Ухвала суду № 54913245, 21.12.2015, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 234/13321/15-к

Номер провадження 1-кп/623/308/2015

У Х В А Л А

іменем України

21 грудня 2015 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Гуренко М.О.,

за участю секретаря Бобриш М.С.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

прокурора Говорущаки О.М.,

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в місті Ізюм Харківської області клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про законність затримання

встановив:

Обвинувачений ОСОБА_2 звернувся до суду із клопотанням про визнання незаконним його затримання.

В обґрунтування свого клопотання зазначав, що його затримання було, незаконним, оскільки воно здійснено безпідставно з порушенням положень ст.208 КПК України, у відповідності до яких уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках, якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення або якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин. На час затримання ОСОБА_2 підстава передбачена п.2 ч.1 ст.208 КПК України була відсутня, що виключає затримання безпосередньо після вчинення злочину. Крім того, очевидці, заявники безпосередньо після вчинення злочину на ОСОБА_2 не вказували, жодних очевидних ознак та тілі, одязі чи місці скоєння, злочину не вказувало на те, що саме ОСОБА_2 щойно вчинив злочин.

В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_6, їх захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_7 просили клопотання задовольнити, визнати затримання незаконним та звільнити ОСОБА_2 з під варти.

Обвинувачений ОСОБА_3 залишив дане питання на розсуд суду.

Прокурор просив в задоволенні скарги просив відмовити, оскільки вона є безпідставністю, а затримання було здійснено у відповідності до вимог чинного КПК України.

Заслухавши осіб які беруть участь розгляді скарги, дослідивши матеріали матеріали надані суду, суд вважає, що у задоволенні скарги необхідно відмовити з наступних підстав.

З постанови прокурора Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України від 8 квітня 2015 та ухвали Краматорського міського суду Донецької області від 02 червня 2015 року вбачається, що 6 квітня 2015 року ОСОБА_2 було затримано старшим о/у ОВС першого Управління ГУ К СБ України майором ОСОБА_8 за дорученням слідчого по ОВС СУ відділу Управління контролю за дотриманням законів ОС АТО Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України підполковника ОСОБА_9, о 19-30 год. у м. Краматорську по вул. Центральній біля будинку №44 в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні

кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Згідно протоколу затримання від 07 квітня 2015 року ОСОБА_2 заявив клопотання щодо перевірки законності та підстав його затримання, та отримав постанову про відмову в перевірки законності його затримання.

27 квітня 2015 року слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області повернув скаргу ОСОБА_2 на законність затримання заявнику.

Відповідно до ст. 6 Европейської Конвенції з прав людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до вимог ч.3 п.6 ст.42 КПК України обвинувачений має право вимагати перевірки обгрунтованості його затримання.

Статтею 206 КПК України визначені загальні обовязки судді щодо захисту прав людини, відповідно до яких кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобовязати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобовязаний постановити ухвалу, якою має зобовязати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для зясування підстав позбавлення свободи. Слідчий суддя зобовязаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи. Якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобовязаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання. Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобовязаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа не доведе:1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді., суду; 2) неперевищення граничного строку тримання під вартою; 3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 було затримано 06 квітня 2015 року о 19-30 години, що підтверджується протоколом затримання складеного 07 квітня 2015 року.

07 квітня 2015 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

09 квітня 2015 року відносно ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 04.06.2015 року.

Ухвалоюапеляційного суду Донецької області від 25.06.2015 року ОСОБА_2 було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 25.08.2015 року продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 до 23.10.2015 року.

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 19.10.2015 року та 14.12.2015 року обвинуваченому ОСОБА_2 продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 11.02.2015 року.

Також згідно заяви ОСОБА_10 про вчинення тяжкого корупційного злочину ОСОБА_3, він подав її 18 лютого 2015 року, того ж дня й були внесені відомості в ЄРДР.

Прокурор вважав, що вчинений злочин є триваючим.

Відповідно до ППВС № 5 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про

хабарництво» коли ж умисел службової особи при одержанні декількох хабарів був спрямований на збагачення у великих чи особливо великих розмірах (наприклад, у випадках систематичного одержання хабарів на підставі так званих такс або у формі поборів, данини тощо), її дії треба розцінювати як один злочин і залежно від фактично одержаного кваліфікувати за відповідною частиною статті 368 КК.

Дослідивши вищезазначені документи можна зробити висновок, що ОСОБА_2 був затриманий в порядку ст.208 КПК України без ухвали слідчого судді, при вчиненні триваючого злочину, а його законне утримання під вартою підтверджується ухвалами вищезазначених судів.

Таким чином, обвинуваченого ОСОБА_2 було затримано в порядку ст.208 КПК України з метою припинення триваючого тяжкого корупційного злочину, який вчинювався за попередньою змовою з ОСОБА_1 та ОСОБА_3, що свідчить про його законність та відповідність положенням КПК України.

На підставі викладеного, керуючись Европейською Конвенцією з прав людини, ст.ст. 42, 206, 208, 369 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволені клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 щодо визнання його затримання незаконним відмовити.

Ухвала не є кінцевим рішенням суду по справі, розясненню в порядку ст.380 КПК України не підлягає.

Ухвала оскарженню не підлягає, а заперечення проти неї можуть бути подані разом з апеляційною скаргою на остаточне рішення суду.

Суддя Гуренко М.О.