом до суду 26.12.2014 року.

Згідно до наданого позивачем до суду розрахунку заборгованості, останній платіж за спірним кредитним договором відповідачем було здійснено 29.12.2006 року.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлені спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушенню свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до висновків, які містяться в постанові Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року та є обовязковими для застосування судом відповідно до ст. 360-7 ЦПК України перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду Українивід18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», строк для звернення з позовомпропущенобез поважноїпричини, суду рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав,якщо прозастосуванняпозовноїдавностізаявлено стороною у спорі, зробленою до ухваленнянимрішення,крім випадків,коли позов не доведено,що є самостійною підставою для цього.

У судовому засіданні відповідач заявив про застосування до позовних вимог строку позовної давності.

Оскільки кредитним договором № DNH4KP30402051 від 24.05.2006 року визначено кінцеву дату повернення кредитних коштів 24.11.2009 року, ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся з позовом до суду 26.12.2014 року та з врахуванням заяви відповідача щодо застосування строку позовної давності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 215ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_4