Рішення № 54913216, 03.12.2015, Зміївський районний суд Харківської області

Справа №621/735/15-ц Провадження №2/621/543/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

03 грудня 2015 року Зміївський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Чигриної Л.Г.

при секретарі Єрмоленко О.О.

за участю представника відповідача

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Зміївського районного суду

цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3

ОСОБА_4 « Про розірвання договору довічного утримання»,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання

договору довічного утримання від 24.02.2010 року, посвідченого приватним

нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області

ОСОБА_5, реєстр № 182.

В обгрунтування вимог позивачка ОСОБА_2 послалась на те, що

власниками квартири, розташованої за адресою: Харківська область, м. Зміїв,

вул. Таранівське шосе, 6/24 є вона та її онук - відповідач ОСОБА_3 в 1/2 частині кожний.

24.02.2010 року між нею та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір

довічного утримання на належну їй ? частку вказаної квартири, оскільки вона є

пенсіонеркою, одержує мінімальну пенсію, має проблеми зі здоров'ям, часто перебуває

на стаціонарному лікуванні та потребує вживання дорогих ліків.

24.02.2010 року вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом

Зміївського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5

та зареєстрований в реєстрі під № 182.

Відповідно до умов договору від 24.02.2010 року її 1/2 частина квартири, розташована за адресою: Харківська область, м. Зміїв, вул. Таранівське шосе, 6/24

перейшла у власність відповідача ОСОБА_3.

Відповідач ОСОБА_3 в свою чергу, згідно до умов договору, повинен

довічно повністю утримувати її, забезпечувати харчуванням, одягом, доглядом,

необхідною допомогою, зберігаючи її безкоштовне довічне користування ? часткою

квартири.

Після укладення договору довічного утримання від 24.02.2010 року відносини

між нею та відповідачем ОСОБА_3 загострились.

Дружина відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_6 на все їй докоряла,

а 08.03.2010 року під час сварки остання заявила, що отруїть її, якщо вона їх не залишить,

внаслідок чого вона була змушена шукати іншого притулку.

З 05.06.2010 року вона постійно проживає у своєї молодшої сестри ОСОБА_7

за адресою: Харківська область, Зміївський район, с. Борова, вул. Гагаріна,7.

З моменту укладення договору довічного утримання відповідач ОСОБА_3

жодного разу не надав їй харчування, не сплачує комунальні платежі за квартиру.

Знаючи про її перебування в лікарні, не відвідав її, не поцікавився станом її здоров'я.

Крім того, відповідач ОСОБА_3 з часу укладення з нею договору довічного утримання, не сплачує комунальні платежі.

З 01.04.2012 року за рішення суду з її мінімальної пенсії утримуються кошти на погашення заборгованості за комунальні послуги, розмір яких щомісячно становить суму

в розмірі 200 гр.

Таким чином, відповідач ОСОБА_3 переклав на її плечі весь тягар сплати

комунальних послуг, не дивлячись на те, що вона протягом п'яти років в квартирі

не проживає, не дбає про її матеріальне забезпечення.

Вважає, що зазначені нею обставини, згідно з п.1 ч. 1 ст.755 ЦК України можуть бути підставою для розірвання укладеного між нею та відповідачем договору довічного утримання.

Просить розірвати договір довічного утримання від 24.02.2010 року,

укладений між нею, ОСОБА_2, та відповідачем ОСОБА_3

ОСОБА_4, посвідчений 24.02.2010 року приватним нотаріусом

Зміївського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5,

зареєстрований в реєстрі під № 182.

Також просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її, ОСОБА_2,

користь витрати по сплаті судового збору в розмірі 243 гр. 60 коп..

09.04.2015 року позивачка ОСОБА_2 надала додаткову позовну заяву,

в якій уточнила свої вимоги та збільшила їх обєм.

Просить розірвати договір довічного утримання від 24.02.2010 року,

укладений між нею, ОСОБА_2, та відповідачем ОСОБА_3

ОСОБА_4, посвідчений 24.02.2010 року приватним нотаріусом

Зміївського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5,

зареєстрований в реєстрі під № 182 та відмінити заборону на відчуження квартири.

Також просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її, ОСОБА_2,

користь витрати по сплаті судового збору в розмірі 243 гр. 60 коп..

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 уточнені позовні вимоги підтримує, просить задовольнити їх у повному обсязі.

Крім того, пояснила, що відповідач ОСОБА_3 є її рідним внуком, однак

не дивлячись на це, вона наполягає на розірвані договору довічного утримання

від 24.02.2010 року, укладеного з останнім.

Відповідач ОСОБА_3 ніколи не виконував умови вказаного договору.

Вона за станом свого здоровя неодноразово знаходилась на стаціонарному

лікуванні у терапевтичному відділенні Зміївської ЦРБ, однак відповідач ОСОБА_3

не відвідував її, крім одного разу, не дивлячись на те, що проживає поруч з лікарнею.

Після її звернення до суду відповідач ОСОБА_3 пропонував їй виплатити

компенсацію за витрати по комунальним послугам, однак нічого так і не сплатив.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні 25.06.2015 року позовні вимоги

повністю не визнає, заперечує проти їх задоволення.

Відповідач ОСОБА_3 послався на те, що позивачка ОСОБА_2 є його

рідною бабусею.

24.02.2010 року між ним та позивачкою ОСОБА_2 було укладено договір

довічного утримання на належну останній 1/2 частку квартири, розташованоїза адресою:

Харківська область, м. Зміїв, вул. Таранівське шосе, 6/24

Згідно до умов договору він повинен був довічно повністю утримувати бабусю

ОСОБА_2, забезпечувати її харчуванням, одягом, доглядом, необхідною допомогою, зберігаючи її безкоштовне довічне користування ? часткою квартири.

Він створив свою сім'ю, в якій народилась дитина, однак відносини між бабусею

ОСОБА_2 та його дружиною ОСОБА_6 не склались.

Позивачка ОСОБА_2 пішла з квартири та відмовляється від його допомоги.

Щодо забезпечення бабусі ОСОБА_2 одягом та харчуванням, то такої допомоги

він останній не надавав, однак під час перебування справи в суді, він пропонував позивачці 10000 гр., однак ОСОБА_2 відмовилась від грошей.

Просить відмовити у задоволенні вимог позивачки ОСОБА_2, оскільки він

заперечує проти розірвання договору довічного утримання від 24.02.2010 року.

В подальшому, відповідач ОСОБА_3 в судові засідання не зявлявся,

будучи належним чином повідомленим про місце та час розгляду справи, про що

свідчать:

- розписка про вручення особисто йому судової повістки з викликом до суду

на 15.07.2015 року на 10 годину ( а.с. 63).

- довідки про доставку СМС повідомлення з викликом до суду на 03.11.2015 року на

10 годину, на 03.12.2015 року на 13 годину 30 хвилин, які були доставлені на його номер

мобільного телефону 380507744524 відповідно 27.08.2015 року о 09:59:00, 18.11.2015

року о 12:10:46. (а.с 85,96)

Про причини неявки до суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його

відсутністю не надходило, що суд розцінює як намагання затримати розгляд справи

по суті.

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_1, який діє на

підставі угоди на представництво інтересів у цивільній справі № 18-ц від 19.05.2015 року,

в судових засіданнях 25.06.2015 року та 27.07.2015 року позицію відповідача

ОСОБА_3 щодо відмови ОСОБА_2 у задоволенні її позовних вимог, підтримав.

В подальшому, представник відповідача ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_1,

неодноразово подавав заяви про відкладення розгляду справи у судових засіданнях

15.07.2015 року, 18.11.2015 року, посилаючись на свою участь у проведенні слідчих дій

у кримінальних провадженнях, однак будь яких підтверджень такої участі суду

не надавав. ( а.с. 67, 92).

Крім того, будучи особисто повідомленим під час судового засідання 17.08.2015

року про місце та час розгляду справи у наступному засіданні, не зявився в судове

засідання 03.11.2015 року.(а.с 79,84)

Також, будучи особисто повідомленим про місце та час розгляду справи, про

що свідчать:

- розписки про вручення особисто йому судової повістки з викликом до суду

на 18.11.2015 року на 11 годину, на 03.12.2015 року на 13 годину 30 хвилин, однак

в судові засідання не зявився, про причини неявки до суду не повідомив, заяви про

розгляд справи за його відсутністю не надходило, що суд також розцінює як намагання

затримати розгляд справи по суті.( а.с. 89, 94).

Суд, вислухавши сторони- позивачку ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3,

а також свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, дослідивши матеріали

справи, оцінивши, відповідно до ст.ст. 212,213 ЦПК України докази за своїм внутрішнім

переконанням, що грунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому

дослідженні наявних у справі доказів, вважає позов таким, що підлягає повному

задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що власниками квартири, розташованої

за адресою: Харківська область, м. Зміїв, вул. Таранівське шосе, 6/24 є позивачка

ОСОБА_2 та її онук - відповідач ОСОБА_3 в 1/2 частині кожний, що вбачається

з дублікату технічного паспорту на квартиру, розташовану за адресою: Харківська область, м. Зміїв, вул. Таранівське шосе, 6/24, виготовленого 29.01.2010 року

КП « Зміївське БТІ». ( а.с.9-10)

24.02.2010 року між позивачкою ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір довічного утримання на належну ОСОБА_2 ? частку вказаної

квартири, що вбачається з договору довічного утримання від 24.02.2010 року,

посвідченого приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу

Харківської області ОСОБА_5 та зареєстрованим в реєстрі під № 182. ( а.с.5-6)

У звязку з посвідченням зазначеного договору довічного утримання від

24.02.2010 року, приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу

Харківської області ОСОБА_5 також була накладена заборона на відчуження

вказаної в договорі квартири, що належить відчужувачу, до припинення чи розірвання договору довічного утримання з набувачем, реєстр № 183. ( а.с. 6)

Відповідно до вказаного договору позивачка ОСОБА_2 передала у власність

відповідача ОСОБА_3 В.В.1/2 частину квартири, розташованої за адресою: Харківська

область, м. Зміїв, вул. Таранівське шосе, 6/24.(а.с. 5-6)

Квартира розташована на 5 поверсі пятиповерхового будинку та складається

з трьох кімнат житловою площею 37,40 кв.м., загальною площею 66,50 кв.м., кухні, ванної

кімнати, вбиральні, коридору, вбудованої шафи, обладнаної лоджії. ( а.с.5-6)

Згідно умов договору довічного утримання від 24.02.2010 року відповідач

ОСОБА_3 зобовязався:

- довічно повністю утримувати позивачку ОСОБА_2;

- забезпечувати її харчуванням, одягом, доглядом та необхідною допомогою;

- зберігати її безкоштовне довічне користування ? часткою квартири, яка передана

у його власність, як набувача. ( а.с.5-6)

Загальна вартість утримання, догляду та необхідної допомоги позивачки

ОСОБА_2 була визначена сторонами договору у розмірі не менше 600 гр.

щомісячно. (а.с.5 зворот)

Відповідно до ст. 744 ЦК України на підставі договору довічного утримання

виникає одне зобовязання: зобовязання набувача забезпечити відчужувача утриманням та доглядом.

Зустрічне передання відчужувачем майна здійснюється на стадії укладання

договору, а не в межах зобовязання, що виникає на підставі договору

Згідно ст. 755 ч.1 ЦК України договір довічного утримання може бути розірваний за рішенням суду:

- на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі

невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обовязків, незалежно

від його вини;

- на вимогу набувача.

Підставами для розірвання договорів є ст.ст. 651-652 ЦК України.

Для розірвання договору довічного утримання додатковою підставою є надання відчужувачем достатніх доказів невиконання чи неналежного виконання набувачем, при цьому договір підлягає розірванню незалежно від вини набувача у невиконанні чи не належному виконанні зобовязання. В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_2 наполягає на

розірванні договору довічного утримання від 24.02.2010 року, укладеного нею з відповідачем ОСОБА_3 внаслідок не виконання останнім своїх обовязків за договором.

Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 дійсно не виконує

умови договору довічного утримання від 24.02.2010 року з часу його укладення.

Відповідач ОСОБА_3 офіційно не працює, має власну сімю, в якій

є утриманець його малолітня дитина, не надавав позивачці ОСОБА_2 щомісячне

матеріальне забезпечення ( харчування, одяг, догляд, необхідну допомогу) у розмірі

600 гр..

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3,

як набувач 1/ 2 частини квартири за договором довічного утримання від 24.02.2010 року, також не сплачував житлово- комунальні послуги, зокрема, послуги

з централізованого опалення, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі

2790 гр.64 коп., яка разом з витратами по оплаті судового збору в сумі 25 гр. та

витратами на інформаційно - технічне забезпечення в сумі 30 гр., а всього в загальному розмірі 2846 гр. 14 коп., судовим наказом судді Змиіївського районного суду

Харківської області від 08.11.2011 року була стягнута з позивачки ОСОБА_2 ( а.с.20)

В супереч зобовязання відповідача ОСОБА_3 зберігати за позивачкою

ОСОБА_2 безкоштовне довічне користування ? часткою квартири, яка передана

у його власність, саме з позивачки ОСОБА_2 відділом державної виконавчої

служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області було здійснено

відрахування стягнутої судовим наказом від 08.11.2011 року суми в загальному розмірі 2846 гр. 14 коп., що підтверджується довідкою ВДВС Зміївського РУЮ. ( а.с. 16)

Більш того, судом встановлено, що між позивачкою ОСОБА_2

та відповідачем ОСОБА_3 встановились складні стосунки, оскільки між

дружиною останнього ОСОБА_6 та позивачкою ОСОБА_2 виникали

сварки, під час яких ОСОБА_6 висловила погрозу отруїть її, внаслідок чого позивачка ОСОБА_2 стала боятись проживати в квартирі спільно з сімєю

відповідача.

З 05.06.2010 року позивачка ОСОБА_2, будучи зареєстрованою за адресою:

Харківська область, м. Зміїв, вул. Таранівське шосе, 6/24, постійно проживає у своєї

молодшої сестри ОСОБА_7 за адресою: Харківська область, Зміївський район,

с. Борова, вул. Гагаріна,7, що вбачається з акту від 17.03.2015 року, складеного депутатом

Борівської сільської Ради Зміївського району Харківської області ОСОБА_10, підпис якої посвідчив секретар цієї ж сільської ОСОБА_9. ( а.с. 8)

Вказані обставини в судовому засіданні підтвердила свідок ОСОБА_8.

Крім того, свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні 27.07.2015 року

зазначила, що всі обставини щодо сторін вона знає зі слів позивачки ОСОБА_2.

Також позивачка ОСОБА_2 говорила їй, що відповідач ОСОБА_3

умовив її укласти договір довічного утримання, а також те, що вона боїться відповідача ОСОБА_3 та його дружину, а тому має бажання розірвати цей договір.

В судовому засіданні 25.06.2016 року свідок ОСОБА_6 не заперечувала,

що до її приходу у сімю відповідача ОСОБА_3, у останнього з позивачкою

ОСОБА_2 були нормальні відносини.

Її відносини з позивачкою ОСОБА_2 дійсно не склались.

Зазначила, що вони з відповідачем ОСОБА_3 готові допомогти позивачці

ОСОБА_2 матеріально, надавши їй суму у розмірі 10000 гр., як пропонував

представник відповідача ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_1.

Також зауважила на те, що коли позивачка ОСОБА_2 перебувала в лікарні, вони

з відповідачем ОСОБА_3 навідували її, вона для останньої годувала їжу, однак

вона не була очевидицею того, як її чоловік ОСОБА_3 передавав позивачці

ОСОБА_2 грошові кошти на її утримання

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні 27.07.2015 року також пояснив, що

у квартирі, де мешкали сторони у справі він ніколи не був.

Про відносини сторін йому відомо за слів відповідача ОСОБА_3.

Останній говорив йому, що навідував свою бабусю ОСОБА_2 під час її

перебування в лікарні.

Він бачив, що відповідач ОСОБА_3 брав дома їжу, а чи передавав він її

ОСОБА_2 та чи провідував останню в лікарні, йому не відомо.

Зазначив, що йому також відомо про те, що відповідач ОСОБА_3 відкладав

грошові суми для передачі бабусі ОСОБА_2, однак факту передачі грошей останній він не бачив.

Щодо свідка ОСОБА_11, на допиті якої наполягав відповідач

ОСОБА_3 та його представник - адвокат ОСОБА_1, яка мала підтвердити факт

надання ним позивачці ОСОБА_2 належного утримання, то позивачкою в судовому

засіданні 03.12.2015 року була надана заява ОСОБА_12 від 25.11.2015 року, підпис

якої 25.11.2015 року був посвідчений нотаріусом Белгородського нотаріального округу

Белгородської області ОСОБА_13, реєстр № 1-в-244, про відмову у допиті у якості

свідка, оскільки позивачка та відповідач є її близькими родичами.( а.с. 97)

Таким чином, суд вважає, що надано достатньо доказів невиконання з часу

укладення договору довічного утримання від 24.02.2010 року набувачем за договором

та відповідачем у справі ОСОБА_3 умов договору довічного утримання від 24.02.2010 року, що суд розцінює як істотне порушення цього договору.

Внаслідок невиконання відповідачем ОСОБА_3 умов вказаного договору,

позивачка ОСОБА_2 з часу укладення договору довічного утримання від 24.02.2010

року була позбавлена її забезпечення, на яке вона розраховувала при укладанні договору довічного утримання від 24.02.2010 року.

При таких обставинах, суд вважає на необхідне розірвати договір довічного

утримання, укладений 24.02.2010 року між позивачкою ОСОБА_2 та відповідачем

ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5, реєстр № 182.

Згідно ст. 756 ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання

( догляду) у звязку з невиконанням бо неналежним виконанням набувачем обовязків

за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане

і має право вимагати його повернення.

Відповідач ОСОБА_3, як набувач за договором довічного утримання

від 24.02.2010 року, має повернути 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: Харківська область, м. Зміїв, вул. Таранівське шосе, 6/24, позивачці ОСОБА_2.

Крім того, суд вважає на необхідне відмінити заборону на відчуження квартири,

зазначеної в договорі довічного утримання, укладеного 24.02.2010 року між

позивачкою ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3, накладеної 24.02.2010 року

приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області

ОСОБА_5.

Щодо вимог позивачки ОСОБА_2 про стягнення з відповідача ОСОБА_3 на її користь витрат по сплаті судового збору в розмірі 243 гр. 60 коп., то суд також

вважає їх такими, що підлягають повному задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд, вирішуючи питання про розподіл судових

витрат між сторонами, стороні, на користь якої ухвалено рішення, присуджує з другої

сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору

та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору визначається по даній справі Законом України

« Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-УІ, оскільки дана справа надійшла

до суду 18.06.2015 року, тобто до набрання 01.09.2015 року чинності Законом України

« Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового

збору» № 484- УІІІ від 22.05.2015 року, а тому з вимог майнового характеру становив

1% від ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, яка станом

на 01.01.2015 року складає 1218 гр., а з вимог немайнового складав 243 грн. 60 коп.. З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_2 сплатила суму

судового збору в розмірі 243 грн. 60 коп., згідно квитанції Ощадбанку ТВБВ 10020/0463 № 10 від 31.03.2015 року. (а.с. 1)

За таких обставин, суд вважає на необхідне стягнути з відповідача

ОСОБА_3 на користь позивачка ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору

у розмірі 243 гр. 60 коп.

На підставі викладеного,

керуючись ст.ст. 10,11,60, 209,212 -215,218 ЦПК України,

ст.ст. 744,745,755,756 ЦК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3

ОСОБА_4 « Про розірвання договору довічного утримання» - задовольнити

повністю.

1. Розірвати договір довічного утримання, укладений 24.02.2010 року між

ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

посвідчений приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу

Харківської області ОСОБА_5 24.02.2010 року, реєстр № 182.

2.Відмінити заборону на відчуження квартири, зазначеної в договорі довічного

утримання, укладеного 24.02.2010 року між ОСОБА_2

та ОСОБА_3, накладеної 24.02.2010 року

приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області

ОСОБА_5.

3. Стягнути з ОСОБА_3 на користь

ОСОБА_2 суму судового збору у розмірі 243 гр. 60 коп.

( двісті сорок три гр. 60 коп.)

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку

на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Харківської області через

Зміївський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Зміївського районного суду Чигрина Л.Г.